- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Передмова
- •Глава 1. Предмет і метод економічної теорії
- •Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
- •2. Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей
- •3. Предмет і метод економічної теорії
- •4. Еволюція економічної науки
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 2. Суспільне виробництво
- •1. Сутність і структура суспільного виробництва
- •2. Фактори суспільного виробництва
- •3. Економічна ефективність виробництва та її показники
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 3. Економічні відносини власності
- •1. Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •2. Типи, види та форми власності
- •3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •4. Реформування відносин власності в Україні
- •Основні поняття
- •Практикум Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь
- •Література
- •Глава 4. Економічна система суспільства
- •Сутність і структура економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •3. Типи економічних систем
- •Основні поняття
- •Практикум
- •2. Радянський період історії України (1917 – 1991 рр.) інколи називають «великим економічним експериментом», який довів помилковість соціалістичної ідеї. Чи згодні ви з цією точкою зору? Чому?
- •3. Поясність, що таке «національні моделі змішаної економіки» та які їх основні типи? Література
- •Глава 5. Ринкова економічна система
- •1. Сутність ринку
- •2. Закони функціонування ринку
- •3. Види ринків
- •4. Інфраструктура ринку
- •Основні поняття
- •Практикум
- •А) рівності в доходах населення;
- •Література
- •Глава 6. Теорія попиту і пропозиції
- •Попит і пропозиція. Детермінанти попиту і пропозиції
- •Цінова еластичність попиту і пропозиції
- •Ринкова рівновага попиту та пропозиції
- •Теорія поведінки споживача
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 7. Теорія фірми
- •1. Економічна природа фірми
- •2. Основні типи фірм
- •3. Малі, середні та великі фірми
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 8. Теорія виробництва
- •Виробництво та виробнича функція
- •2. Ізокванта
- •3. Зміна масштабу виробництва
- •Основні поняття
- •Практикум
- •3. Використовуючи наступні дані, доведіть, що закон спадної граничної продуктивності діє в даному випадку. (Інші фактори передбачаються незмінними).
- •Література
- •Тема 9. Виробництво та теорія витрат
- •Витрати виробництва
- •Доходи виробництва
- •Функція витрат і рівновага виробника
- •4. Витрати в короткостроковому періоді
- •5. Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •6. Трансакційні витрати
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 10. Конкуренція і монополія
- •Ринок досконалої конкуренції
- •Ринок чистої монополії
- •Ринок олігополії
- •Ринок монополістичної конкуренції
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 11. Доходи та їх розподіл
- •Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів
- •Функціональний та вертикальний розподіл доходів
- •3. Основні види доходів
- •4. “Крива Лоренца” та проблеми соціальної справедливості
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 12. Макроекономічний аналіз: народногосподарський облік і система національних рахунків
- •1. Процес кругообігу продуктів і доходів
- •2. Система національних рахунків
- •3. Основні показники систем національних рахунків
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 13. Держава в економічній системі
- •Економічні функції держави
- •Форми і методи дре
- •3. Держава і ринок: досвід взаємодії в розвинутих країнах
- •4. Особливості дре у вітчизняній економіці на сучасному етапі
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Вправа2. Виконайте завдання
- •Література
- •Глава 14. Макроекономічна рівновага
- •Сукупний попит
- •Сукупна пропозиція
- •Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
- •Споживання, заощадження, інвестиції та стан рівноваги
- •Взаємозв’язок витрат і доходу. «Хрест» Кейнса
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Назвіть основні складові сукупного попиту, дайте визначення кожної з них. У таблиці представлені дані, що характеризують криві сукупного попиту ad1 ad2 ad3. Побудуйте їх графіки.
- •У таблиці представлені дані, що характеризують криві сукупної пропозиції. Побудуйте їх графіки.
- •Побудуйте графік сукупних витрат і відзначте області дефляційного й інфляційного розривів. Література
- •Глава 15. Макроекономічна нестабільність: безробіття і інфляція
- •Безробіття: його суть, причини і основні види
- •2. Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки
- •3. Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 16. Гроші та грошово-кредитна політика
- •1. Виникнення грошей
- •2. Суть, функції та види грошей
- •3. Грошова маса і рівновага на ринку грошей
- •4. Сутність, принципи та форми кредиту
- •5. Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •6. Грошово-кредитна політика
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 17. Фінанси в економічній системі
- •Сутність та функції фінансів
- •Фінансова система, структура і принципи її побудови
- •3. Бюджетна система
- •4. Податки
- •5. Фіскальна політика
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 18. Економічне зростання
- •Поняття, показники та типи економічного зростання
- •Основні чинники економічного зростання
- •Модель р. Солоу
- •Циклічність економічного зростання
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 19. Світове господарство
- •Світове господарство: його суть та структура
- •Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- •Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
- •Проблеми інтеграції України у світове господарство
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 20. Основні форми світогосподарських зв’язків
- •Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг
- •Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Переміщення факторів виробництва
- •Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Глава 21. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Сутність та фактори глобалізації
- •2.Наслідки та прояви глобалізації
- •3.Україна в системі глобалізації економіки
- •Основні поняття
- •Практикум
- •Література
- •Курс економічної теорії
Література
-
Білецька Л. В., Білецький В. О., Савич В. І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К., 2005. – Гл.
-
Основи економічної теорії: політичний аспект: Підручник\Відп. Ред. Г. Н. Климко. – К., 2004. – Розд. 22, 24.
-
Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К., 2002. – Гл.
-
Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. – К., 2005. – Гл.
-
Солонинко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К., 2002. – Гл.
-
Економічна теорія: політекономія: Підручник\ За ред. В. Д. Базидевича. – К., 2004, – Гл. 15.
-
Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під. заг. ред. Воробйова Є. М. – Харків – Київ, 2001.– Гл.
Глава 19. Світове господарство
-
Світове господарство: його суть та структура
Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв’язки, посилення їх взаємозалежності, що стало основою формування світового господарства. Світове господарство (всесвітнє, світова економіка), – це внутрішньо суперечлива єдність національних економік та економічних відносин між ними, які розвиваються на основі інтернаціоналізації виробництва і створюють цілісну глобальну економічну систему. Зростаюча інтернаціоналізація і міцніюча цілісність світового господарств об'єктивно обумовлена дією таких факторів. По-перше, розвитком науково-технічної революції, в умовах якої жодна з країн світу не може самостійно використовувати всі досягнення науки і техніки, тому вони повинні поєднувати свої зусилля в цій сфері. По-друге, істотним фактором розвитку світового господарства виступає інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці. По-третє, необхідністю об'єднання зусиль країн при розв’язуванні глобальних проблем (екологічних, продовольчих, демографічних, наукових та ін.), потребою у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетрусах, ядерних аваріях і т.п.). А також – доцільністю об'єднання господарських зусиль країн-партнерів для спільного освоєння багатств світового океану, використання усе більш складних інформаційних систем, збереження як уже накопичених людством знань, ідей, так й переробці і використання міжнародного інформаційного банку даних, якими могла б користуватися у відповідності зі своїми потребами кожна країна світової співдружності. По-п’яте, необхідністю об’єднання зусиль світового товариства для боротьби з міжнародним тероризмом і корупцією.
Початковий етап становлення світового господарства багато хто пов'язує з остаточною перемогою капіталістичного виробництва над феодальним, коли був довершений промисловий переворот, стала панувати вільна конкуренція, що значно прискорило становлення світової системи, і світовими кризами надвиробництва. До середини Х1Х ст. капіталістичне виробництво формується як світова господарська система, воно стає світовим, а відтворення капіталу інтернаціоналізованим.
Наступний етап розвитку світового господарства пов'язаний з утворенням монополій, вивозом капіталу. Велику роль у структурі світового господарства відіграють транснаціональні компанії (ТНК). Утворення світової системи соціалізму привело до посилення протистояння двох світових соціально-економічних систем.
Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується формуванням єдиного світового ринку товарів і факторів виробництва, переходом колишніх колоній і соціалістичних країн до відкритої економіки, що передбачає не тільки активну участь країн у світовому ринку і світовому господарстві, але і міждержавну координацію економічної поведінки і прийняття спільних адекватних заходів для її коректування.
В сучасних умовах для розвитку світового господарства характерними стали дві тенденції: глобалізація виробництва і капіталу та поглиблення розвитку національних господарств. Глобалізація характеризується якісними і кількісними показниками, серед яких слід зазначити зростаючу взаємозалежність економік різних країн, усе більшу цілісність і єдність світового господарства. Глобалізація також виявляється в тім, що окремі нації і держави поступово передають свої функції суб'єктів міжнародних відносин і міжнародного права наднаціональним органам для зовнішнього контролю. Впровадження новітніх інформаційних технологій, систем електронного зв'язку обумовили зростання світових комунікаційних мереж, розвиток яких здійснюється значною мірою позадержавним контролем. В цих умовах кожна національна економіка прагне розвиватися суверенно і зберігати притаманну їй своєрідність. Звідси й основні суперечності в сучасному світовому господарстві, в розвитку міжнародної економіки: економічні, соціальні, політичні, культурно-цивілізаційні.
У соціально-економічному плані світове господарство неоднорідне і представляє утворення, яке складається з різних частин, підсистем, що мають відповідну спільність і відмінність. Для виділення підсистем світового господарства застосовують низку критеріїв, що дають змогу виділити його компоненти, згрупувати їх за певними ознаками і судити про стан і динаміку розвитку. Мова йде про комплекс критеріїв. Але не існує єдиного універсального показника, здатного відбити всю складність і суперечливість світового господарства.
Найпростіший й очевидний підхід – виділення підсистем світового господарства за географічною ознакою згідно особливостями регіонального розвитку (Західна Європа, Північна Америка, Близький Схід, країни Південно-Східної Азії тощо).
Найбільш розповсюдженим критерієм виступає рівень економічного розвитку – системне поняття, що характеризується сукупністю низки показників, серед яких – виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення, галузева структура національної економіки та специфіка багатоукладності економіки, тип економічного зростання, особливості державного регулювання господарського життя, рівень і якість економічного життя населення. Обсяг ВВП на душу населення – один із найбільш поширених критеріїв. Світовий банк, статистика якого охоплює 209 країн, виділяє три основних рівні розвитку: 1) країни з доходами нижче середнього рівня – 66 держав, у яких ВВП на душу населення склав 725–2895 дол. у 1994 році; 2) країни з доходами вищими за середній рівень – 35 держав, у яких ВВП на душу населення складає 2896–8995 дол.; 3) країни з високим рівнем доходів, у яких ВВП на душу населення склав більш 8995 дол. Але такий показник сам по собі не є достатнім для характеристики рівня економічного розвитку. Адже за таким показником, наприклад, найбільш розвинена країна сучасного світу США опиняється лише на третьому місці (26397 дол. на душу населення в 1995 р.), пропустивши поперед себе Люксембург ( 34155 дол.) і Бруней (30447 дол.).
В аналітичних цілях країни поділяються на три великі групи: індустріальні - 24 промислово розвиті країни Північної Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну; що розвиваються – 132 держави Азії, Африки, Латинської Америки; країни з перехідною економікою – 28 держав Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР.
У сучасній світовій статистиці для характеристики рівня економічного розвитку почали застосовувати такий узагальнюючий показник як індекс людського капіталу, що включає три основних компонента: тривалість життя і стан здоров’я, рівень освіти й рівень доходів, який забезпечує прийнятні умови життя. До кінця 90-х років згідно з доповіддю Комісії ООН щодо людського розвитку серед 175 країн, для яких обчислюється індекс людського розвитку, 64 країни мали високий рівень, 66 країн – середній, і 45 країн – низький рівень. Інакше кажучи, із 6 млрд. мешканців Землі 1,3 млрд. (23%) користувалися умовами високого рівня людського розвитку, 2,6 млрд. (45%) – середнього і 1,8 млрд. (32%) проживали в умовах нижче середнього рівня.
Таким чином, світове господарство є складною системою, основою формування якої виступає її цілісність, що зумовлює економічну взаємодію всіх складових частин на досить стійкому рівні. Тільки в цьому випадку можлива циркуляція відтвореного продукту в глобальному масштабі і забезпечення постійної діяльності, життєздатності системи, її саморегулювання.