1. Розуміння складової частини речі

1.1. У цій статті ЦК України фактично йдеться про єдину річ, що складається з певної сукупності її складових частин. Прикладом такої речі може бути автомобіль як технічний пристрій, що забезпечує пересування у просторі фізичних осіб та (або) перевезення вантажів чи виконання інших спеціальних цілей власним двигуном (внутрішнього горіння, електричним або паровим).

Складовими частинами цієї речі є, зокрема, двигун, колеса, кузов, руль управління тощо, які у своїй сукупності складають єдину річ – автомобіль. Ця сукупність носить суто технологічний характер, а тому кількість та змістовність складових частин єдиної речі мають бути такими, що з необхідністю та достатністю забезпечують, перш за все, саме її функціонування, а також умови безпеки та рівень комфорту осіб, що управляють та користуються нею,

Саме тому головна увага в цій статті ЦК приділена характеристиці не самої речі, а її складовим частинам.

1.2. Аналіз легального визначення складової частини речі, що міститься в ч. 1 ст. 187 ЦК України, дозволяє стверджувати, що ознакою складової частини є неможливість відокремлення її від єдиної речі без її пошкодження або істотного знецінення. Пошкодження єдиної речі при виокремленні певної складової частини полягає в тому, що при цьому втрачається, так би мовити, «відповідна ланка в єдиному технологічному ланцюзі», що унеможливлює (хоч би і тимчасово) її функціонування. Суттєве знецінення єдиної речі при виокремленні певної складової частини знаходить свій прояв, зокрема, у тому, що єдина річ, хоча й може функціонувати, але виникають проблеми із забезпеченням умов безпеки та рівня комфорту осіб, що управляють та користуються єдиною річчю.

2. Перехід права на річ і складові частини речі

2.1. Оскільки єдина річ існує тільки за наявності сукупності всіх її складових частин, при переході права на річ складові частини не підлягають відокремленню. Фактично це означає, що за відсутності хоча б однієї складової речі остання не може бути предметом правочину, спрямованого на перехід права власності на таку річ до іншого набувача. Не випадково норма права, закріплена в ч. 2 ст. 187 ЦК України, носить імперативний характер, і вона не може бути змінена за згодою сторін. Саме в такий спосіб створена реальна гарантія охорони прав нового набувача єдиної речі, у разі, якщо після укладення договору на її придбання буде встановлено, що придбана єдина річ не співпадає з предметом укладеного правочину через відокремлення від неї хоч би однієї складової частини.

2.2. Безумовно, будь-яка складова частина такої речі окремо може бути предметом правочину, спрямованого на перехід права власності на неї до іншого набувача. Це пов’язано з тим, що з моменту втрати існування такої речі, кожна з її складових частин стає окремою річчю.

Стаття 188. Складні речі

1. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

2. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові, якщо інше не встановлено договором.