Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет України імені Ярослава Мудрого

Індивідуальне

Наукове дослідження завдання на тему:

Тематична підбірка опублікованої судової практики

«Застосування цивільного законодавства»

Завдання індивідуальної роботи

«Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників як докази у цивільних справах»

Виконав:

Шепелєв В.І.

3 к.,1 гр.,10 ф.

Перевірив:

доц. Бігун В.А.

Харків 2014

1. В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу Будинковолодіння № 4, просив суд зобов"язати третю особу оформити окремі особові рахунки на нього та ОСОБА_4, ОСОБА_3. Оскаржуваним заочним рішенням в позові ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що згідний сплачувати комунальні послуги за себе, однак відповідно до частки житлової площі яку займає, оскільки дійти згоди з відповідачами щодо оплати комунальних послуг не може. На його думку, при ухваленні рішення  судом не враховано, що апелянт добровільно хоче сплачувати кошти за комунальні послуги, однак через неприязні відносини з відповідачами, які створюють йому перешкоди у користуванні його частиною квартири, не може здійснити свій обов'язок.  Просить суд скасувати рішення міського суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, зобовязати КЕВ Будинковолодіння № 4 оформити окремі особові рахунки для сплати коштів за житлово-комунальні послуги, згідно яких 121/358 частин витрат покласти на нього, а 237/358 на відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У х в а л а іменем україни

(витяг)

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також представник третьої особи БУ № 4 КЕВ м. Львова в судове засідання не прибули, відповідачі не повідомили суд про причину неявки, представник третьої особи подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи із наступного.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що визначений позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений ст. 16 ЦК України, відповідно, такий може бути застосований лише після визначення порядку користування житлом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду, оскільки суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права¹.

2.  В лютому  2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом  до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування дозволу на будівництво двоповерхової літньої кухні - котельні - убиральні.

З врахуванням змінених позовних вимог звернувся до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, ОСОБА_4 ,третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 та  ОСОБА_5  про визнання незаконним та скасування дозволу  №4479 від 18.11.2005 року, виданого управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради на будівництво двоповерхової літньої кухні - котельні - убиральні розміром 11,6 х 10 м., яка належала ОСОБА_4 відповідно до договору дарування від 1.07.2004 року.

В обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що у відповідності до договору дарування від 07 лютого 1987 року йому належить 19/50 частин будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_1, а саме: жилий будинок 1/2 частина, з надвірними спорудами: погріб літ «Б», сарай літ «Г», розмірами 4,63 х 4,20 м, вбиральня літ. «Д», навіс літ.»Ж», водопровід, ворота.