Висновки

Договір транспортного експедирування має велике значення для регулювання відносин, що складаються на ринку транспортних послуг, та для розвитку вітчизняної економіки у цілому.

Дослідивши договір транспортного експедирування , можна зробити наступні висновки.

Було з’ясовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування є самостійним цивільно-правовим договором, який має елементи відносин представництва і спрямований на здійснення одним із його учасників (експедитором) правомірних дій, учинених від свого імені або від імені іншого учасника (клієнта) в його інтересах і за його рахунок щодо третіх осіб, у процесі якого надаються послуги юридичного та/або фактичного характеру. У межах зобов’язань, що виникають на його підставі, експедитор, перевізник (експлуатант), зобов’язується зробити на користь іншої особи – вантажовідправника, вантажоодержувача, – певні юридичні та/або фактичні дії з надання транспортних послуг із перевезення та/або пов’язаних із перевезенням, а інша особа – сплатити надані послуги в розмірі, установленому законодавством або угодою сторін.

У другому розділі визначили права та обов’язки клієнта та експедитора. Права експедиторі і їхніх клієнтів визначаються законодавством і підписаними між ними договором. Окремі права передбачені в ЦК, зокрема такі права експедитора, як право залучати до виконання своїх обов’язків третіх осіб, право відкласти виконання своїх обов’язків за договором до надання клієнтом документів та інформації про вантаж в повному обсязі, право сторін відмовитись від договору. Більш детальний перелік закріплений у ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність». Але, на мою думку, права сторін договору транспортного експедирування, потребують удосконалення. Тому, що деякі питання, наприклад у випадку перевезення цінностей, небезпечних вантажів тощо, заслуговують окремого і поглибленого розгляду.

Також було розглянуто питання про відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування. Якщо говорити про відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування, то вона настає відповідно до глави 51 ЦК, тобто за загальними правилами. Таким чином, загальні положення про підстави та розмір відповідальності про порушення цивільно-правових зобов'язань поширюють свою дію і на правовідносини, які випливають із договору транспортного експедирування. Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» не містить конкретних положень про відповідальність експедитора та клієнта. Хоча встановлення підстав та роз­міру відповідальності експедитора перед клієнтом на законодавчому рівні є дуже важливими. Саме ці питання є дуже гострими на ринку транспортно-експедиторських послуг України.

Також хотілось зазначити, що Закон «Про транспортно-експедиторську діяльність» має ряд недоліків:

- не повною мірою врегульовані права і обов'язки сторін договору транспортного експедирування;

- недостатньо врегульована відповідальність експедитора і клієнта;

- не повною мірою врегульоване одне з важливих питань про можливість діяльності транспортного експедитора як представника одночасно декількох осіб, що беруть участь у транспортному процесі, - вантажовідправника (вантажоодержувача) та перевізника. Таке представництво має стосовно транспортно-експедиторської діяльності свої особливості, які до теперішнього часу вивчені недостатньо глибоко.

Підбиваючи підсумки, необхідно сказати, що наше законодавство поки що ще не на сто відсотків проконтролювало правове регулювання договору транспортного експедирування, є багато прогалин, тому, на мою думку, тільки реальне законодавче втручання з боку держави дозволить вивести роль договір на провідне місце в реалізації прав юридичних та фізичних осіб.