Закон к. Вернера

іє.	герм.	англ.	нім.
Р	f	f	f
	ƀ	v	b
Т	Ϸ	th	d
	đ	d, th	t
K	h	h	h
	ǥ	g	g
KṶ	hw, w	w, h	w, h
	ǥw, ǥ, w	g, w	g, w
S	s	s	s
	z	r	r

Дія закону K. Вернера вплинула на фонетичні процеси, що відбувалися у німецькій мові. Численні чергування приголосних у коренях німецьких слів пояснюються саме законом Вернера. Морфеми, які з позицій сучасної німецької мови належать до різних коренів, можна, відповідно до закону Вернера, звести до єдиного кореня. Так, однокореневими виявляються слова Zug, Zucht, ziehen, zog, де g і h дали різні рефлекси ([g], [х], нуль звука), або пари, подібні до Hefe "дріжджі" і heben "підніматися", dürfen - darben, schneiden - schnitt, де різні рефлекси дали герм. Ϸ і d, f і b (у німецькій мовознавчій літературі таке чергування називають grammatischer Wechsel). Подібні відмінності спостерігаються при порівнянні англійської й німецької мов: а. seven - нім. sieben, а. over - нім. über, а. evil - нім. übel. Однак чергування а. v - нім. b не завжди зумовлено законом Вернера, оскільки b/v може походити з герм. ƀ < іє. bh; порівн. укр. любити (б < іє. bh) - нім. lieben, а. love (див. вище 2.1). Аналогічно: а. give - нім. geben (b/v < іє. bh).

Другий пересув приголосних

Другим, або німецьким, пересувом приголосних називають звукові зміни, яких зазнали германські приголосні в німецькій мові. Ці зміни не торкнулися інших германських мов і, отже, існували вже в ту епоху, коли відбувся поділ германських племен. Але навіть у німецькій мові другий пересув торкнувся переважно лише так званих верхньонімецьких (південнонімецьких) діалектів. Тому другий пересув називають ще верхньонімецьким. У літературну німецьку мову, утворену на основі різних середньо- й верхньонімецьких діалектів, увійшли не всі звукові зміни, що складають другий пересув приголосних. Припускають, що він почався приблизно у V-VI століттях н. е. у південних (баварських і алеманських) діалектах задовго до появи писемності, поступово поширюючись на північ до кінця першого - початку другого тисячоліття н. е. (1000-1200 р.).

Німецький пересув містить наступні процеси:

1. Германські глухі проривні р, t, k переходили у глухі щілинні f, s, h; на початку слова, після приголосного й у подвоєнні р > pf, t > z ([ts]),k>kh.

гот. diups "глибокий" - двн. tiof, нім. tief"глибокий"

a. pluck "зривати" - нім. pflücken "зривати, збирати"

гот. twai "два" - двн., нім. zwei "два"

a. let "дозволяти" - нім. lassen "дозволяти"

a. street "вулиця" - нім. Straße "вулиця"

a. sit "сидіти" - нім. sitzen "сидіти"

гот. іk "я" - двн. ih, нім. ich "я"

a. book "книга" - нім. Buch "книга"

a. corn "зерно" - двн. когп, нім. Korn "зерно"

герм. р, t, k > нім. р / pf, z / s, k / ch

2. Дзвінкі проривні b, d, g переходили у глухі проривні, однак у літературну німецьку мову ввійшов лише пересув d > t.

гот. briggan "приносити"- двн. рrіпсап, нім. bringen гот. dags "день - двн. tac, нім. Tag "день"

гот. gasts "гість" - двн. kast, нім. Gast "гість"

герм. b, d, g > нім. b, t, g.

Щоб завершити розгляд німецьких приголосних, що походять з іє. ряду р, t, k (> герм. f, Ϸ, χ), покажемо також розвиток f, Ϸ ,χ у німецькій мові, хоча рефлекси цих звуків безпосередньо не належать до того явища, яке прийнято називати другим пересувом приголосних.

Герм, f, що походить з іє. р, залишився в німецькій мові без зміни і збігся з тим f, який походить з герм, р < іє. b.

іє. b > герм, р > нім. f

іє. р > герм, f > нім. f

Тобто нім. f міг розвинутися з двох іє. звуків: b і р:

нім. f - герм. р < іє. b: укр. слабкий, гот. slēpan, нім. schlafen "спати"

герм. f < іє. р: укр. п 'ять, гот. fimf, нім. fünf.

Герм. Ϸ (у двн. текстах позначається зазвичай сполученням th) через проміжний ступінь đ переходить у проривний d.

іє. t > герм. р > нім. d

Наприклад: укр. ти, гот. Ϸи, нім. du. Герм. [χ] у початковій позиції перед голосними зберігається як h: лат. captus "схоплений", гот. hafts, нім. Haft; гот. haban, a. have, нім. haben. У середині слова між голосними герм, [χ] або зникає (залишаючись тільки в написанні), або виступає у вигляді щілинного [у]:

лат. ducere "вести" - гот. tiuhan, нім. ziehen "тягти"

лат. noctis (род. відм.) "ніч" - гот. nahts, нім. Nacht "ніч".

Таким чином, процеси, пов'язані з першим і другим пересувом приголосних, можна представити у вигляді наступної таблиці.