3. Еволюція світової валютної системи

Світова валютна система пройшла кілька етапів розвитку. В залежності від того, який саме актив визнавався резервним, розрізняють золотомонетний стандарт, золотодевізний стандарт і девізний стандарт.

Золотомонетний стандарт в міжнародній валютній системі був започаткований в 1880 році. На той час більшість держав випускали свої національні грошові одиниці у вигляді золотих монет.

Золотомонетний обіг - це найстійкіша валютна система. У ній дійсні гроші, тобто золоті монети, злитки та коштовності, виконують всі функції грошей всередині країни і водночас є світовими грошима. Позитивними рисами золотомонетного стандарту були повна конвертованість національних валют, стабільність покупної спроможності грошей, стабільність валютних курсів і світових цін.

На поч. XX століття золотомонетний стандарт перестав відповідати масштабам господарських зв'язків , тому був замінений золотодевізним стандартом (Генуезька конференція в 1922р). Суть: поряд з золотом функції світових грошей почали виконувати валюти окремих провідних країн світу. Він діяв протягом 1922-1976 pp. Вкл. 3 етапи:

Перший етап - період після Генуезької конференції 1922р. до 1933р. і характеризувався золотозливковим стандартом. Суть:

• використання в ролі платіжного засобу золота і девізів (іноземної валюти);

• відсутність загальновизнаної резервної валюти;

Другий етап - 1933-1944рр. Риси:

• припинення обігу золотих монет і перехід до використання всередині країни паперових грошей;

• припинення оберненості паперових грошей в золото всередині країни;

• застосування державного регулювання міжнародних валютних відносин;

Третій етап золотодевізного стандарту охоплює 1944 -1976 pp. Організаційно він був оформлений на міжнародній фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) в 1944 p. Відтоді існуючу валютну систему почали називати "Бреттон-Вудською валютною системою".

Девізний стандарт лежить в основі сучасної валютної системи. Риси:

• вільний вибір країною системи валютного курсу - фіксованого або плаваючого, встановленого в односторонньому порядку чи на основі багатосторонніх угод;

• наділення МВФ правом здійснювати жорсткий нагляд за розвитком валютних курсів і угодами про їх встановлення;

• відміна золотодевізного стандарту і введення стандарту СДР-спеціальних прав запозичення;

Золото перестало виконувати роль грошей і перетворилося у звичайний товар, який вільно купується і продається за цінами, що складаються під впливом попиту і пропозиції.

Європейська валютна система, рішення про створення якої було прийнято в 1979р. Вона становить собою договірно-правову форму організації валютних відносин між країнами ЄС, кінцевою метою якої є перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введення єдиної валюти.

4. Типи, види, форми міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки — на макрорівні, мікрорівні, наднаціональному рівні. На кожному з рівнів діють різні суб´єкти зовнішньоекономічної діяльності: на мікрорівні — окремі громадяни, підприємства і фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції; на макрорівні — національні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють зовнішньоекономічну діяльність; на наднаціональному рівні — міжнародні організації та наднаціональні інститути.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:

• міжнар. торг. товарами,

• міжнар. торг.послугами,

• міжнародна міграція робочої сили,

• міжнар. мігр. капіталу,

• міжнар. валютно-фінансові відносини,

• міжнар. кредитні відносини,

• міжнар. науково-технічні відносини,

• міжнар. інтеграційні процеси та інші.