3. Побутовий етикет.

Етикет - це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільності людей. В кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, в селі прийнято по здороватися з тим, з ким зустрівся, у тому числі і з незнайомою людиною, в місті ж вітаються тільки із знайомими. Є і інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняються побутовий і службовий (діловий) етикет. Сімейно-побутовий етикет – окреслює взаємини членів родини, сусідів.У сім'ї виконання основних вимог ввічливості обов'язково не менше, ніж поза домом. Той, хто дотримується ввічливість "на винос", а вдома грубий, найменше гідний поваги. 

Слова: "дякую", "пробач", "будь ласка" в сімейному житті абсолютно необхідні, хоча й умовні. Іноді дружина скаржиться (подрузі чи ще комусь), що чоловік звертається до неї: "Налий чаю" або "Здай пальто в хімчистку", не додаючи слова "будь ласка". Якщо мова йде про речі повсякденних, які, як правило, знаходяться в компетенції дружини, чоловік не обов'язково повинен кожного разу "просити". Він зобов'язаний просити про послугу. Якщо дружина щодня ставить на стіл перед чоловіком обід, він не зобов'язаний кожного разу за це дякувати. Або якщо чоловік завжди вдома подає жінці пальто, вона може і не вимовляти: "Спасибі". Але зате задоволення прохання вимагає слова подяки. Крім усього, не заважає пам'ятати: у спілкуванні між людьми велику роль відіграє інтонація. Буває, що чоловік і дружина вигадують одне для одного пестливі, зменшувальні імена. У цьому немає нічого поганого, якщо діалог відбудеться не в присутності третіх осіб. Отже, дотримання норм побутового етикету повинне стати невід’ємною частиною повсякденного життя людини.

4. Основні правила взаємодії між людьми.

Правила етикету, як і будь-які інші правила, виникли у зв"язку з необхідністю впорядкувати спілкування людей, зробити його більш організованим, приємним та красивим. Найважливіша риса етикету - вміння володіти собою, вгамовувати свої інстинкти та пристрасті.Основною етичною вимогою, якою слід дотримуватись у взаємовідносинах, є збереження гідності людини незалежно від того, яке місце вона посідає в ієрархічній структурі. Повага до людини, до її почуття власної гідності повинна бути найважливішою серед усіх етичних норм. Етика взаємин виключає прояви грубості, нетерпимості до думки інших, а також інтриги, заздрощі, неправдивість та ін. Тактовність. Кажуть, що тактовність починається з уміння знайти правильну лінію поведінки з кожною людиною, залежно від її душевного стану; це вміння відчути людину, начебто доторкнутися до неї душею. Іншими словами, це те чуття міри, яке підказує людині, що в цій конкретній ситуації можна, а чого не слід говорити й робити. Ввічливість. Це зовнішні прояви внутрішніх якостей людини; але це найчастіше не індивідуальні, а загальноприйняті прояви, усім більш чи менш відомі, а тому відповідно усіма оцінювані. Але водночас це й моральні якості людини, для якої повага до людей і самоповага стали повсякденною нормою поведінки, звичним сособом спілкування з оточуюяими. Невід'ємною складовою етикету є порядність. Етикет допомагає людині утримуватися від непорядних вчинків - таких, як дрібне шахрайство чи злодійство, наклеп, кляузництво. Володіння правилами етикету усуває незручність, допомагає не скривдити співробітника невдалим словом чи дією і разом з тим не принизити власної гідності.

Отже, правила етикету базуються на таких моральних категоріях, як увічливість, тактовність, коректність, порядність. Таким чином, засвоєння правил етикету сприяє розвитку почуття такту, привчає зберігати власну гідність і поважати інших людей навіть у складних, конфліктних ситуаціях.

Варіант №18