Реєстр власників.

Реєстр власників, дає змогу користувачам переглянути інформацію про користувачів/власників (відібраних за встановленим критерієм), які знаходяться у базі даних. Панель інструментів. На панель інструментів винесені кнопки для роботи з реєстром: Картка власника/користувача; Навігатор власників/користувачів; Додати нового власника/користувача; Видалити власника/користувача; Настройка. Область даних. Відображує інформацію про власників/користувачів. Інформація, що відображується, залежить від настройок користувача.При натисканні лівою кнопкою миші по назві поля відбувається сортування інформації в алфавітному порядку. Для більш зручного користування інформацією передбачено сортування власників/користувачів по їх типу. Для відображення зазначеного типу, необхідно відмітити відповідний критерій. Засоби пошуку. На формі передбачений пошук власників/користувачів за ідентифікаційним номером та за прізвищем. Для того щоб знайти власника необхідно: вибрати критерій пошуку (за ідентифікаційним номером або попрізвищу); увести значення критерію пошуку; натиснути кнопку "Знайти". Якщо в базі даних існують власники, які задовольняють умові пошуку, в області даних буде відображена відповідна інформації. При натисканні кнопки "Очистити" – значення критерію пошуку та області інформації буду очищені. ArcGIS ArcView. Розробник ESRI, Inc. (США). Дата запуску першої версії в експлуатацію 2001 р. Номер останньої версії 9.1 Початок поставки версії 2005 р. Платформа, на якій функціонує, Windows NT, 2000, ХР Загальні відомості про систему . Засіб для створення, управління та обробки, відображення та аналізу геопросторових даних. Структура системи модульна. ArcGIS ArcView складається з трьох базових додатків: ArcMap - відображення, редагування , аналіз даних, створення карт; ArcCatalog - доступ до даних і управління ними; ArcToolbox - (середовище геообробки) інструменти базового просторового аналізу, управління проекціями і конвертація даних (всього 159 інструментів). Система працює з векторними і растровими форматами даних: база геоданих, шейп-файл, GRID, TIFF, ERDAS IMAGINE та ін.. Для обміну даними з іншими системами передбачені інструменти імпорту/експорту в інші формати. Характеристика інтерфейсу і відкритість системи. Користувацький інтерфейс Windows. Вже понад 500 000 копій ArcView GIS використовується по всьому світу і це говорить про те, що це один з найпопулярніших програмних продуктів настільного картографування. Прoграмний комплекс LPS 2.1

.

Програмний комплекс грошової оцінки земель населених пунктів Land Priсe System (LPS) призначений для виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів України. Програма розрахована на користувачів-спеціалістів  (землевпорядники, архітектори, оцінювачі землі). LPS 2.1 - програмний   комплекс   грошової  оцінки  земель  населених   пунктів    України   (з  використанням електронних  карт).   Можливості програмного комплексу LPS 2.1 дозволяють оцінювачу застосовувати растрове або векторне зображення населеного пункту (електронну карту) та проводити за його допомогою ряд дій, які здатні набагато прискорити процес оцінки, а також покращити якість роботи. Вирішує такі задачі:

• Грошова оцінка квадратного метра земель населеного пункту;

• Визначення складових частин грошової оцінки земель населеного пункту:

  • Визначення нормативу витрат на освоєння та облаштування території у трьох режимах (при наявності всіх вихідних даних по інженерно-комунальній інфраструктурі; при наявності укрупнених показників витрат на освоєння та облаштування території і при повній відсутності вихідних даних);

  • Розрахунок базової вартості земель населеного пункту з урахуванням нормативу витрат на освоєння та облаштування території, значення коефіцієнту Км1, норми капіталізації та норми прибутку;

  • Здійснення земельнооціночного районування території, оцінки всіх факторів, що впливають на значення індексу цінності території та проведення економіко-планувального зонування і розрахунку коефіцієнту Км2. Програмний комплекс містить повний алгоритм розрахунку всіх факторів оцінки із застосуванням анкет експертної оцінки;

  • Вибір локальних факторів грошової оцінки та механізм розрахунку загального коефіцієнту Км3;

• Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення;

• Розрахунок грошової оцінки окремої земельної ділянки з використанням вже розрахованих даних по базовій вартості, коефіцієнтів Км2 та Км3, а також вибір та визначення коефіцієнту функціонального використання Кф.

Кінцевим результатом роботи програмного комплексу є звіти, які формуються в автоматизованому режимі і відповідає вимогам еталону грошової оцінки земель населених пунктів. Технічні вимоги до встановлення та використання LPS 2.1.Програмний комплекс LPS 2.1 призначений для роботи на IBM-сумісних персональних комп'ютерах. Комп'ютер повинен мати:

• Процесор з тактовою частотою не менше 450 МHz;

• Операційну систему Windows 2000/XP;

• Оперативну пам'ять не менше 128 Мб;

Вимоги до програмного забезпечення:

• Для функціонування графічної частини LPS 2.1:

• ArcGis 8.x;

• Для функціонування семантичної частини:

• MS Office 2000/XP;

• MS Internet Explorer 5.0.

       Програмне забезпечення створення цифрових карт "Digitals". Програма призначена для створення/оновлення топографічних та спеціальних карт, видання карт, міського кадастру і землеустрою, рішення інженерних та прикладних задач. Надає можливості для створення/редагування/перегляду цифрових карт. 

.

Чорновий режим перегляду карти в"Digitals"

Режим перегляду карти зі всіма заданими атрибутами

Отже, основні цілі впровадження будь-який ГІС як ІТ системи — це і скорочення термінів обробки різних документів, і розширення внутрівідомчої і міжвідомчої взаємодії,і підвищення якості управлінських рішень. При цьому головними завданнями на першому етапі є наявність фінансування і відповідні кадри. Ефективне впровадження ГІС в органах влади і управління, створення єдиного інформаційного простору як для окремого регіону, так і для всієї країни в цілому не може не передбачати єдиного стандарту програмного забезпечення, надійного захисту інформації, вирішення правових, організаційних і багатьох інших питань.

Формування інфраструктури геопросторових даних (ІГД) міських кадастрових систем.

Інституційні основи . Схема взаємодії компонентів ІГД в процесі виробництва та використання геопросторових даних Склад та черговість створення міських геоінформаційних ресурсів Технологічна основа інфраструктури Топологія експериментальної Української картографічної мережі.

Проблема формування міських інформаційних ресурсів та їх ефективного використання в управлінні нерухомістю і розвитком територій великих міст не втрачає значимості уже протягом декількох десятиліть. Але тільки в середині 90-х років з масовим випуском потужних і порівняно недорогих комп’ютерів, з розвитком геоінформаційних систем, телекомунікаційних технологій та інформаційних мереж сформувалася матеріальна основа для реалізації концепцій інтегрованого інформаційного середовища кадастрової діяльності, містобудування і територіального управління.

Геоінформаційні моделі дозволяють найбільш адекватно відображати та моделювати процеси використання і відтворення територіальних ресурсів (матеріальних, природних, трудових, фінансових) з урахуванням їх просторового розміщення, взаємодії та динаміки. Переважна частина міських геоінформаційних ресурсів створюється в процесі кадастрової та містобудівної діяльності. Об’єктивно існуючі поліструктурність і поліієрархічність міського середовища, як складної територіальної системи і як відповідного об’єкта керування, зумовлюють відповідну складну структуру управління, дію різних ”мандатів” у ході збирання, реєстрації і використання інформації в цільових кадастрах (поресурсних, пооб’єктних), хоч і державних, але підпорядкованих різним відомствам. Це призводить до неузгодженості інформаційних потоків ідублювання інформації, збільшення витрат при зниженні якості інформації, а зрештою, до зниження рівнів оперативності та ефективності прийняття управлінських рішень. Для вирішення таких проблем у розвинених країнах проводиться реформування кадастрової діяльності на основі комплексного впровадження цифрових методів збирання кадастрових даних, геоінформаційних технологій ведення багатоцільових кадастрів та створення інфраструктури геопросторових даних (ІГД) з використанням розподілених серверів баз геопросторових даних і засобів доступу до них в Intranet/Internet-мережах. Інфраструктура геопросторових даних визначається як сукупність відповідних технологій, політичних та організаційних (інституційних) заходів, які спрощують (полегшують) доступ до геопросторових даних та їх використання. ІГД складає основу для пошуку (виявлення), оцінки придатності і застосування просторових даних їх виробниками і користувачами на всіх рівнях державного, комерційного і некомерційного секторів, в науковій сфері і громадянами в цілому. Вона включає: географічні дані і атрибути, достатню документацію (метадані), засоби для пошуку, візуалізації, оцінки придатності даних (каталоги та WEB-картографічні сервери), а також відповідні методи забезпечення доступу до геопросторових даних. Крім цього, це і додаткові служби або програми для підтримки прийнятих угод, необхідних для координування та адміністрування усіма процесами виробництва та використання геопросторових даних на місцевому, регіональному, національному або транснаціональному рівнях. Основні переваги створення інфраструктури просторових даних є: скорочення витрат на збір, обробку та підтримку геопросторових даних, підвищення якості та оперативності актуалізації даних, додатковий ефект завдяки новим технологіям об’єднання даних з різних джерел та віддаленого доступу до них. Основними призначенням національних інфраструктур геопросторових даних (НІГД) є: забезпечення публічного і рівноправного доступу до національних геоінформаційних ресурсів державним, комерційним організаціям і громадськості. Найпоширенішою метафорою ІГД є її порівняння з транспортними або енергетичними мережами з відповідною інженерною інфраструктурою. В обґрунтуваннях перших концепцій НІГД вони уявлялися як інформаційні магістралі, що зв’язують екологічні, соціально-економічні, наукові та інші бази геопросторових даних на усіх рівнях територіального управління. При цьому виділялися горизонтальні магістралі, що об’єднують інформаційні ресурси на певному місцевому (регіональному) рівні, а також вертикальні – для потоків інформації між різними рівнями ієрархії аж до національного і глобального рівнів. Метафора магістралей передає ідею можливого підключення споживачів до нового виду ресурсу – геопросторових даних, що розподілені у базах даних різних виробників. Далі, аналогічно електроенергетичним мережам, фізичне місцерозташування джерела даних менш важливе для кінцевого користувача, аніж стабільність доступності до даних, їх надійність, якість та вартість.

Розвиваючи метафоричні аналогії, варто також звернути увагу на об’єктивну необхідність в формуванні ІГД, оскільки: по-перше, витрати на виробництво інформаційних ресурсів та інформаційні послуги в розвинених країнах зрівнялися з витратами на енергетичні ресурси; по-друге, завдяки розвитку Internet-технологій більшість підприємств і мільйони людей залучаються до виробництва та споживання активних геоінформаційних ресурсів; по-третє, бурхливий розвиток приватного сектору геоінформаційних сервісів став каталізатором зростання масового попиту на геопросторові дані та потреби в їх стандартизації (різноманітні ГІС, доступність GPS-вимірювань та їх широке застосування на транспорті тощо);

по-четверте, зростає роль інформаційних технологій в реалізації концепції відкритого демократичного суспільства, невід’ємною складовою якого стають електронний уряд (е-уряд), е-парламент,е-самоврядування тощо. Аналогія з інженерними інфраструктурами дозволяє також підкреслити масштабність, комплексність, складність, тривалість в часі та еволюційний характер проблеми, вирішення якої потребує створення відповідних інституційних, політичних і технологічних основ, стандартів, матеріальних і

трудових ресурсів, тобто усіх складових, що притаманні будь-якій технічній системі, яка позначається терміном ”інфраструктура”.

Реалізація концепції інфраструктури геопросторових даних забезпечує системну цілісність інформаційних ресурсів та ефективну взаємодію (рис.1) на основі єдиних стандартів на геопросторові дані, метадані, геоінформаційні сервіси обробки даних в інформаційних мережах, а також узгоджених регламентів виробництва і використання геоінформаційних ресурсів.

Інституційні основи визначають стратегію та управління процесами створення, ведення, доступу та використання базових наборів геопросторових даних на основі стандартів. Це законодавство, організація, політика щодо ІГД, включаючи: права доступу і використання геопросторових даних, охорону авторських прав, правила фінансування та ціноутворення, а також безпеку, захищеність і цілісність даних, організацію відповідних інформаційних центрів та систему підготовки і сертифікації професійних кадрів.

Базові набори геопросторових даних – загальногеографічні та інші просторові дані, що широко використовуються. В певному наближенні базовий набір геопросторових даних можна назвати цифровою картографічною основою, яка включає математичну основу, рельєф,

гідрографічну мережу, транспортну мережу, комунікації, адміністративні межі, населені пункти, землекористування тощо .

Бази метаданих містять упорядковані формалізовані набори спеціальних даних (“даних про дані”), в яких описуються структура та властивості елементів інформації, що зберігається і пропонується в цифровому і нецифровому вигляді, з метою забезпечення пошуку і обміну інформацією між її власником (виробником) і користувачем (споживачем).

Метадані – дуже важливий компонент в реалізації всього механізму доступу до власне геопросторових даних, це – фактично ядро цього механізму. Адже саме завдяки метаданим користувач може виявити необхідну йому географічну інформацію в існуючих базах просторових даних (або просто в певного виробника), оцінити її придатність для його цілей, дізнатись – де і на яких умовах можна одержати її. В інфраструктурі геопросторових даних для кожного виду інформаційного ресурсу визначається базовий суб’єкт як його основний виробник, що діє на основі відповідного положення про порядок ведення і створення ресурсу і забезпечує його підтримку в актуальному стані та постачання у відповідності з узгодженими стандартами. Створення єдиного базового набору геопросторових даних дозволяє забезпечити основу інтегрування інформації від різних виробників і користувачів. Фактично це: по-перше, забезпечення єдиної геопросторової основи, об’єкти якої можуть деталізуватися атрибутами від різних організацій; по-друге, єдина основа, на якій різні організації зможуть із необхідною точністю проводити реєстрацію нових об’єктів та компілювати нові тематичні моделі; по-третє, це засіб орієнтування та прив’язки прикладних результатів до ландшафтних утворень.

У створенні базових наборів геопросторових даних для інфраструктури міських кадастрових систем з урахуванням нагальності потреб та сучасного економічного стану України можна виділити дві черги з такими складовими (рис.2):

• перша черга: відомості про систему координат та картографічні проекції, база даних міської геодезичної мережі; базовий набір геопросторових даних на основі топографічної карти М 1:10 000; базовий план каркасних елементів території М 1:2 000; реєстри геокодованих вулиць та адрес; план міських магістральних інженерних мереж; генплан та цифрові моделі зонування території, включаючи зонінг; черговий кадастровий план з межами кадастрових зон і кварталів, земельних ділянок та об’єктів нерухомості, растрові топографічні плани М1:2 000 та М 1:500, цифровий ортофотоплан М 1:2 000; база даних місцевих топонімів (назви вулиць, мікрорайонів, історичних місць тощо);

• друга черга: БНГД на основі топографічного плану М 1:500, бази даних інженерних комунікацій, цифрова модель рельєфу на основі TIN - моделі, бази даних меж об’єктів первинного обліку природних ресурсів за даними галузевих кадастрів. Базовому плану та адресному реєстру в ІГД необхідно надати статус затвердженого відкритого загальноміського геоінформаційного ресурсу як основи для створення та інтегруванняданих з різних джерел. Базовий план визначається як сукупність каркасних елементів території, до

яких відносяться: межа населеного пункту, магістралі загальноміського та районного рівнів, осі вулиць, межа смуги землевідведення залізниці, природні перешкоди (ріки струмки, канали, яри, рівчаки, тощо), в окремих випадках - межі ділянок виробничих підприємств, жилих масивів, зелених та рекреаційних зон. За топологією елементи каркасного плану формуються у вигляді сегментно-вузлової моделі, в якій кожний сегмент семантично однорідний, наприклад є межею території підприємства зі смугою землевідведення залізниці, або є частиною берегової лінії та т.ін. Для кожного сегмента таким чином визначається та чергується природа його походження. Для суміжних сегментів обов’язковою вимогою є топологічна коректність вузлів. При створенні БНГД потрібно виходити з принципів об’єктно-орієнтованої моделі даних, використання єдиної системи координат, єдиного класифікатора топографічних об’єктів, обов’язкова ідентифікація (кожному об’єкту присвоюється постійний унікальний, як мінімум у множині об’єктів певного класу, ідентифікаційний код та найменування). Використання топографічних планів та карт для створення базового набору геопросторових даних не означає, що результатом буде цифрова модель топографічного плану (карти).

БНГД це новий вид цифрової моделі місцевості, що створюється з метою подання інформації про територію міста з максимально можливою точністю та повнотою. Така модель у перспективі стане цифровою географічною основою (для створення як будь-яких похідних цифрових моделей, в тому числі і традиційних картографічних). Найважливішими відмінностями БНГД від традиційних цифрових картографічних моделей є:

− передавання планового положення об’єктів геодезичними координатами, що зніме необхідність у використанні будь-якої картографічної проекції і ліквідує похибки, які вносяться нею;

− відсутність поняття масштабу і пов’язаних з ним обмежень на повноту об’єктового складу та точність подання координат об’єктів;

− відсутність розграфлення та можливість оперування площинами будь-якої конфігурації, будь-якими групами об’єктів або комплексами;

− можливість внесення даних про об’єкти (будь-якого розміру, важливості, ступеню вкладання та т.п.), відомості про які одержані з різних джерел з різною точністю. Останнє реалізується за допомогою розвиненої системи метаданих, що супроводжують кожен об’єкт, кожну характеристику, що вноситься до БНГД. Такі метадані повинні описувати джерело відомостей про об’єкт, точність планового положення або значень характеристик, час

одержання останніх відомостей про об’єкт, наявність режимних обмежень та ін. Підкреслимо важливість ведення пооб’єктних метаданих, що дозволяє поступово формувати БНГД, незважаючи на ”застарілість” топографічних планів та джерела одержання вихідних даних. Приступити до цього можна у результаті об’єднання наявного фонду цифрових карт масштабу 1:10 000 та М 1: 5 000, які створено для більшості великих міст, а потім поступово додавати інформацію, яку одержано на основі топографічних знімань більш великого масштабу, а також аеро - і космічних знімків та інших доступних джерел, в тому числі і з результатів кадастрових робіт. При цьому припустиме сполучення одній і тій же моделі об’єктів, місцеположення яких визначено з різним рівнем точності. Важлива наявність об’єкта в моделі з зазначеними точністю та джерелом походження. Оскільки кожний елемент, що включається до складу БНГД, наділено вичерпною інформацією про вимоги, яким він відповідає (і за якими він може бути у будь-який момент

знайдений), виключається необхідність встановлення жорстких спільних вимог до детальності, точності та повноти БНГД. Це робить процес створення та поновлення БНГД безперервним, а його досить широке практичне використання можливе уже після перших же етапів створення базового каркасного плану та реєстру геокодованих адрес. З точки зору логічної структури БНГД - єдина об’єктно-орієнтована (об’єктно-реляційна)

база даних, об’єм якої для великого міста може обчислюватися сотнями гігабайтів. В принципі це не є чимось незвичним, тому що сучасні технології вже сьогодні дозволяють зберігати масиви даних подібного розміру. Час пошуку об’єктів в такій базі даних може бути мінімізований у результаті створення допоміжних багаторівневих індексних масивів. Наявність пооб’єктних метаданих дозволяє включати у склад БНГД декілька уявлень

одного і того ж об’єкта, які одержані у різний час, з різних джерел або мають різне призначення. За метаданими для формування конкретної цифрової моделі або традиційної карти можна вибирати те подання об’єкту, яке найбільше відповідає вимогам задачі або замовника. Наявність різночасової інформації про місцевість дозволяє створювати моделі такартографічну продукцію, що відображає не тільки сучасний стан місцевості, але і її історію. Можливість подавати “часові зрізи” може бути корисною для багатьох споживачів геопросторових даних і значно розширює її інформаційну цінність.

Технологічну основу інфраструктури складають сервери геопросторових даних, інформаційні мережі та послуги, що полегшують користувачам процеси пошуку, замовлення та одержання даних. Архітектурно система будується як спеціалізоване геоінформаційне середовище відкритих систем OSE (Open Systems Environment). Воно складається із спеціалізованих геоінформаційних сервісів (служб), які використовують відповідні загальні служби інформаційних технологій, побудованих за архітектурою відкритих систем розподіленої обробки даних

Нині на геоінформаційному ринку доступні рішення картографічних Web – серверів практично від усіх провідних компаній-виробників геоінформаційних систем: ESRI, Intergraph, MapInfo, Autodesk, Bentley та інші. Зазвичай такі сервери працюють зі структурами даних ГІС відповідних виробників. Тільки деякі підтримують формати інших ГІС. Важливе значення для інтегрування геопросторових даних в глобальних мережах має стандартизація форматів даних та протоколів взаємодії з картографічними серверами. Ведуча роль в вирішенні цієї проблеми належить консорціуму OGC (Open GIS Consortium) [www.opengis.org]. та Міжнародній організації

стандартизації ISO. Наявність стандартів викликала виробництво відповідних інструментальних засобів як провідними ГІС - компаніями, так і університетськими лабораторіями та окремими програмістами у вигляді програмних засобів з відкритими кодами (opensors), що доступні в мережі

Internet на безоплатній основі. Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії, Державним науково-дослідним інститутом автоматизованих систем в будівництві та ТОВ ”Кіглі” започаткований проект Української картографічної мережі UAMAP.NET. Метою проекту є розвиток інтерактивного картографічного Internet - сервісу в Україні, дослідження програмно-технологічних засобів реалізації Web-картографування та відпрацювання організаційних структур і шляхів розвитку Internet геомаркетингу. Станом на 01.04.2008 р. на головному вузлі картографічної мережі (vnetgis.com) зареєстровано 34 віддалених клієнти (постачальники та постійні користувачі геопросторових даних), з них: публікація геоінформаційних даних на сервері – 28; обслуговування диспетчерських систем – 5; офісна автоматизація – 1. В мережі (рис.3 ) функціонує 4 фізичних 22 віртуальних картографічних сервери для відповідних регіонів України. UAMAP.NET. створена на основі програмних засобів з відкритими текстами, що розповсюджуються за General Public Licenses (GPL) або GNU-ліцензіях, в тому числі: операційна система FreeBSD або Linux, Web-сервер Apache, об’єктно-орієнтована СКБД PostgreSQL, бібліотека підтримки багатовимірних індексів для баз геопросторових даних GiST тощо. За статистикою сервера PostgreSQL щомісячно тексти програмного забезпечення СКБД PostgreSQL копіюють більше 400 користувачів з різних країн, в тому числі США, Німеччини, Австралії, Австрії тощо. Використання програмних засобів з відкритими текстами значно здешевлює створення, подальше тиражування та підтримку “ГІС+Internet” – технологій. Програмне забезпечення сервера дозволяє організувати необмежену кількість фізичних івіртуальних серверів просторових даних. Кожному клієнту сервера (будь-то «споживач» чи«постачальник» даних) надається персональний віртуальний сервер. Віртуальний картографічний сервер забезпечує: створення, збереження і доступ до персоніфікованих геопросторових і атрибутивних даних; доступ до орендованих даних інших серверів і виробників; використання персональних профілів для формування і доступу до даних; зручний інтерфейс адміністрування;підтримку власних клієнтів віртуального сервера; ведення детальної статистики (по користувачах, по виконаним запитам; по використанню окремих картографічних шарів тощо); використання відкритих протоколів для взаємодії з клієнтами типу віддалені сервери, інформаційні та автоматизовані комплекси тощо; гарантований рівень сервісу (час обробки запиту, кількість запитів за одиницю часу тощо).

Рис. 3. Топологія експериментальної Української картографічної мережі

Дані можуть розміщуватися в файлах поширених ГІС (SHP/TAB/DWG - файли), або зберігатися в базі геопросторових даних серверу. Доступ до бази даних забезпечується на рівні електронних документів в форматах XML (для автоматизованих систем) та на рівні діалогового інтерфейсу адміністратора. Атрибутивна інформація об’єктів може включати в себе: повну і коротку назву; детальний опис; ідентифікатор (для зв’язку з базою даних постачальників); адресну прив’язку (при необхідності); індивідуальний стиль відображення умовного картографічного знаку для об’єкта тощо. Користувач отримує в «оренду» геопросторові дані, які надані і оновлюються іншими користувачами-постачальниками серверу. При цьому гарантується використання їх останньої версії. Користувачі створюють власні Web-сервери та інтегрують можливості інтерактивних карт з функціями власного серверу. На комп’ютері-клієнті вирішуються лише стандартні задачі Web - броузерів по візуалізації HTML сторінок з включеними в них електронними картами. Реалізована оригінальна технологія постачання інформації користувачу, за якої після кожного запиту не перебудовується уся сторінка

повністю. Завантажуються та змінюються на екрані тільки необхідні графічні елементи (електронна карта та карта навігатор), а також деякі значення в екранних формах запитів, які розраховуються сервером автоматично. Ця технологія повністю ґрунтується на використанні мови JavaScript, вона дозволяю суттєво зменшити обсяги даних, що передаються від сервера, а отже відповідно скоротити час оновлення інформації на екрані клієнта.

Дослідна картографічна мережа на основі технології Uamap.net має досить повну функціональність для віддаленого створення, адміністрування та інформаційного використання геопросторових даних, високі показники швидкодії та порівняно невелику вартості поставки. Для інтегрування інформаційних систем з картографічним сервер розроблено сервісне програмне забезпечення UAMAP SDK для Win9x/NT/Win2000/WinXP з повним комплектом документації, до якої відкритий вільний доступ в Internet на сервері картографічної мережі. Окрім виробників картографічної продукції учасниками мережі стали організації, які використовують базові набори геопросторових даних та програмні ресурси мережі для підтримки

інтерактивних електронних карт на власних Web – сторінках і порталах та ведуть певні тематичні шари, в яких вони зацікавлені. Такими користувачами геоінформаційних ресурсів мережі стали:

• Web - портал Київської міської державної адміністрації kmv.gov.ua;

• сервер Головного управління комунального і готельного господарств та туризму КМДА turizm.kiev.ua;

• Київський міський сервер kiev2000.com;

• сервер пошукової системи bigmir.net;

• сервер “Недвижимость Комфорт” comfort.kiev.ua (рис.4);

• сервер товарно-цінового моніторингу «Бізнес Контакт” bizcont.com.ua,

• Київський портал нерухомості domik.net,

• сервер системи спостереження за мобільними об'єктами visicar.com та інші.

Отже, в методологічному плані, широке і ефективне використання досить дорогих і трудомістких геоінформаційних ресурсів необхідно розглядати з позицій створення технологічних компонентів інфраструктури геопросторових даних на основі Intranet / Internet-мереж. Якщо для паперових карт та карт на CD характерним є відповідність місцевості на певний час, оскільки оновлення

картографічних матеріалів за традиційними технологіями, як правило, виконується один раз на 5- 10 років, і тільки в деяких випадках раз на рік. Головною особливістю розповсюдження геопросторових даних через Internet є можливість оновлення даних в користувачів практично одночасно зі змінами на місцевості. Сьогодні стає очевидним, що технології з функціями ГІС та Internet відносяться до одного із найперспективніших напрямків розвитку нових інформаційних технологій в цілому. На відміну від просто ще однієї галузі прикладної інформатики, яка забезпечує автоматизацію певної сфери людської діяльності, геоінформатика має дуже широке коло самих різноманітних застосувань і користувачів в сфері кадастру, проектування, управління, транспорту та навігації.

Кадастрові системи INSPIRED та EULIS. Роль кадастру у забезпеченні сталого розвитку.

Багатоцільовий кадастр типу INSPIRED. Кадастрова система EULIS. Роль кадастру у політичній спроможності держави Роль кадастру у сталому розвитку Роль кадастру в розвитку економіки.

Українсьим урядом задекларовано, що державний земельний кадастр України повинен відповідати європейським та світовим стандартам побудови кадастрово-реєстраційних систем, зокрема, Кадастр 2014, ISO 19100, EULIS, Open GIS, INSPIRE тощо. На одній з перших лекцій ми розглянули проект світової співпраці Кадастр 2014, який визначив для світової спільноти комплекс основних завдань, що постали перед сучасними кадастровими системами.

Сьогодня кадастрові системи зарубіжних країн переживають процес активних змін. Предумовами таких змін можна визначає:

• Розвиток інформаційних технологій, в тому числі ГІС, інтернет-рішень, технологій по створенню та використанню просторових даних.

• Ріст обсягів просторових даних високої точності, придатних для комерційного використання;

• Економічні та екологічні зміни в європейських країнах, процеси глобалізації, що призводять до активізації ринку нерухомості, зростанню вимог до оперативності, точності та об’єму інформації щодо нерухомого майна.

• Активне залучення державних структур, бізнесу, громадян в інформаційний рух .

Сьогодні розглянемо INSPIRE та EULIS.

Так, європейські країни у 2002 році зібралися для вирішення наболілих питань щодо земельно-кадастрової інформації. У робочому засіданні взяли участь Австрія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Македонія, Венгрія, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Россія, США, Словенія, Словакія, Великобританія, Таджикістан, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, та Естонія. Робоче засідання проходило за головуванням Європейської економічної комісії.

Метою даного зібрання було визначення розробки проекту INSPIRE.

1. INSPIRE – виклик сучасним світовим кадастровим системам.

У Європі зібрана детальна просторова інформація, яка може слугувати для прийняття рішень з багатьох проблем. Не дивлячись на це, питання широкого доступу до інформації та її використання – все ще потребує вирішення. Основні проблеми пов’язані з несумісністю просторових даних, неузгодженістю стандартів, наявністю бар’єрів на шляху до обміну інформацією та повторному використанню даних. Основною метою INSPIRE визначено розширення та покращення доступа до просторових даних в рамках Євроспільноти. Основна увага проекту зосереджується на екологічних питаннях, але її універсальність має буди пристосована і для використання в інших галузях. Тому першочерговим завданням стає необхідність уніфікації систем картографічної та кадастрової інформації для всієї Європи, тобто «переведення її на загальнодоступну мову».

2. INSPIRE- відкритий доступ до інформації. Аналіз Європейської економічної комісії показав, що в кожній країні наявний закон про захист інформації. Скандинавські країни мають багаторічний досвід юридичного регулювання прав на відкритий доступ до даних, захисту приватного життя і діяльності базових реєстрів. Захист даних по своїй суті стає захистом прав людини. І саме цей факт має слугувати відправним у формуванні кадастрових систем.

У Норвегії доступ до баз даних є цілком ліберальним. Навіть дані особистого характеру широко розповсюджуються через інтернет. Але є ряд обмежень. Доступ до баз даних є відкритим лише у тій мірі, в якій він відповідає правовим запитам. Адже є різниця між поняттями «хотілось би знати» та «необхідно знати».Тому системи інформаційних даних мають бути побудовані так, щоб чітко користувачі мали доступ до тих даних, в яких вони справді мають необхідність.

У Нідерландах використання кадастрової інформації в економічних та юридичних цілях регулюється законом. Користувачі повинні бути учасниками інформацфйних систем, адже низька ціна та доступ є ключовими факторами на шляху до успіху.

В Іспанії використання даних особистого характеру потребує персонального дозволу, що підтверджується актом дозвільного характеру. Інформація реєстру відкрита, але прямий доступ до неї користувачам заборонений. Завжди на доступ має бути дозвіл.

В Ісландії вся інформація, що має суспільно-громадське значення надається за низькими цінами. Вільний доступ до бази даних та аерофотозйомок доступний в мережі інтернет. Доступ до основних даних є безкоштовним, але за додаткову інформацію користувач платить.

Системи інформації повинні бути в принципі відкритими, в іншому випадку права власності не будуть захищені, ринок нерухомості не буде розвиватися, муніципальна влада та приватний сектор матимуть труднощі в наданні послуг. Всім відомо, що якщо система земельної (кадастрової0 інформації не буде здатна надати інформацію, то завжди знайдеться той, хто її надасть ( джерело надійне або ж ні).

Питання має стаитися не надавати чи не надавати інформацію, а в тім : Яку саме інформацію надавати?, Як її надавати? Ким? Кому? На яких умовах? Проект INSPIRE покликаний знайти рівновагу між захистом прав громадян на приватне життя та правом на отримання інформації.

3. INSPIRE- роль кадастрової системи в питаннях землекористування та охороні навколишнього середовища. Кадастр в тому числі і його правовий компонент, повязаний з земельними правамивідігрє важливу роль в урівноваженні різноманітних інтересів у процесі прийняття рішень. Варто у цьому випадку згадати Кадастр 2014.

Отже, усвідомлюючи потребу в уніфікації інфраструктури просторових даних Євроспільнота задекларувала необхідність розробки інфраструктури просорової інформації в Європі (INSPIRE, Infrastructure for Spatial Information in Europe). Проект підтримує створення комплексу інфрастуктурної системи просторових даних на території Європи включно з іншими країнами, що беруть участь у проекті за принципом «безшовного об’єднання даних». Це дозволить країнам учасницям широко застосовувати можливості обміну інформацією.

Передбачається, що країнам Європи для успішного впровадження проекту знадобиться 93–138 млн. євро щорічно на протязі 10 років з початку реалізації проекту. На одну країну щорічно інвестиції складають 3,6–5,4 млн. євро. На регіональному та місцевому рівні витрати складуть 45–70 тыс. євро на територію з населенням 250–350 тис. мешканців. Але результати оцінки вигоди від впровадження проекту показують, що щорічний прибуток від реалізації проекту складатиме від 770 до 1150 млн. євро і буде він утворюватися за рахунок вигоди від ефективного моніторингу, раціонального використання засобів на охорону навколишнього середовища.

Так, до останньої директиви ЄС по проекту затверджено додатки:

1. Системи координатної прив’язки, системи географічних сіток, географічні назви, адміністративні одиниці, транспортні сітки, гідрографія, охоронювані території.

2. Висоти, ідентифікатори об’єктів нерухомості,кадастрові ділянки, ортофотозображення.

3. Статистичні одиниці, будівлі, грунти, геологія, використання земель, здоров’я та безпека людини, об’єкти державних закладів екологічного моніторингу, проомислові та виробничі об’єкти, об’єкти с\г та аквакультури, демографія, територіальні зони обмеженого використання, зони природних ризиків, атмосферні умови, метрологічні об’єкти, океанографічні об’єкти, морські регіони, біогеографічні регіони, біотопи, розподіл біологічних видів.

2009 рік визначено роком безпосереднього початку запровадження проекту.

Етапи впровадження INSPIRE:

2007 рік	Вступ в дію директиви INSPIRE
2007-2008	Утворення комітету INSPIRE
2008	Ухвалення правил INSPIRE, що стосуються: розробки і ухвалення метаданих мережевих послуг моніторингу та звітності управління доступом та правами користування
2009-2011	Ухвалення правил INSPIRE, що стосуються: використання просторових даних третіми країнами ухваленням і впровадженням стандартів, що міститься у додатках
2010-2014	Створення метаданих. Перший звіт країн учасниць

Прикладом успішного утворення національної інфраструктури просторових даних у відповідності INSPIRE є Norway Digital (ND) – проект

Уряду Норвегії. В рамках проекту тут утворена інфраструктура базових та тематичних просторових даних, а також організовано взаємодію між органзаціями постачальниками даних. В проекті беруть участь понад 600 організацій та функціонує понад 100 географічних web-сервісів, геопорталів. Інформація є безкоштовною для внутрішнього користування для всіх учасників проекту, доступна для використання в комерційних цілях, безкоштовна для перегляду користувачів. Фінансування здійснюється всіма учасниками проекту. Координатором проекту виступає норвезька кадастрово-картографічна служба.

Проект EULIS (European Land Information Service) – найбільш вагомий проект міжнародного співробітництва в області кадастру, реалізований країнами членами Євроспільноти. Основним завданням проекту є надання можливостей пошуку інформації через інтернет в режимі on-line по кадастровим системам європейських країн. На сьогодня в цьому проекті беруть участь Швеція, Нідерланди, Англія, Уельс, Норвегія, Литва, Ірландія.

Кадастрові інформаційні системи країн-учасниць одночасно працюють в якості постачальників інформації та розповсюджувачів для порталу EULIS (рис. 1, 2).

Рис. 1. Архітектура EULIS.

Рис. 2. Кадастрові матеріали Державного реєстраційного центру Литви на порталі EULIS