- •«Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу» частина 1 «аналітична хімія»
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища
- •1. Теоретичні основи аналітичної хімії
- •1.1.Способи виразу концентрації розчинів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.2. Протолітичні рівноваги в розчинах кислот та основ
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.3. Рівноваги в буферних розчинах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.4. Рівноваги в розчинах солей, які гідролізують
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.5. Реакції іонного обміну Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.6. Рівноваги в гетерогенних системах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.7. Рівноваги в окисно – відновних реакціях
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2. Розрахунки в титриметричних методах аналізу
- •2.1. Розрахунки в методі нейтралізації
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2.2. Розрахунки в методах окисно-відновного титрування
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2. 3. Криві титрування
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Додатки
- •Найважливіші фізичні сталі
- •Густина водних розчинів кислот та основ
- •Константи іонізації важливіших кислот
- •Константи іонізації важливіших основ
- •Добуток розчинності
- •Стандартні електродні потенциали (е°) при 25°с
- •4. Література
- •«Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу» частина 1 «аналітична хімія»
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища
- •Редактор р.Г. Заіка
- •Телефон: 8(06452) 4-03-42
1.2. Протолітичні рівноваги в розчинах кислот та основ
У практиці аналітичної хімії найчастіше мають справи з водними розчинами кислот, основ чи солей, які є електролітами. У водних розчинах на поведінку кислот і основ впливає іонізація (автопротоліз) води:
Н2О ↔ Н+ + ОН- або Н2О + Н2О↔ Н3О+ + ОН-
Кw = [Н+][ ОН-]= 1 10-14 – іонний добуток води за 25 0С.
У чистій воді [Н+] = [ ОН-]= 1 10-7 моль/дм3 ; -lg[H+] = - lg[OH-] = -lg 10-7=7;
Концентрація іонів гідрогену у розчині характеризує його кислотність. Кислотність середовища позначають водневим показником рН.
рН = -lg[H+]; рОН = - lg[OH-].
Для води і розбавлених водних розчинів виконується рівність:
рН + рОН = 14.
У розведених водних розчинах сильних одноосновних кислот і речовин, водні розчини яких мають властивості сильних кислот, рівноважна молярна концентрація Н+ - іонів дорівнює молярній концентрації кислоти: [H+] = c(НА).
рН = -lg[H+]=-lg c(НА).
У розведених водних розчинах сильних основ рівноважна молярна концентрація ОН- - іонів дорівнює молярній концентрації сильної основи:
[ОН-] = c(KtOH). рОН = - lg[OH-] =-lg c(KtOH).
рН = 14 - рОН = 14 + lg c(KtOH) .
Реакції у водних розчинах слабких кислот і основ – це реакції між іонами. Будучи оборотним, процес дисоціації слабких кислот і основ характеризується константою рівноваги (константою дисоціації або іонізації). Наприклад, константа електролітичної дисоціації ацетатної кислоти:
CH3COOH = H+ + CH3COO-
,
де [H+] i [CH3COO-] – рівноважні молярні концентрації катіонів і аніонів, а [CH3COOН] – рівноважна молярна концентрація недисоційованих молекул електроліту.
За рівнянням дисоціації : [H+] = [CH3COO-].
Отже:
[H+] =
Розрахунок рН у розчинах слабких кислот проводять за рівнянням:
рН = 1/2рКа – 1/2lg cк,
де рКа = - lgКа – силовий показник слабкого електроліта.
Розрахунок рН у розчинах слабких основ проводять за рівнянням:
рН = 14 - 1/2 рК +1/2 lg cосн
Приклади розв’язання задач
Задача 1. Розрахувати рН розчину 0,05 моль/л хлоридної кислоти.
Розв’язок. Хлоридна кислота - сильний електроліт, тому у водних розчинах дисоціює повністю:
HCl → H+ + Cl-
Отже, [H+] = [Cl-] = 0,05 моль/л.
рН = - lg[H+] = - lg 0,05 = 1,31.
Відповідь: рН = 1,31
Задача2. Розрахувати [H+], рН в 0,4 %-вому розчині ціанатної кислоти.
Розв’язок. Ціанатна кислота – слабкий електроліт, тому у водних розчинах вона дисоціює не повністю відповідно рівнянню:
HCN ↔ H+ + CN-
Константа рівноваги цього процесу називається константою дисоціації и дорівнює Ка= 5,0∙10-10.
Отже у даному випадку концентрація іонів гідрогену залежить від константи дисоціації та концентрації кислоти:
[H+] = , або рН = 1/2рКа – 1/2lg c
де с – молярна концентрація електроліту.
Для переведення масової відсоткової частки w,% в молярну концентрацію користуються формулою:
= моль/л
Приймаємо ρ= 1 г/см3 унаслідок малої концентрації розчину HCN.
Розрахуємо [H+] та рН розчину:
[H+] == 8,06∙10-6 моль/л.
рН = - lg[H+] = - lg (8,06∙10-6) = 5,06.
Відповідь: рН = 5,06, [H+] = 8,06∙10-6 моль/л.
Задача3.Розрахувати [H+] і [ОH-] в розчині, рН якого дорівнює 9,15.
Розв’язок. Згідно з визначенням рН = - lg[H+], тоді
[H+] = 10-рН =10-9,15 = 7,08∙10-10 моль/л.
З іонного добутку води Кw=[H+] = [ОH-] = 10-14, розрахуємо [ОH-]:
[ОH-] = Кw/[H+] = 10-14/[H+] = 10-14/(7,08∙10-10) = 1,41∙10-5 моль/л.
Відповідь: [H+] = 7,08∙10-10 моль/л, [ОH-]= 1,41∙10-5 моль/л.