- •Лабораторна робота 1
- •Теоретичні відомості та рекомендації Типи даних
- •Форматування даних
- •Форматування таблиць
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Використання імен комірок
- •Використання функцій
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Елементи діаграми
- •Майстер діаграм
- •Редагування діаграм
- •Створення власного нестандартного типу діаграм
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 5
- •Теоретичні відомості та рекомендації Розрахунок кількості комірок, які задовольняють заданому критерію
- •Розрахунок суми комірок, які задовольняють заданий критерій
- •Вибір одного значення з фіксованої множини значень
- •Умовне форматування
- •Варіанти завдань
- •Варіант 3 (ускладнений)
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 (тематична атестація)
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості та рекомендації Імена у формулах
- •Створювання імен діапазонів
- •Присвоєння формулі імені
- •Застосовування імен
- •Хід роботи
- •Використання форми даних
- •Сортування списків
- •Відбір даних засобами автофільтра
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8.2
- •Теоретичні відомості та рекомендації Розширений фільтр
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 9-10
- •Теоретичні відомості та рекомендації Консолідація даних
- •Майстер зведених таблиць
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 11
- •Теоретичні відомості та рекомендації Створення оптимізаційної моделі
- •Інсталяція засобу Поиск решения
- •Засіб Поиск решения
- •Аналіз результатів
- •Моделі оптимізації
- •Варіанти завдань
- •В Таблиця 1 аріант з
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 12
- •Теоретичні відомості та рекомендації Стандартні статистичні функції
- •Стандартні фінансові функції
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Залікова практична робота
Лабораторна робота №7
Тема: Імена, що визначаються користувачем.
Мета: формувати навички надання імен, визначених користувачем.
Теоретичні відомості та рекомендації Імена у формулах
Будь-яким коміркам або діапазонам комірок можна давати імена, які в подальшому вказувати замість адрес комірок у посиланнях як у формулах і функціях, так і у вікнах діалогу, що значно спрощує читання формул і контроль за даними в них. Крім того, імена можна використовувати для швидкого переходу до необхідних діапазонів. Можна також давати імена й часто використовуваним формулам.
Кількість символів в імені формули не повинна перевищувати 255. Ім’я може починатися з літери, символу підкреслення (_) чи оберненої похилої риски (\). В іменах можна використовувати також цифри й спеціальні символи: крапку, символ підкреслення, обернену похилу риску і знак запитання. Проте при цьому слід ураховувати, що ім’я не повинно збігатися з форматом посилання (наприклад, А1 або W55) і містити пропуски. Великі й малі літери в іменах не розрізняються.
Створювання імен діапазонів
Ім’я діапазону можна задавати безпосередньо в полі імені рядка формул. Для цього, виділивши потрібний діапазон комірок і помістивши за допомогою миші курсор введення в поле імені, треба замінити подану там адресу комірки відповідним ім’ям і натиснути клавішу <Enter>. Присвоєне ім’я буде відображене в полі імені й додане до списку імен. Існує й інший спосіб задавання діапазону імені: виділивши потрібний діапазон комірок і виконавши команду Вставка\Имя\Присвоить, ввести потрібне ім’я в поле Имя вікна діалогу Присвоить имя. Зазначене вікно можна активізувати натисканням комбінації клавіш <Ctrl+F3>. У полі Формула з’явиться посилання на виділений діапазон комірок. Кнопка <Добавить> дає змогу поповнити список імен. За допомогою вікна діалогу Присвоить имя можна також видаляти ім’я і вносити зміни в ім’я чи діапазон.
Присвоєне ім’я за замовчуванням зберігається на рівні робочої книги. Воно доступне в полі імені й у вікні діалогу Присвоить имя незалежно від активного робочого аркуша. Якщо ім’я діапазону має бути задане й доступне на рівні робочого аркуша, слід перед адресою діапазону зазначити в посиланні ім’я робочого аркуша зі знаком оклику на кінці. Таке ім’я в межах аркуша, де розміщується, має пріоритет перед аналогічним ім’ям, заданим на рівні робочої книги.
Присвоєння формулі імені
У разі присвоєння формулі імені вона не зберігається в комірці робочого аркуша, але її можна використовувати в комірках робочої книги. Виконавши команду Вставка\Имя\Присвоить у вікні діалогу Присвоить имя, треба ввести ім’я для формули. Правила задавання імен для формул такі самі, як і для імен діапазонів комірок. Для цього в полі Формула слід задати формулу й натиснути на кнопку <Добавить>. Таку формулу можна використовувати в робочій книзі безліч разів. Для цього достатньо зазначити її ім’я в потрібній комірці. За допомогою цього способу можна також давати імена певним константам і включати їх у формули, вказуючи відповідне ім’я.
Застосовування імен
Визначене раніше ім’я найлегше вставити у формулу за допомогою поля імені. Для цього, записавши частину формули в місце, де має бути вказане ім’я, треба відкрити список поля імені, клацнувши ми кнопці зі стрілкою справа від поля імені, і вибрати потрібне ім’я.
Ім’я можна вставити також, вибравши його у вікні діалогу Вставить имя, що активізується командою Вставка\Имя\Вставить... або клавішею <F3>. У цьому вікні діалогу можна вибрати зі списку й ім’я формули. За допомогою кнопки <Все имена> можна помістити в робочий аркуш список усіх визначених імен разом з відповідними позначеннями.
Якщо формули робочого аркуша містять посилання на діапазони комірок, яким дано імена, то ці посилання можна замінити відповідними іменами. При цьому заміна стосується виділеної області чи исього робочого аркуша, якщо було виділено тільки одну комірку. Після виконання команди Вставка\Имя\Примеиить... активізується вікно діалогу Применеиие имен, в якому треба вибрати ім’я, що має замінити відповідні посилання у формулах. При цьому відносні посилання фактично перетворяться на абсолютні. Щоб уникнути такої ситуації, слід вимкнути параметр Игнорировать тип ссылки, внаслідок чого буде встановлено режим заміни тільки абсолютних посилань.
Задача. Створити таблицю підсумків роботи фірми, якщо відомі формули для обчислень. Коефіцієнт податку = 1-податок. Надруковано акцій = сумі надрукованих акцій. Прибуток на одну акцію = Прибуток фірми за рік/Надруковано акцій. Прибуток на одну акцію враховуючи податок = Прибуток на одну акцію * Коефіцієнт податку. Прибуток = Прибуток на одну акцію, враховуючи податок * кількість Акцій.