Питання 3

Якщо при збільшенні обсягу використання певного ресурсу і при незмінних обсягах інших ресурсів, кількість вироблених благ зростає і досягає найбільшого значення, а потім зростання припиняється, проявляється закон спадної дохідності виробництва. Виробник самостійно вирішує, які ресурси і в якій кількості використовувати, щоб збільшувати дохідність виробництва. Щоб збільшити виробництво одного блага, необхідно пожертвувати іншим благом. В цьому суть межі виробничих можливостей (МВМ), або кривої трансфор­мації. Крива виробничих можливостей нахилена вправо і вниз. Це означає, що за умов повної зайнятості збіль­шення виробництва одного продукту означає відмову від іншо­го. Людям доводиться вибирати між альтернативним застосуван­ням ресурсів. Ця крива є опуклою лінією, а не прямою. Це пов'язано з дією закону зростання альтернативної вартості. Альтернативна вартість - це кількість іншого продукту, від якої відмовилися, щоб отримати деяку кількість певного продукту. Альтернативна вартість - це найцінніша після обра­ної альтернатива, від якої відмовилися. Як тільки хто-небудь ухвалює рішення про ви­користання обмежених ресурсів, тобто здійснює економічний вибір, перед ним одра­зу постає питання альтернативної вартості. Суть закону зростання альтернативної вар­тості можна сформулювати так: для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості іншого продукту.

Економічний зміст закону зростання альтернативної вартості пов’язаний з тим, що економічні ресурси не зовсім придатні для повного їх використання у виробництві альтернативних продуктів. Відсутність повної взаємозаміню-ваності ресурсів є основою дії закону зростання альтернативної вартості.

Для збільшення обсягу національної продукції є два шляхи:

1) збільшення кількості ресурсів;

2) науково-технічний прогрес.

У реальному житті кількість використовуваних ресурсів збільшується. Так, зро­стання населення країни розширює пропозицію робочої сили і підприємницького хи­сту Вичерпання одних сировинних і енергетичних ресурсів компенсується відкриттям нових їхніх джерел. Збільшення цих ресурсів за умов повної зайнятості й повного об­сягу виробництва дає змогу одночасно збільшити виробництво споживчих благ і благ виробничого призначення. Іншими словами, відбувається економічне зростання, що виражається у збільшенні обсягу національної продукції.

До аналогічних наслідків приводить і науково-технічний прогрес. Поступ техніки й технології означає появу ефективніших машин і устаткування, нових матеріалів, нових продуктів ліпшої якості, а також удосконалення способів їх виробництва. Технічний про­грес дає суспільству змогу виробляти більше товарів і послуг з незмінної кількості ресурсів. Якщо пропозиція ресурсів збільшується або вдосконалюються техніка й техно­логія, то крива виробничих можливостей переміщується вправо.

Самостійна робота

Умови ефективного використання ресурсів. Крива виробничих можливостей.

Основною умовою ефективного використання ресурсів є економічне зростання. Економічне зростання — це здатність економіки виробляти більший обсяг продукції (виражається в переміщенні кривої виробничих можливостей вправо) в результаті збільшення пропозиції ресурсів і технічного прогресу.

Завдяки економічному зростанню економіка здатна одночасно виробляти більше споживчих і капітальних благ. Якщо у статичній економіці, тобто за відсутності зростання, тре­ба пожертвувати частиною споживчих благ, щоб отримати більше капітальних благ, то в динамічній, зростаючій економіці водночас виробляють більші обсяги обох.

Однак економічне зростання не супроводжується пропорційним зростанням ви­робництва всіх видів продуктів. Тут можливі різні варіанти. Наприклад, економіка виробляє вдвоє більше споживчих благ, а зростання виробництва капітальних благ становить лише 60%.

Нині економічне зростання характерне для всіх розвинутих країн світу, крива їхніх виробничих можливостей постійно перемішується вправо. Проблема полягає лише в тому, як швидко відбувається це переміщення. Проте за певних умов крива трансформації може переміщуватися і вліво, що спостерігається нині в Україні та в деяких інших країнах, що виникли внаслідок розпаду СРСР. Скорочення обсягу національного виробництва є результатом зміни соціально-економічного ладу і тру­днощів, що пов'язані із переходом від командно-адміністративної системи до ринко­вої. Дуже суттєвим фактором для України є й те, що одночасно із переходом до рин­кової системи (на практиці реформування економіки відбувається надто повільно) їй доводиться у неймовірно складних внутрішніх і зовнішніх умовах розв’язувати ще одне, не менш важке завдання - розбудовувати свою державність. Нинішній вибір точки на кривій трансформації є основним визначником майбутнього положення цієї кривої. Щоб зрозуміти це твердження, відкладемо на осях кривої виробничих можли­востей “блага для сьогодення” й “блага для майбутнього”. “Бла­га для сьогодення”, або поточні блага, є споживчими товара­ми - продукти харчування, одяг, житло, холодильники, авто­мобілі тощо. “Блага для майбутнього”, або “інвестиційні бла­га”, — це устаткування, наукові дослідження й освіта, профілактична медицина та ін. “Блага для майбутнього” збільшують кількість і якість матеріальних ресурсів, підви­щують продуктивність праці, визначають економічне зростання в майбутньому.

Методичні вказівки студентам – заочникам:

З теми № 4 для контрольної роботи визначено питання:

10. Абсолютна та відносна обмеженість ресурсів та їх основні види. Вибір альтернативних варіантів використання ресурсів. Студенту необхідно дати визначення ресурсів, розкрити їх види, показати обмеженість ресурсів, можливі варіанти вибору ресурсів, суть закону спадної дохідності та механізм його впливу на поведінку виробника.