Обробка результатів:

В лабораторному журналі студент наводить схему лабораторної установки, а результати досліджень заносить до табл. 1. Дані таблиці використовуються для побудови графіків, які характеризують роботу вентиля 8, коркового крана 12 та водорозбірного крана 13 при змінному напорі перед ними (в мережі) та різному ступені відкриття вентилів та кранів: q = f(H) та q = f(m), де q – витрати води; H – напір; m – число обертів маховичка.

Результати досліджень визначення впливу тиску в мережі водопроводу і ступені відкриття на пропускну здатність арматури.

Таблиця 1.

Таблиця результатів

Номери дослідів	Робочий напір (Н), м	Відкриття вентиля (m), оберт.	Витрати води, л/с	Примітки

Аналізуючи результати досліджень, слід пам’ятати, що при водопостачанні будинків на вводі та перед водорозбірною арматурою може мати місце надлишковий напір. При відсутності стабілізаторів напору рекомендується відрегулювати запірну арматуру ( засувку, вентиль) на цьому вводі або перед арматурою, знизивши напір. На нижніх поверхах, де завжди має місце надлишковий напір, виникають різні гідростатичні умови роботи водорозбірної арматури і витрати води навіть у однотипної арматури будуть мінятися досить суттєво.

Дійсно, через водорозбірну арматуру з гідравлічним опором S витрати води при Н = Н_f , будуть: q = q₀ . Але коли Н = Н_f + Dh, витрати складуть: q = q₀ + Dq =. Усунення надлишкового напору Dh буде сприяти тому, що витрати води через водорозбірну арматуру будуть оптимальні, тобто q = q₀. Для цього на відгалуженні в квартиру або перед водорозбірною арматурою встановлюють діафрагми (Рис. 7). Визначення діаметра отвору діафрагми наведено в [ 2, c.73].

Рис. 7. Схеми встановлення діафрагм для стабілізації напору в водорозбірній арматурі:

а – схема встановлення діафрагми безпосередньо перед арматурою; б – теж саме, на відгалуженні в квартиру.

Контрольні запитання:

1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?

2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?

3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4.

Визначення гідрометричної характеристики швидкісного крильчастого водолічильника

Мета роботи: експериментальне визначення гідрометричних характе-ристик швидкісного водоміра.

Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: лабораторна установка для вивчення гідрометричних характеристик арматури, в т.ч. водопічильників. Схема установки та її опис наведено в попередній лабораторній роботі.

Загальні положення:

Для обліку кількості води на вводі внутрішнього водопроводу та на відгалуженні в квартиру встановлюють лічильники води. В житлових та громадських будинках, в основному, використовують крильчасті лічильники води. Ку­това швидкість обертів крильчатки пропорційна швидкості руху води. Передаючий і лічильний механізми сумують оберти крильчатки і на циферблатах фіксується кількість рідини, що пройшла через лічильник.

При підборі водолічильника враховують його основні гідрометричні характеристики, до яких відносять:

а) межа чутливості – найменші витрати, при яких лічильник починає працювати, але дає неточні покази;

б) область обліку – діапазон від найменших витрат до найбільших, в межах яких лічильник здійснює облік з достатньою точністю.

в) втрати напору у водолічильнику.

Діаметр умовного проходу водолічильника вибирають, виходячи із середньогодинних витрат води за період водоспоживання (добу, зміну), і які не повинні перевищувати експлуатаційні (табл.2). Вибраний водолічильник належить перевірити на:

а) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на господарсько-питні, виробничі та інші потреби; при цьому втрати напору в крильчастих водолічильниках не повинні перевищувати 2,5м, в турбінних–1;

б) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на внутрішнє пожежегасіння, при якому втрати напору в водолічильнику не повинні перевищувати 10 м.

Втрати напору в водолічильнику визначають за номограмами (Рис.8) або за формулою: h_вл = Sq² , де S - гідравлічна характеристика водолічильника (табл. 2).

Таблиця 2.