Можливість дозувати міцність чаю за смаком – це теж прояв поваги.

Чайник з кип’ятком треба змінювати зважаючи та його охолодження. Розбавляти чай окропом або ні, завжди вирішує той, хто п'є чай. Але пам’тайте, що співвідношення інтенсивності кольору та міцності у різних сортів різне.

Якщо чаювання затягується, може охолонути заварка чайнику для заварювання.

Якщо Ви передбачаєте, що чаювання триватиме довго, зілліть заварений чай в окремий заварник, залишивши заварку у попередньому. А краще – заваріть чай знову.

Молоко подається до того, як заварка настоїться. Молоко звичайно добавляється в міцні ранкові сорти чаю, щоб збалансувати дію кофеїну. Стародавня традиція вимагає наливати в чашку спочатку молоко, а потім чай. По одной із версій, це правило виникнуло внаслідок побоювань англійців зіпсувати окропом прекрасні порцелянові чашки. До тому ж, на думку англійців, під час наливання чаю в молоко складові краще перемішуються. Прихильники додавання молока в чай стверджують, що так вони можуть досягти кращої пропорції, що підходить їхньому смаку. З точки зору етикету послідовність не є жорстко регламентованою.

Важливо, щоб молоко було, і щоб воно було мінімальної жирності, тому що при взаємодії з кип’ятком жири утворять не дуже корисні для шлунку речовини. Зрозуміло, молоко не може бути поєднаним а ні з лимоном, а ні с бергамотом. Не варто його добавляти також до зеленого чаю, китайських сортів чорного чаю та "Darjeeling".

До чаю подається ваза з білим рафінадом у кубиках, щипцями, що нагадують пінцет та чайні ложки. Після размішування чайну ложку заведено виймати та класти поруч на тацю, а не на блюдце, тому що англійці, подносячи однією рукою чашку до роту, іншою підтримують блюдце на 8-10 см нижче. Безумовно, Ви і тільки Ви вирішуєте, класти цукор в чай або ж ні. Ніяких обмежень на об’єм цукру англійський етикет не накладає. Але можливість підсолодити чай треба надавати обов'язково.

Свіжа долька лимона добре поєднується з чаєм, утворюючи сполучення підкисленого смаку із свіжим цитрусовими пахощами. Розчиняючись, лимонний сік змінює властивості чаю, робить його більш світлим на колір та м’якшим на смак. Дольки лимона подаються на окремій тарілочці. Лимон не заведено сполучати з бергамотом. Але якщо Вам подобається саме таке сполучення, будь ласка – Вы хазяїн свого смаку.

Найбільше англійські традиції чайних закусок розкриваються поопівдні, де сам чай відіграє першорядну роль. Ці правила чаювання, введені ще герцогинею Анною VII Бедфордською у 1840 році. У них зазначено подавати до чаю хліб, олію, свіжі маленькі огірки та помідори, яйця, зварені вкруту, тости х корицею, мигдальне печиво, ячмінні коржі, джем, переважно полуничний, бісквіти, гарячі здобні булочки, пампушки, желе, солодкі та духмяні тартинки. Та найвідоміша у світі закуска до чаю має ім'я лорда Джона Сендвіча. Саме він увів в Англії спосіб готування бутерброда з двох частинок хліба з начинкою: у такому вигляді бутерброд зручніше підігрівати з двох боків та подавати гарячим.

Важливе правило закусок к чаю – вони не повинні бути одного виду від чаюваня до чаювання.

Свіже, краще підігріті, кекси та печиво приносять у присутності гостей, щоб не склалося враження, що закуски залишилися від попередніх переговорів.

Чайний стіл сервірують таким чином, щоб дати Вам и Вашому гостю максимум можливості насолодитися одночасно чаєм та діловим спілкуванням. На столик подають необхідні аксесуари: заварний чайник або декілька чайників, якщо обрані сорту були різними, чайник с кип’ятком, чашки з блюдцями, чайні ложки, цукорницю із цукром та щипцями, молочник з молоком, тарілочку с дольками лимона, тарілочку із підігрітими сендвічами або кексами. Але, як тільки Ви ними скористаєтесь, на столе залишається тільки те, що необхідно, все інше переноситься на допоміжний стіл або ж виноситься.

Вино

Столові вина - це вина, що подаються до різних блюд під час обіду. Червоні вина подають при кімнатній температурі або ледве підігрітими. Рожеві вина завжди охолоджують, тому вони особливо приємні в жарку погоду.

Сухі червоні вина - це вина з низьким вмістом цукру (червоне к’янті, бербер тощо). Їх краще подавати до основних блюд. Оскільки солодке вино, подане перед обідом або під час нього, перебиває апетит, у той час сухе вино призначене саме для того, щоб збуджувати апетит і відтіняти смак їжі.

Сухі білі вина. Вважається цілком прийнятним подавати протягом всього обіду один сорт сухогого білого вина, навіть до м'яса. Але якщо уже керуватися правилам, то під час офіційного обіду прийнято подавати херес до супу, сухе біле вино (наприклад, рейнвейн або шаблі) - до риби, курчат, мізкам, солодким хлібцям, морським делікатесам, а сухе червоне або іскристе бургундське - до м'яса, качки, гусака або дичини.

Солодкі червоні овина.Солодка червоні вина подають у перервах між стравами і до десерту. До них відносяться насамперед портвейн (до котрого добре подати горішки та сир), солодкий херес, мускат і мадеру.

Солодка білі вина. До солодких білих вин відносять малагу, напівсухе шампанське, білий португальський портвейн з Обперто (маловідомий, але дуже вишуканий), токай і американське десертне вино з Каліфорнії.

Початі пляшки з червоним вином краще зберігати не в холодильнику, а просто в якому прохолодному місці, попередньо щільно закривши їхньою пробкою.

Зберігання вин. Всі столові вина повинні зберігатися в пляшках у горизонтальному положенні, щоб пробки не пересихали і не кришилися, у прохолодному місці, далеко від світла і труб опалення. Пляшки з пластиковими пробками можна зберігати стоячими.

Під червоне столове вино більше підійдуть прозорі келихи з тонкого скла, тому що вино саме по собі виглядає дуже красиво і не вимагає додаткових прикрас. Столові вина краще подавати в досить ємких келихах-кубках, що вдвічі перевершують по розмірі келихи для коктейлю. Вони повинні трохи звужуватися доверху, щоб краще відчувалися пахощі. Келихи наповнюють вином приблизно до половини, тільки херес наливають майже до верхнього краю. Це робиться для того, щоб тоньше відчувати букет. Келихи для шампанського повинні бути не на порожніх, а на цільнолитих ніжках, тому що в іншому випадку вони надто швидко нагріваються. Коли п'ють охолоджене біле вино, келих також тримають за ніжку. А от келих із червоним вином краще зігріти рукою.

Херес, який подають до супу й у перерві між блюдами (більш солодкий тип), можна перелити в графин, хоча подати його в гарній пляшці теж можна. Різні види горілок (але, природно, не вин), подаються досить часто прямо з холодильника, дуже холодними, для апетиту, і не розливаються.

Лікери і міцні напої. Лікери звичайно мають кімнатну температуру, за винятком "Creme de menthe" (зеленого або білого), що подають сильно охолодженим, хоча будь-який міцний напій, особливо фруктовий, можна подавати сильно охолодженим. Лікери і міцні напої подають після обіду разом із кавою або після неї.

Попередньо перелите в графин вино наливають спочатку в келих почесної гості (дама, що сидить справа від хазяїна), але перед цим хазяїн повинний перевірити його букет.

Щоб не накапати на скатертину під час розливання провина, перед тим , як підняти горлечко пляшки від келиха, її потрібно злегка повернути навколо своєї осі. Перед тим як налити вина черговому гостю, горлечко пляшки можна протерти чистою серветкою.

Шампанське. Перед тим як подати шампанське, воно повинно охолонути, тобто тримати його потрібно на дні холодильника протягом півтори-двох годин. Але не варто ставити його в найхолоднІшу частину холодильника. І в жодному разі не заморожувати! Потім пляшку треба обгорнути серветкою так, щоб закрити етикетку. Тоді пляшку зручно брати рукою.

Якщо процес закипання газів розів'ється надто сильно, досить взяти охолоджену чайну ложку, прикласти її до отвору в горлечці пляшки, і процес негайно припиниться.

Якщо вино подають у пляшці, у ньому можуть залишитися решточки від пробки. У цьому випадку спочатку наливають зовсім трохи вина в келих хазяїна або, якщо його немає, хазяйки, щоб у такий спосіб позбутися від цих решточок.

Далі ці решточки виловлюються ножем або просто міняють келих. Однієї пляшки шампанського вистачає звичайно на шість-вісім осіб. Шампанське відкривають, не виймаючи з цеберка з льодом.

Деякі основні види келихів (табл.4):

табл.4

1. Кружечка для пуншу. Наповнюється на три чверті.

1. Келих для пива.

2. Пивная кружка. Можливі варіанти.

3. Келих для чаю з льодом. Можливі варіанти.

4. Келих для води. Можливі варіанти. Бажано подавати на стіл до сніданку або обіду. Наповняється або наполовину, або повністю.

5. Склянка для води. Наповнюється або наполовину, або повністю.

6. Великий келих для бренді, близько 250 гр. Наповнюється тільки на чверть.

7. Маленький келих для бренді. Наповнюється тільки на чверть.

8. Склянка. Наповнюється на три чверті. Використовується для міцних напоїв з льодом.

9. Склянка для соку. Наповнюється наполовину.

10. Великий келих для білого вина. Наповнюється наполовину.

11. Келих для м'ятного коктейлю зі збитими вершками. Застосовується також для віскі з м'ятним лікером та інших коктейлів, що збиваються. Наповнюється приблизно на три чверті.

12. Склянка для віскі (може використовуватися і для коктейлю).

13. Келих на ніжці для віскі. Наповнюється наполовину.

14. Келих для сухого вина, може бути із зеленого скла з орнаментом. Подається тільки під рейнвейн. Наповнюється наполовину.

15. Традиційний келих для хересу. Наповнюється наполовину.

16. Варіант келиха для хересу. Наповнюється наполовину.

17. Келих для коктейлю, 30 гр.

18. Великий скляний келих. Для червоного вина.

19. Шароподібний келих. Ширший і більший, ніж винний келих. Використовується для червоних і більш дешевих вин. Іноді в нього наливають пиво і мартіні з льодом. Не використовується в наборі з іншими склянками.

20. Універсальний келих для столового вина. Наповнюється наполовину. Для білого вина, портвейну і червоних столових вин.

21. Келих для шампанського. Бажана товста ніжка. Також використовується для охолоджених дайкирі та ігристих коктейлів. Наповнюється наполовину.

22. Склянка для віскі з льодом. Можливі варіанти. Наповнюється наполовину.

23. Склянка для віскі. Можливі варіанти. Наповнюється наполовину.

24. Чарка для лікеру. Може використовуватися також для коньяку.