Тема 12: Етичні категорії.

(лекція – 2 години)

Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Категорії

моральної свідомості. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики. Справедливість, обов’язок, відповідальність. Сенс життя і щастя. Совість, гідність і честь. Моральний вибір особистості. Цінності та ціннісні орієнтації. Моральний вибір і свобода особистості. Моральний конфлікт та шляхи його розв’язання.

Тема 13: Культура спілкування і етикет.

Культура поведінки. Зовнішня культура людини. Внутрішня культура особистості. Етикет. Класично класовий характер етикету. Етно – національні особлмвості етикету. Моральні вимоги у культурі взаємовідносин: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, почуття власної гідності. Стиль поведінки. Загальні правила етикету.

Етикет у навчальному закладі та на службі. Повага до традицій вузу, пошана до викладачів, товаришів по навчанню. Точність, дисциплінованість, акуратність. Культура мови студентів.

Відносини між керівником і підлеглими. Стосунки з колегами. Зовнішній вигляд. Культура ділового мовлення. Дисциплінованість. Культура телефонної розмови. Культура поведінки при проведенні нарад, зборів. Дотримання субординації. Мистецтво робити зауваження.

Тема 14: Естетика як наука та її категорії.

(лекція – 2 години)

Зміст та походження терміну та поняття “естетика”. Предмет естетики як науки. Формування естетики як філософської дисципліни. Естетична свідомость. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичне та основні форми його прояву. Структура естетичного знання та функції естетики. Основні категорії естетики. Прекрасне та потворне. Піднесене та низьке. Трагічне та комічне.

Тема 15: Мистецтво як естетичний феномен.

Генеза і соціальна сутність мистецтва. Художній розвиток суспільства як природно – історичний процес. Періоди становлення людської культури. Мистецтво як невід’ємна cкладова життя людини і суспільства.

Основні соціальні функції мистецтва. Суспільно – перетворююча та компенсаторна функція (мистецтво як діяльність та “втіха”); пізнавально – евристична функція (мистецтво як знання та просвіта); художньо – концептуальна функція (мистецтво як аналіз стану світу); функція передбачення (мистецтво як віщування); інформативна та комунікативна функція (мистецтво як повідомлення та спілкування); сугестивна функція (вплив на несвідоме); естетична функція (вплив мистецтва на формування естетичної свідомості); гедоністична функція (мистецтво як насолода).

Мистецтво як засіб пізнання світу. Творча природа мистецтва. Особливості відображення дійсності в мистецтві. Художній твір: зміст та форма.

Тема 16: Історія естетичної думки.

(лекція – 2 години)

Предмет історії естетики. Історія естетики й історія культури. Експліцітний та імпліцітний способи історичного буття естетики. Історіографія естетики. Зв’язок історії естетичних вчень з історією філософії та теорією мистецтва. Комплексний підхід у історії естетики. Естетичні ідеї античності. Піфагорійська числова естетика, її традиції у Геракліта та Емпедокла. Естетика істини: софісти і Сократ. Естетичне вчення Платона: розробка основних естетичних категорій; калокагатія як принцип художньої свідомості; вчення про несамоцінність художнього твору й автора. Аристотель про міметичну природу мистецтва; теорія катарсиса; поняття ентелехії і механізми художньої творчості. Римсько-елліністична естетика. Платон і його теорія еманації. Розробка Ціцероном теорії художнього стилю. Реставрація естетики числа, ритму та гармонії у піфагорійців (Ямвліх, Порфирій). Естетика стида та сорому у елліністичному театрі. Психологізм та еротизм у художній свідомості елінізму. Естетика Середньовіччя та доби Відродження. Естетика у творах отців Церкви (Климент Олександрійський, Василій Великий, Григорій Нисський, Августін): світ як творіння і витвір; символізм Універсуму; естетика особистого уподібнення абсолюту. Вчення Августіна про апріорну природу естетичного досвіду. Візантійська естетика VIII-IX ст. (Іоанн Дамаскін, Феодор Студит, патріарх Никифор та ін.): категорії світло, слово, символ; проблема образа; теорія ікони;"естетика аскетизму"; "літургійна естетика". Художні канони візантійського мистецтва. Естетика і риторика. Естетичні ідеї середньовічного Заходу: "христологічна естетика" Бонавентури; Фома Аквінський про природу прекрасного. Художні стилі та основні музичні жанри Середньовіччя. Відродження як новий тип самосвідомості митця та мистецтва: Данте, Петрарка, Бокаччо, Альберті, Микола Кузанський, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело. Згасання Відродження і естетика маньєризму. Художня теорія і практика XVII – XIXст. Класицизм (Ж.Шаплен, П.Корнель, Ф. д’Обіньяк, Н.Буало, І.І.Вінкельман, Г.Е.Лессінг). Наголос на естетичній сутності мистецтва, вироблення нормативної системи художніх правил, ідея ієрархічності художніх жанрів. Просвітницька естетика: відмова від нормативності та розвиток раціонально-гуманітарних тенденцій.. Естетичні ідеї французького Просвітництва (Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро). Англійська естетика 18 ст. (Шефстбері, Рейнольдс). Основні риси естетики барокко: ірраціоналізм, експресивність, драматизм, ускладненість художньої форми.Теорія аффектації. Романтизм у естетиці к.XVIII – поч.XIX ст. (брати Шлегелі, Шеллінг, Новаліс, Шлейермахер, Ж.П.Ріхтер, Э.Т.А.Гофман). Розвиток естетики як окремої самостійної науки (XVIII –XIX ст.). А.Баумгартен про естетику як філософську науку.Е.Бьорк: розробка суб’єктивно-психологічних аспектів естетики. Класична німецька естетика: (І.Кант, Гегель, Шіллер). Кант: мистецтво та естетичне як примирення духовної свободи та природної необхідності. Теорія мистецтва та естетичного виховання Шіллера. Своєрідність мистецтва та художнього символа у філософії Шеллінга. Гегель про природу естетичного та історичну долю мистецтва. Позитивізм у естетиці (Г.Фехнер, Т.Ліппс, І.Тен. Б.Кроче). Посткласична естетика (XІX-XXст.). Джерела некласичної естетики та її основні ознаки. Дискредитація класичних уявлень про мистецтво та новий статус художньої творчості. Естетичні теорії Шопенгауера, Кьєркегора та Ніцше. Взаємозбагачення мов естетичної думки та художньої творчості. Феноменологічна естетика (Р.Інгарден, М.Мерло-Понті, М.Дюфрен, Н.Гартман). Фрейдизм і постфрейдизм у естетиці.Структуралістські та постструктуралістські побудови у естетиці(К.Леві-Стросс, М.Фуко, Ж.Рікард, Р.Барт и др.)