- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику четвертої Женевської конвенції.
- •6.Дайте характеристику Додаткових Протоколів Женевської конвенції.
- •Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили та міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •9. Державна система цивільної оборони України.
- •10. Коли було прийнято Закон України “Про цивільну оборону”, дайте характеристику основних розділів і статей
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13.Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що вона направлена.
- •14. Які створюються служби цо, та від чого залежить їх кількість на об’єктах виробництва, хто очолює створені служби.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •17. Цивільна оборона України.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •28.В чому суть дозиметричного контролю і що він включає, чим регламентується.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту.
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин.
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об’єкті та чим це регламентовано?
- •38. В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робіт, що до них відноситься?
- •39. Організація і проведення рінр при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •44. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування?
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води.
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація?
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •56. На основі чого розробляється план заходів по цо, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Оцінка радіаційної обстановки.
- •60. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Проводять:
- •63. Сутність стійкості роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цо.
- •66. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.
34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.
Зв'язок є основним засобом забезпечення безперервного управління підготовкою та проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків НС. Відповідальність за організацію зв'язку та оповіщення на об'єкті господарської діяльності покладена на начальника штабу ЦО об'єкта.
Одним із основних завдань зв'язку ЦО є оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час і постійне інформування їх про існуюючу обстановку.
Оповіщення і зв'язок у надзвичайних ситуаціях забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ).
Сигнали оповіщення ЦО, повідомлення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, мовлення, оповіщення.
Система оповіщення ЦО організовується з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня надзвичайних ситуацій, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Оповіщення організовується відповідним органом ЦО та НС за схемою, яка затверджується начальником цивільної оборони відповідного рівня. Система оповіщення ЦО складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних системі централізованого оповіщення, локальних та об'єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику.
У цих системах можуть використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ЦО, канали та засоби зв'язку мережі радіомовлення і телебачення (канали звукового супроводження) центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку які входять до Єдиної національної системи зв'язку.
Система централізованого оповіщення ЦО повинна забезпечувати можливість циркулярного або вибіркового оповіщення посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівників визначених підприємств, установ та організацій, населення залежно від рівня надзвичайної ситуації і заходів, які належить невідкладно вжити. Для підвищення надійності централізованого оповіщення здійснюється дублювання передавання сигналів.
Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення та телебачення. Повідомленням, що передаються територіальними органами ЦО та НС, потенційно небезпечними підприємствами, повинно передувати уривчасте звучання елекросирен, наявних на відповідній території, а також радіомовлення, що означає "Увага всім!".
За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому мовного повідомлення.
Тексти звернень до населення повинні передаватися державною мовою, якою користується більшість населення в регіоні.
На пунктах управління закладені варіанти текстів для передання повідомлення в різних ситуаціях.
В мирний час:
— при аварії на АЕС;
— при аварії на хімічному об'єкті;
— при землетрусі;
— при повені та інших НС. На воєнний час:
— при виникненні "повітряної небезпеки";
— при закінченні "повітряної небезпеки";
— при загрозі хімічного зараження;
— при загрозі радіоактивного зараження.
Правила поведінки населення за сигналами оповіщення ЦО встановлюються заздалегідь стосовно всього населення, для об'єктів, а також визначаються конкретні дії. Відповідальність за оповіщення покладається на територіальні органи ЦО.
Оповіщення про виникнення НС на атомних електростанціях здійснюється за допомогою спеціальних систем оповіщення, що створюється за кошти станції. Ці системи повинні передбачати можливість передавання сигналу "Увага всім!" і повідомлень на території атомної електростанції та її промислової зони, у пристанційних населених пунктах з робочого місця начальника зміни станції (чергового диспетчера), а також оповіщення чергових служб територіальних органів ЦО та НС.
Уздовж аміакопроводів, магістральних і відвідних нафто- і газопроводів за рахунок їх власників створюються спеціальні системи централізованого оповіщення чергових служб територіальних органів ЦО та НС і органів внутрішніх справ, населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження. Ці системи мають бути сполученими з відповідними регіональними системами централізованого оповіщення. Запуск цих систем здійснює оперативний черговий відповідного територіального органу ЦО та НС.
На потенційно небезпечних підприємствах, ураження від яких, у разі виникнення на них надзвичайної ситуації, досягає заселених територій або інших підприємств, установ, організацій, за їх рахунок створюються локальні або об'єктові системи оповіщення, які мають бути сполученими з регіональними системами централізованого оповіщення. До таких систем входять абонентські радіоточки мережі радіомовлення та відомчих радіотрансляційних вузлів, вуличні гучномовці, пристрої запуску електросирени, система централізованого виклику, магнітофони, магнітні стрічки із записаними текстами звернень.
Локальні системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
— керівників та інших працівників потенційно небезпечного об'єкта;
— оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦО та територіальних органів внутрішніх справ за прямими телефонами;
— керівників та інших працівників підприємств, установ (насамперед, дитячих, навчальних, медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження), організацій і населення.
З метою своєчасного оповіщення і перевірки достовірності прийнятого повідомлення встановлюється прямий телефонний зв'зок чергового диспетчера потенційно небезпечного об'єкта з оперативним черговим відповідного територіального органу МВС за рахунок потенційно небезпечного об'єкта.
Для оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів ЦО та НС створюються системи циркулярного виклику, а для оповіщення керівного складу створюється загальнодержавна система пейджерного зв'язку та оповіщення ЦО, яка може охоплювати і оповіщення керівного складу потенційно небезпечних підприємств.
Оповіщення населення покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів ЦО та НС, для чого можуть залучатися сили і засоби відповідних органів МВС. У населених пунктах, де немає цілодобового чергування територіальних органів ЦО та НС, їх функції можуть покладатися на чергових органів МВС.
Для зібрання керівного складу на об'єктах складаються списки, за якими при необхідності, інформуються відповідні посадові особи. Оповіщення керівників може здійснюватися за телефоном або з допомогою посильних, як транспортом, так і пішки.