Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
tema #26 Ukr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.11.2018
Размер:
342.02 Кб
Скачать

V. Орієнтовна основа дії

Додаток 1. Критерії органної недостатності

Нирки

олігурія: виділення сечі менше 30 мл/год; діурез менше 480 мл/добу; рівень креатиніну більше 250 мкмоль/л

Печінка

рівень білірубіну більше 34 мкмоль/л; рівень АСТ і АЛТ вище за норму в 2 рази

Серцево-судинна система

АТ менше 90 мм рт. ст., потрібні симпатоміметики; тахікардія, РаСО2≤49 мм рт. ст.

Легені

необхідні ШВЛ або инсуфляція кисню для підтримки РО2>60 мм рт. ст. і РаСО2>50 мм рт. ст.

ЦНС

загальмованість, сопорозний стан; сума балів за шкалою Глазго менша або дорівнює 6 (без седативної терапії)

Система крові

лейкоцити більше 10×109 /л; тромбоцити меньше или дорівнюють 20 000/мкл; показник гематокриту меньше или дорівнює 20%

Система гемокоагуляції

тромбоцити менше 10×109 /л; фібриноліз більше 18%

Шлунково-кишковий тракт

динамічна кишкова непрохідність, стійка до терапії протягом більш ніж 8 год.

Таблиця 1. Шкала Глазго для визначення важкості коми

Показник

Число балів

Максимальне значення

Розплющує очі:

спонтанно

на оклик

при больовому подразненні

немає реакції

4

3

2

1

4

Мова:

виразна

сплутана

беззв'язні слова

нерозбірливі звуки

відсутня

5

4

3

2

1

5

Рухи:

виконує команди

може вказати болючу ділянку

відсмикує кінцівки при больовому подразненні

згинання у відповідь на біль

розгинання у відповідь на біль

відсутні

6

5

4

3

2

1

6

Кращий показник

15

Гірший показник

3

Таблиця 2. Оцінка важкості стану хворого за системою SAPS

Клінічні і лабораторні показники

Бали

4

3

2

1

0

1

2

3

4

Вік, роки

<45

46-55

56-65

66-75

>75

Пульс, за хвилину

>180

140-179

110-139

70-109

55-69

40-54

<40

САТ,

мм рт. ст.

>190

150-189

80-149

55-79

<55

Температура тіла, °С

>41

39,0-40,9

38,5-38,9

36,0-38,0

34,0-35,9

32,0-33,9

30,0-31,9

<30

ЧДР, за хвилину

>50

35-49

25-34

12-24

10-11

6-9

<6

ШВЛ

Так

Сечовина, ммоль/л

>55,0

36,0-54,9

29,0-35,9

7,5-28,9

3,5-7,4

<3,5

Гематокрит, %

>60,0

50,0-59,9

46,0-49,9

30,0-45,9

20,0-29,9

<20,0

Лейкоцити, 109

>40,0

20,0-39,9

15,0-19,9

3,0-14,9

1,0-2,9

<1,0

Глюкоза, ммоль/л

>44,5

27,8-44,4

14-27,7

3,9-13,9

2,8-3,8

1,6-2,7

<1,6

Калій, мекв/л

>7,0

6,0-6,9

5,5-5,9

3,5-5,4

3,0-3,4

2,5-2,9

2,0-2,4

<2,0

Натрій, мекв/л

>180,0

161-179

156-160

151-155

130-150

120-129

110-119

<110

НСО3, мекв/л

>40,0

30,0-39,9

10,0-19,9

5,0-9,9

5,0-9,9

<5,0

Шкала Глазго, бали

13-15

10-12

7-9

4-6

3

Таблиця 3. Прогнозування ймовірності летального результату за балами системи SAPS

Бали

Прогнозована летальність, %

4

5-6

10,7

7-8

13,3

9-10

19,4

11-12

24,5

13-14

30,0

15-16

32,1

17-18

44,2

19-20

50,0

20

81,1

Постекспозиційна профілактика

Якщо перелічені засоби захисту виявилися неефективними та ста­лася експозиція до біологічного середовища пацієнта, то зараженню хірур­га можна запобігти, застосувавши належну профілактику сероконверсії.

Сероконверсія – імунна відповідь організму на проникнення вірусу, супроводжується продукцією антитіл. Сероконверсія виникає наприкінці інкубаційного періоду і свідчить про зараження.

У будь-якому випадку експозиції слід негайно припинити роботу, усунути ушкоджені рукавички чи контамінований одяг, місце експозиції обробити віруліцидним антисептиком чи 70% етиловим спиртом.

Випадок професійної експозиції до ВІЛ слід зареєструвати та розпочати протиретровірусну терапію згідно з рекомендаціями. Кожного місяця впродовж півроку слід обстежувати хірурга на пред­мет зараження ВІЛ. Лікування ВІЛ-інфекції, набутої лікарем під час вико­нання службових обов'язків, гарантується Законом України "Про запобі­гання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" і змінами до нього.

Алгоритм постекспозиційної профілактики

Захід

Коментар

Обробка місця експозиції антисептиком

Усувають ушкоджену рукавичку. У разі ушкодження шкірних по­кривів видаляють кілька крапель крові з місця уколу чи порізу. Місце експозиції обробляють віруліцидним антисептиком (стериліум, бетадин, йодобак, 70% етиловий спирт тощо). У разі потра­пляння біологічного середовища на слизові оболонки їх промивають великою кількістю води, застосовують придатний для цьо­го антисептик (наприклад, 1% розчин йодовідону)

Протиретровірусна профілактика

Згідно рекомендацій

Документування випадку експозиції

В історії хвороби пацієнта та в окремому журналі реєструють обставини, об'єм, тривалість, механізм та тип експозиції, ступінь ризику, серологічний статус пацієнта, використані заходи профі­лактики. Якщо відомо, що пацієнт ВІЛ-інфікований, зазначають, чи він отримував протиретровірусні препарати і які саме. Про випадок експозиції повідомляють адміністрацію лікувальної установи

Серологічні обстеження

Через 1½, 3 та 6 міс проводять ІФА на предмет ВІЛ-інфікованості лікаря та пацієнта (якщо серостатус останнього невідомий). За наявності технічних засобів та необхідності факт ВІЛ-інфікування можна виявити значно раніше (у перші дні), застосувавши полімеразну ланцюгову реакцію до ДНК- або РНК-вірусного походження

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]