- •Заліковий кредит 2. Фонетика і фонологія…………..60
- •Змістовий модуль 7. Історичні чергування голосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові…………………...109
- •Заліковий кредит 5. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Норми літературної вимови………………………………………………………………..127
- •Заліковий кредит 6. Графіка й орфографія…………..150
- •Передмова
- •Модульна програма курсу
- •1. Пояснювальна записка
- •Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця:
- •2. Зміст навчального (змістового) модуля
- •2.1. Тематичний план навчального модуля
- •2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
- •2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
- •2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг
- •2.2.3. Самостійна робота студентів, її тематика та обсяг
- •2.2.4. Індивідуальна робота студентів
- •2.2.5. Засоби контролю
- •Шкала оцінювання
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Список літератури з дисципліни Основна література
- •Додаткова література
- •Теоретичний блок Тема 1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і фахова дисципліна
- •Тема 2. Походження української мови, її місце серед інших
- •Література
- •Практичне заняття № 2 Походження сучасної української мови План
- •Література
- •Домашнє завдання
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2. Літературна мова і діалекти. Основні стильові різновиди писемної й усної форм української літературної мови теоретичний блок
- •Тема 3. Українська літературна мова. Поняття про діалекти
- •Література
- •Тема 4. Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •Література
- •Практичне заняття № 4 Форми і стилі сучасної української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Тема 5. Фонетика як учення про звукову будову мови
- •Тема 6. Класифікації звуків сучасної української мови
- •Література
- •Практичне заняття № 6 Класифікація голосних та приголосних звуків, особливості їх вимови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 4. Фонологія теоретичний блок
- •Тема 7. Фонологія як галузь знань про фонему
- •Література
- •Тема 8. Система фонем сучасної української літературної мови
- •Література
- •Практичне заняття № 8 Система фонем сучасної української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Теоретичний блок
- •Тема 9 - 10. Модифікації голосних і приголосних фонем. Чергування фонем, його види
- •Література
- •Практичний блок практичне заняття № 9 Комбінаторні й позиційні модифікації голосних і приголосних фонем
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 6. Живі (фонетичні) чергування, їх види теоретичний блок
- •Тема 11. Асиміляція (чергування) приголосних, її види
- •Література
- •Тема 12. Дисиміляція. Спрощення в групах приголосних
- •Література
- •Практичне заняття № 10 – 11 Поняття про асиміляцію. Види регресивної асиміляції
- •Література
- •Вправи для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 12 Зміни приголосних у мовному потоці. Дисиміляція. Спрощення
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Заліковий кредит № 4. Історичні чергування фонем Змістовий модуль 7. Історичні Чергування голосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові теоретичний блок
- •Тема 13 – 14. Чергування голосних фонем
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 8. Історичні Чергування приголосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові теоретичний блок
- •Тема 15. Чергування в системі приголосних фонем
- •Література
- •Практичний блок практичне заняття № 16 – 17 Чергування в системі приголосних
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 9. Склад. Наголос теоретичний блок Тема 16. Склад як фонетична одиниця. Складоподіл
- •Література
- •Тема 17. Наголос у системі фонетичних одиниць сучасної української літературної мови. Інтонація
- •Література
- •Практичне заняття № 19 Наголос та інтонація, їх роль у мові
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 10. Орфоепія теоретичний блок
- •Тема 18. Українська орфоепія як розділ мовознавства про норми літературної вимови
- •Література
- •Вимова приголосних.
- •Практичний блок практичне заняття № 20 – 22 Орфоепія. Основні риси українського вокалізму і консонантизму
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 11. Графіка теоретичний блок Лекція 19. Графіка української мови.
- •Практичний блок практичне заняття № 23-24 Графіка української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 12. Орфографія теоретичний блок Лекція 20. Орфографія як система загальноприйнятих правил написання. Принципи українського правопису
- •Практичний блок практичне заняття № 25 Українська орфографія. Принципи українського правопису
- •Практичне заняття № 26-28 Основні правила української орфографії
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Бібліографічні джерела, рекомендовані для самостійного опрацювання до курсу «Сучасна українська літературна мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія»
- •Підсумковий контроль Тестовий блок Тестові завдання 1. Фонетика. Фонологія. Диференційні ознаки фонем сучасної української літературної мови
- •18. Варіанти, які залежать від сполук фонеми з різними іншими фонемами, називаються:
- •19. Виділіть рядок, у якому позначено голосні, що не змінюють своєї якості у слабкій позиції:
- •10. Продовжіть речення: Дисиміляцією називається:
- •11. Регресивна асиміляція в групах приголосних за місцем і способом творення дає такі найголовніші наслідки:
- •12. Прогресивною дисиміляцією називається:
- •15. Регресивною дисиміляцією називається:
- •Тестові завдання 3. Підсумковий контроль з курсу «сучасна українська літературна мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія)»
- •26.Склад, що починається голосним звуком, називається:
- •27. Визначте слова, в яких складоподіл не збігається з правилами переносу цих слів на письмі з рядка в рядок:
- •28. Наголос в українській мові:
- •Підсумкова контрольна робота
- •Ключі до тестових завдань
Тема 8. Система фонем сучасної української літературної мови
План
Голосні фонеми сучасної української літературної мови в їх звукових виявах.
Приголосні фонеми сучасної української літературної мови в їх звукових виявах.
Фонематична транскрипція.
Література
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.
Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.
Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.
Жовтобрюх М.А. Приголосні в українському усному літературному мовленні // Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. – К.: Наук. думка, 1965. – С.75 – 84.
Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. – 1980. – № 2. – С.37 – 43.
Залеський А.М. Причини ствердіння шиплячих в українській мові // Мовознавство. – 1982. – № 5. – С.48 – 59.
Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.
Німчук В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С.7 – 14.
Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970.
Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.
Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.
Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.
Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.
Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.
Базові поняття: фонема, варіант фонеми, інваріант, диференційні ознаки фонем.
Кожна фонема – абстрактне поняття фонетики, що існує у свідомості носіїв мови як узагальнення ряду звучань, об’єднаних відповідними спільними артикуляційно-акустичними ознаками. Проте в живій мові не існує фонеми взагалі. У живому мовленні фонема реалізується у вигляді кількох (навіть багатьох) конкретних звуків. Ці звуки, з одного боку, зберігають основні артикуляційні та акустичні особливості, властиві фонемі в цілому, а з другого – під впливом неоднакового звукового оточення (сусідніх звуків, наголосу, місця в слові) вони дещо видозмінюються, набувають деяких додаткових ознак. Так, фонема /б/ має основний вияв у слові батько і варіантний – у позиції перед [і]: бігти; фонема /е/ у слові мед реалізується як основний вияв, а в словах медок, мені – як позиційний варіант /е /.
Розрізняється сильна і слабка позиція голосних фонем. Сильною для них є позиція під наголосом, а слабкою – без наголосу. Усі голосні звуки в наголошених складах вимовляються, звучать чітко, ясно, виразно. У слабкій позиції всі голосні характеризуються меншою довготою, а деякі з них змінюються і якісно, вимовляючись з окремими додатковими рисами, невластивими основному варіанту даної фонеми.
Так, голосні [а], [у], [і] практично не змінюють своєї якості і в ненаголошеному складі, порівняймо: сніг – сніги, батько – батьки, думка – думок.
Голосний [о] звучить чисто і в більшості ненаголошених складів (робота, соловейко, дорогий). І лише перед наголошеним складом з [у] голосний [о] звучить з наближенням до [у]: [коужýх], [гоулýбка].
Голосний [е] в ненаголошеному складі звучить з наближенням до [и]: [сеилó] , [ веиснá], [пеирó].
Голосний [и] в ненаголошеному складі звучить з наближенням до [е]: [жиевé], [клиенóк], [чиеслó].
Приголосні звуки творяться шумами, які виникають внаслідок неперіодичних коливань струменя видихуваного повітря при подоланні ним перепони, утворюваної на його шляху мовними органами. Певну участь у творенні приголосних може брати також голос.
Палаталізація приголосних, або м’якшення (від лат. palatum – тверде піднебіння), виникає внаслідок додаткового підняття середньої спинки язика в напрямку до твердого піднебіння. Ця додаткова артикуляція наближається до артикуляції голосного [і]. Коли до основної артикуляції язикових приголосних приєднується додаткова і-подібна артикуляція, то площа зімкнення язика з піднебінням розширюється в напрямку до середини – і таким чином основна артикуляція видозмінюється.
Крім твердих і м’яких, в українській мові є ще пом’якшені варіанти губних, задньоязикових і шиплячих фонем.
Коли виникає потреба позначити звучання слова, відмінне його написання, вдаються до транскрипції – спеціальної системи письма, яку використовують для точного запису звучання слів тієї чи іншої мови незалежно від її графічних та орфографічних норм. Є два основні види транскрипції: фонетична й фонематична. Фонетична транскрипція має на меті якомога точніше передати вимову звуків з усіма її відтінками. Фонематична транскрипція – запис, який передає фонемний склад слів. Вона застосовується в записах прикладів і парадигм граматики, де важлива структура слова, а не його вимова. У ній кожна фонема, незалежно від її фактичного звучання, позначається тим самим знаком. Наприклад, слово вчаться у фонетичній транскрипції записується так: [ўчац':а], у фонематичній – /вчат'с'а/. Фонематичний запис беруть у косі або ламані дужки: /роса/ або <роса >.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
Фонологія. Поняття фонеми
План
1. Фонологія як наука. Поняття фонеми.
2. Функції фонеми.
3. Інваріант (головний вияв) і варіанти фонем – позиційні, комбінаторні, факультативні.
4. Диференційні ознаки фонем сучасної української літературної мови.
ЛІТЕРАТУРА
-
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.
-
Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.
-
Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.
-
Жилко Ф.Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов'янськими. – К., 1963.
-
Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. – 1980. – № 2. – С.37 – 43.
-
Залеський А.М. Причини ствердіння шиплячих в українській мові // Мовознавство. – 1982. – № 5. – С.48 – 59.
-
Залеський А.М. Як треба вимовляти шиплячі звуки? // Рідне слово. – К.: Наук. думка, 1974. – С.38 – 45.
-
Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.
-
Німчук В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С.7 – 14.
-
Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.
-
Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.
-
Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.
-
Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.
-
Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1973.
-
Тоцька Н.І. Система голосних фонем української мови // Мовознавство. – 1983. – № 5. – С.16 – 23.
Студент повинен знати: предмет і завдання фонології, визначення фонеми, її функції, варіанти фонем, диференціальні ознаки фонем.
Студент повинен уміти: визначати головний вияв фонеми та її варіанти, характеризувати фонему за її диференціальними ознаками.
Базові поняття: фонологія, фонема, функції фонем, інваріант, варіанти фонеми – позиційні, комбінаторні, факультативні; диференціальні ознаки фонем.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Випишіть з поданих речень слова, у яких наявні позиційні та комбінаторні варіанти фонем. Прокоментуйте кожний приклад.
1. Там за ніччю голубою світить вечора зоря. 2. Десь із темними ночами, з тихими речами встала казка сивоброва (А. Малишко). 3. Свистав вітер, грюкаючи віконницями (І. Франко). 4. Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю (О. Гончар). 5. Шелестіли, хиталися віти (В. Сосюра).
ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ
1. Яку функцію виконують фонеми у наступних словах: мити, пити, рити, бити.
2. Перепишіть наведені слова фонетичною транскрипцією. З’ясуйте, чому виникають позиційні чергування голосних звуків. Підкресліть звукові відповідності. Запам'ятайте, як позначаються у фонетичному записі ненаголошені Е, И, О, а також м'які приголосні звуки.
Весла – весло, клен – кленовий, залити – заливати, малеча – змалечку, здобич – здобувати, конюх – конюшня, вперше – уперше.
3. Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Виділіть приклади позиційних варіантів голосних фонем.
Хто не має крил, той не злетить у піднебесся (М. Стельмах). Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою – і вам не узнати ніколи загину: безсмертний, хто любить Вітчизну свою (В.Сосюра).
4. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. З’ясуйте, якими знаками транскрипції передаються фонеми [в] і [й]. Які це варіанти фонем?
Кінь ніс вершника вниз, нижче й нижче, земля під копитами вже не видавала повного звуку, як на вершині, а м’який, приглухлий, копита не стукали, а мовби чалапкали, дерева розступалися ширше й ширше, внизу розлягалася безмежна тьмаво-голубувата рівнина і над нею – величезне, так само тьмаво-голубувате небо, і десь на страшній висоті, над самою Рустемовою головою, висів серпик молодика (П. Загребельний).
5. Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Виділіть приклади комбінаторних варіантів приголосних фонем.
Роботяща бджола ще гуділа між віттями в цвіту (Сторож.). І знову заспівали санки, і спросоння зітхнула, затьохкала крига на ставу. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, і добрі люди, і тихі вогники, і щедрі вечори (М. Стельмах).
6. Запишіть диференціальні ознаки фонем /а/, /е/, /у/, /б/, /р/, /к/, /ш/, /м/, /г/, /ч/, /л/.