Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра економіки підприємства

та інвестицій

Розрахункова робота

з дисципліни: «Основи підприємницької діяльності»

на тему: «Магазин швейної фурнітури. Виробництво вишиваних сорочок. »

Виконала:

студентка групи АР- 307

Хімчак М.В

Прийняв:

старший викладач

Стояновський А.Р.

Львів – 2011

ЗМІСТ

РЕЗЮМЕ 5

2. Аналіз ринку 9

Останнім часом люди стали більше шити – по-перше, щоб заспокоїтьсь і зняти стрес, а по-друге народ просто втомився від дешевих і неякісних китайських речей. Фурнітура допомагає облагородити річ, прикрасити, і навіть змінити її кардинально. Мінімальний чек магазину,що торгує фурнітурою, становить 100 грн., і це вважається дуже скромно. 9

У радянські роки виробники швейної фурнітури, як і всі інші галузі легкої промисловості, працювали по держзамовленнях. Тому подальша доля продукції їх особливо не хвилювала. Причому багато радянських швейників вже тоді вважали, що імпортна швейна фурнітура набагато витонченіша і якісніша. Досить сказати, що 5-я частина потреб у фурнітурі в Росії забезпечувалася в ті часи постачаннями з Прибалтики і європейських країн соціалістичного табору. 9

Проте після розпаду СРСР, коли порушилися хай і недосконалі, але налагоджені економічні зв'язки, для підприємств, що спеціалізуються на випуску швейної фурнітури, настали не найлегші часи. Адже потрібно було не лише вибудовувати нові економічні ланцюжки, але і переоснащувати виробництва новітнім устаткуванням, упроваджувати нові технології і залучати до роботи талановитих дизайнерів. Інакше в умовах жорсткої конкуренції, коли швейна фурнітура імпортного виробництва широким потоком хлинула в Україну, вижити було вже неможливо. 9

Ситуація посилювалася ще і тим, що аналогічні проблеми переживали швейні виробництва України, що є основними споживачами швацької фурнітури. У цих умовах багато підприємств просто не змогли вижити і оголосили себе банкротами. Проте, наскільки сумно йдуть справи в цій галузі, красномовно свідчать цифри неухильного падіння долі товарів легкої промисловості в загальному ВВП країни: 1980 рік – порядка 25%, 1993 рік – близько 10%, 2007 рік – трохи більше 1,3%, 2010 рік - 1,0%. 9

Проте галузь як і раніше жива. Цілому ряду підприємств, що спеціалізуються на виробництві швейної фурнітури, удалося не лише вижити, але й істотно наростити обсяги виробництва, розширити асортимент своєї продукції і не випробовувати жодних проблем із збутом. У список тих, що лідирують підприємства цієї галузі, за інформацією учасників цього ринку, на даний момент входять 10 підприємств. Серед них можна особливо відзначити: 10

фірма «ТК Фурнітура» (адреса: м. Київ, вул. Серафимовича, 3а); 10

підприємство з виробництва швейної фурнітури (ТОВ „ЗІТА ТКФ”) (адреса: Житомирська обл. , Народицький р-н, с. Народичі, вул. Леніна 175); 10

«Валартекс, ПП» (адреса: м. Львів, вул. Мирного Панаса, 24/217); 10

фірма «АВ Центр» (адреса: м. Львів, вул. Литвиненка, 3) 10

Сьогодні швейна фурнітура вітчизняного виробництва задовольняє потреби цього сегменту ринку на 40%. Останні 60% ринку займає імпортна фурнітура, переважно з Італії і Тайваню. Як відзначають учасники ринку, в сегменті гудзиків для пальта і спецодягу лідерство сьогодні належить російським виробникам. Коли йде мова про витончений жіночий одяг, наприклад модні платтях або блузи, то тут лідерами є виробники Франці та Італії. 10

Останніми роками стався також помітний перерозподіл структури попиту на швейну фурнітуру. Якщо раніше до 70% цієї продукції купували виробники і лише 30% реалізовувалися через роздріб, то зараз спостерігається картина з точністю до навпаки. Люди, втомившись від турецького і китайського ширвжитку, але не маючи можливості купувати речі в дорогих бутіках, знов стали активно шити і в'язати. Крім того, швейна фурнітура дозволяє навіть найзвичайніший ширвжиток перетворити на витончену і вишукану дрібницю, що не має аналогів. Тому в ринку швейної фурнітури в Україні намічаються блискучі перспективи. 10

10

Що стосується місця знаходження мого бізнесу, територіально він 10

буде організований у центрі міста Івано-Франківська на вулиці Січових Стрільців, 10. Рис.1. 10

11

Рис. 1. Територіальне розташування пропонованого в проекті бізнесу. 11

Після проведення досліджень ринку збуту було встановлено кількість приватних організацій, що займаються роздрібною торгівлею,а саме продажем швейної фурнітури. На території міста Івано-Франківська найбільшими конкурентами, які здійснюють аналогічну діяльність є на мою думку магазини швейної фурнітури та тканин: 11

1.Singer (вул. Військових Ветеранів, 4); 11

Продаж швейної фурнітури буде здійснюватися за роздрібними цінами, проте нижчими ніж у конкурентів в регіоні. Наприклад тканина (зокрема натуральне лляне полотно) в представлених конкурентних магазинах становить 80-100грн за метр погонний, пропонована мною дана продукція коштуватиме 50грн за 1метр погонний. Закупівлю продукції я проводитиму в межах Івано-Франківської та Львівської областей. Для задоволення потреб покупців (наприклад згідно змін тенденцій моди) доведеться кожні чотири місяці оновлювати асортимент продукції. Закупівля оновленого товару здійснюватиметься в таких містах як Київ (фірма «ТК Фурнітура» (адреса: м. Київ, вул. Серафимовича, 3а)), Одеса (вул. Академіка Корольова, 28). Не зважаючи на значний рівень конкуренції на ринку, перевага мого бізнесу полягає у значній підготовці до цієї роботи, знанні про попит та якість товарів і послуг, вмінні домовитись з клієнтом. Також мій бізнес є особливий тим, що усі магазини-конкуренти спеціалізуються лише на продажу фурнітури. Я пропоную послуги вищого рівня – клієнт може замовити виріб з традиційною українською вишивкою, вибрати на місці матеріали, схему, фасон або розміри виробу. 13

Також я збираюсь розвивати продаж і забезпечувати лідерські позиції в цьому спектрі ринку за рахунок низького рівня цін і постійного оновлення асортименту продукції. Магазин гарантуватиме високу якість продукції та її надійність. Всі товари матимуть хороше співвідношення ціни і якості, при цьому в асортименті буде представлена продукція як масового попиту, так і ексклюзивні товари. 13