Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Факультет інформаційних технологій та біомедичної кібернетики

звіт

до лабораторної роботи № 2

з курсу «Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій»

Виконав:

студент 1 курсу групи КІ – 10 факультету ІТБМК

Партицький Ярослав Іванович

Перевірив:

вик. Сиволовський Ігор Михайлович

_________________

“____”___________20__р.

Черкаси – 2010р.

Мета роботи: вивчити складові частини та найважливіші команди операційної системи MS-DOS. Навчитися працювати з файлами в операційній системі MS-DOS.

Завдання

1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом до даної теми.

2. Опрацьовуючи послідовність виконання роботи, виконати всі запропоновані завдання.

3. Результати та хід виконання роботи представити у вигляді звіту.

1. Структура мs-dos.

Базова система введення-виведення виконує всі дії, пов’язані із здійсненням операцій введення-виведення на зовнішні пристрої: нагромаджувачі на магнітних дисках, монітор, клавіатура тощо.

Одна частина базової системи введення-виведення знаходиться на диску під іменем IO.SYS і називається модулем розширення. Модуль розширення забезпечує можливість підключення додаткових драйверів.

Друга частина під назвою BIOS знаходиться в постійній пам’яті для тестування оперативної пам’яті і пристроїв комп’ютера після увімкнення;

Завантажувач операційної системи завантажує MS DOS в оперативну пам’ять. Це коротка програма, яка знаходиться на будь-якій дискеті і в постійній пам’яті.

Командний процессор COMMAND.COM керує роботою DOS та виконує внутрішні команди DOS;

Драйвери забезпечують роботу із зовнішніми пристроями: клавіатура, монітор, миша, принтер;

Утиліти виконують допоміжні роботи по форматуванню дискет, копіюванню і перевірці інформації.

BIOS зберігається в ПЗУ і тому

1) є частиною ПЭВМ;

2) є компонентом DOS;

3) є компонентом будь-який ОС, що запускається на даної ПЭВМ.

2. Завантаження dos

Взагалі під завантаженням програми розуміється розміщення її в ОЗУ для виконання. Функцію завантаження виконує спеціальна програма, названа завантажувачем. У випадку завантаження ОС справа обстоїть трохи інакше, і от чому: ОС є первинним програмним продуктом у тім сенсі, що її завантаженням і запуском на виконання ніяка інша програма не керує. Тому ОС повинна сама себе завантажувати, можливо, після невеликого "поштовху" ззовні, а процедура завантаження повинна включати запуск ОС у роботу, тобто активізацію для керування ресурсами ЕОМ.

Послідовність основних етапів завантаження DOS у випадку, коли не виникає ніяких позаштатних ситуацій, складається з наступних етапів.

Завантаження ос ("холодний" старт).

Включення живлення системного блоку приводить до апаратної передачі керування на програму тестування (перевірки працездатності) устаткування, що знаходиться в BIOS (у ПЗУ). Тестуванню підлягають усі пристрої ПЭВМ, на які подане електроживлення. Воно супроводжується миготінням індикаторів на периферійних пристроях і подачею звукових сигналів. Також виробляється і тест ОЗУ.

Коли в роботі устаткування ПЭВМ виявлені порушення, на екран дисплея видається ідентифікуючу помилку повідомлення, що включає код помилки. Якщо помилка некритична (причиною може бути збій, а не відмовлення устаткування), то користувачеві надається можливість відновити процес завантаження, починаючи з тестування, про що інформує повідомлення на екрані дисплея. У випадку критичної несправності (відмовлення, що не дає можливості продовжити роботу) процес завантаження припиняється з видачею на екран відповідного повідомлення.

Під час тестування перевіряється також кількість підключених дискових нагромаджувачів і виділяються буфери для їхньої роботи. При цьому зменшується обсяг вільної пам'яті, що використовується для роботи. Також виробляється ініціалізація пасток (пошкоджень) і деяких областей пам'яті, необхідних для роботи комп'ютера.

Після включення живлення ПЭВМ, але до закінчення тестування устаткування, користувач, що бажає здійснити завантаження DOS з дискети повинний встановити системну дискету в привід (дисковод) з ім'ям А.

Після успішного завершення тестування устаткування ПЭВМ керування передається на програму початкового завантаження в BIOS. Програма початкового завантаження звертається до дисководу А і, якщо в нього встановлена дискета, зчитує в ОЗУ системний завантажувач, що зберігається в її стартовому секторі (BOOT-секторі) (помітимо, що системний завантажувач є в стартовому секторі кожного диска, отформатованного засобами DOS). Якщо ж дискета в приводі А відсутня або прочитати системний завантажувач не вдається (диск ушкоджений), то, якщо комп'ютер оснащений жорстким диском, здійснюється спроба завантажитися з нього. Якщо ж жорсткого диска немає, або з його теж не вдається завантажитися, запускається інтерпретатор Ваsіс'а, що знаходиться в ПЗУ. (На машинах IBM PC інтерпретатор Ваsіс'а може бути відсутнім, тому замість запуску інтерпретатора комп'ютер видасть повідомлення про те, що він очікує операційну систему і перейде в режим чекання).

Припустимо, що системний завантажувач зчитаний в ОЗУ. Подальше завантаження DOS продовжується з того диска, зі стартового сектора якого прочитаний системний завантажувач (дисковод А для гнучкого диска і дисковод С - для жорсткого).

Далі здійснюється перевірка наявності вільної пам'яті. Якщо в наявності менше 64 Кб, то здійснюється запуск інтерпретатора Basic'а, що знаходиться в ПЗУ.

Після занесення системного завантажувача в ОЗУ і перевірки наявності вільної пам'яті програма початкового завантаження передає керування на системний завантажувач і припиняє свою роботу.

МР BIOS виконує нижчеподані дії:

1) визначає стан устаткування і ініціалізує (встановлює у початковий стан) включені периферійні пристрої;

2) обробляє файл конфігурації CONFIG.SYS (якщо він, звичайно, є) і здійснює конфігурування DOS, завантажуючи в ОЗУ і підключаючи до системи зазначені зовнішні драйвери, а також встановлюючи параметри системи; якщо файл CONFIG.SYS відсутній, те ніякі зовнішні драйвери не підключаються, а параметри DOS встановлюються за замовчуванням;

3) ініціалізує (встановлює) і переустановлює деякі вектори переривань нижнього рівня;

4) передає керування на БМ DOS (перевіряє наявність на диску системного файлу MSDOS.SYS і, якщо він присутній, завантажує його по визначеній адресі, передає на нього керування і припиняє свою роботу).

БМ DOS продовжує завантаження системи (MSDOS.SYS обчислює, яка область пам'яті доступна, перебудовує частина своєї програми для роботи в доступній ділянці пам'яті, робить настройку адрес для "теплого" старту і системних викликів, пересилає перебудовану частину в обчислену ділянку пам'яті і робить корекцію (зменшення) доступної (вільної) пам'яті відповідно до довгої перенесеної частини, реалізуючи наступні функції:

1) ініціалізує свої внутрішні таблиці;

2) ініціалізує вектори оброблюваних їм переривань верхнього рівня;

3) завантажує в ОЗУ командний процесор (КП) і передає на нього керування (на диску шукається командний процесор COMMAND.COM і якщо він знайдений, то він завантажується в пам'ять і на нього передається керування. У противному випадку буде видане повідомлення

"Вставте диск із COMMAND.COM ...".)

Одержавши керування, КП:

1) ініціалізує три вектори переривань, що він обробляє (COMMAND.COM аналогічно DОS'у обчислює, яка область пам'яті доступна, перебудовує частину своєї програми для роботи в доступній ділянці пам'яті, пересилає перебудовану частину в обчислену ділянку пам'яті, але не робить корекцію доступної пам'яті);

2) зчитує, обробляє й організує виконання файлу автозапуска ANTOEXEC.BAT; якщо цей файл відсутній, то КП послідовно видає запити на встановлення дати і поточного часу, на які допускається відповісти просто натисканням клавіші Enter.

За допомогою файлу AUTOEXEC.BAT можна автоматично виконувати команди DOS і програми для створення необхідної Вам операційного середовища. Завантаження системи завершується видачею на екрані дисплея запрошення (підказки) DOS у виді А>_ або С>_ (підкреслюємо тут позначений курсор).

Перше запрошення з'являється у випадку завантаження з дискети, а друге – при завантаженні з жорстокого диска. Буква в запрошенні інформує користувача про ім'я поточного дисководу. Запрошення DOS може мати й інший вид (якщо починаються визначені дії у файлі AUTOEXEC.BAT), а може і взагалі не з'явиться (якщо з файлу AUTOEXEC.BAT запускається інтерактивний програмний продукт). В останньому випадку Ви відразу попадаєте в його середовище.

У відповідь на запрошення DOS можна вводити з клавіатури команди і запускати на виконання різні програми. Зробимо два зауваження:

1) послідовність виданих на екрані дисплея повідомлень під час завантаження DOS залежить від її версії, фірми-розробника, а також від вмісту файлів CONFIG.SYS і AUTOEXEC.BAT:

2) під час обробки файлу AUTOEXEC.BAT модулем ініціалізації КП і виконання цього файлу можливе перепризначення імен поблочним логічним пристроям внаслідок того, що резидентні програми-драйвери, зазначені в AUTOEXEC.BAT, можуть мати жорстоку прив'язку до імен, вже виділеним іншим логічним пристроєм. Перепризначення імен усуває їхні колізії.