Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
роб.зош.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
563.71 Кб
Скачать

3. Нормативи ліквідності:

Комерційний банк буде в змозі відповідати за своїми зобов'язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучені кошти у ліквідні активи. Це досягається завдяки дотриманню банком нормативів ліквідності.

Н4 норматив миттєвої ліквідності визначається як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань банку. Нормативне значення показника має /ти не меншим за 20%.

Н5 - норматив поточної ліквідності розраховується як відношення активів первинної та вторинної ліквідності до строкових зобов'язань банку. Має бути не меншим від 40%.

Н6 - норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів зі строком виконання до 1 року і короткострокових зобов'язань зі строком виконання до 1 року. Нормальним це відношення вважається тоді, коли воно є не меншим за 20%.

4. Нормативи ризику.

Виконуючи активні операції, банки мають справу з клієнтами з різним фінансовим становищем. Це обумовлює підвищений ризик банківських операцій, а з ним і можливість допущення збитків. Одним із засобів мінімізації і запобігання ризиків є дотримання банком нормативів ризику.

Н7 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одного позичальника - визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до одного контрагента за мінусом фактично сформованих резервів та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.

Загальний розмір кредитного ризику, який бере на себе банк щодо будь-якого контрагента або групи пов'язаних осіб, не може перевищувати 25% регулятивного капіталу банку.

З метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою споріднених (пов'язаних) контрагентів встановлено норматив „великих" кредитних ризиків (Н8). Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів та всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, перевищує 10% регулятивного капіталу банку.

Н8 визначається як відношення суми всіх „великих" кредитів до регулятивного капіталу банку. Його нормативне значення не може перевищувати восьмикратний розмір регулятивного капіталу.

Н9 - норматив розміру кредитного ризику на одного інсайдера визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань інсайдера перед банком та суми всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та капіталу банку. Норматив значення цього показника не може перевищувати 5%.

Н10 - норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам визначається як співвідношення сукупної заборгованості всіх інсайдерів перед банком та позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку. Нормативне значення показника НІ0 не може перевищувати 40%,

5. Нормативи інвестування.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов’язаного із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, НБУ встановлює нормативи інвестування.

Н11 - норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою установлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку. Визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, і регулятивного капіталу банку. Норматив не повинен перевищувати 15%.

НІ2 - норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) будь-якої юридичної особи, і регулятивного капіталу банку. Норматив не повинен перевищувати 60%.

При обчисленні цих нормативів в знаменнику до суми регулятивного капіталу банку додається сума вкладень у цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції, що випущені банками (за мінусом суми сформованого резерву під знецінення таких цінних паперів), і вкладень у статутні фонди інших банків та фінансових установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.