- •Міністерство освіти України Інститут змісту і методів навчання
- •Валеологія
- •Автори навчального посібника
- •Передмова
- •1. Причини і передумови виникнення валеології
- •2. Здоров'я як провідна категорія валеології
- •3. Здоров'я і хвороба: Феноменологічний аналіз питання їх сумісності
- •4. Третій стан. Його сутність
- •1. Медицина і валеологія: реальні перспективи наукового і практичного вирішення проблем здоровая населення
- •2. Сучасний стан вирішення питання методологічного забезпечення валеології як науки: об'єкт, предмет, мета, теоретичні основи
- •3. Практичні аспекти валеології
- •4. Основні завдання валеології як навчального предмета
- •Розвиток науки про здоров'я від реліктових культур до цивілізованих держав месопотамії, єгипту та ізраїлю
- •1. Примітивна медицина реліктових культур
- •2. Медицина Месопотамії: особливості, розвиток і значення для сучасності
- •3. Лікування у Стародавньому Єгипті
- •4. Погляд на проблеми здоров'я і нездоров'я людини та можливості лікування в Ізраїлі
- •1. Шляхи вирішення проблем здоров'я людини у Стародавній Персії
- •2. Набутки медицини Стародавнього Китаю та Ух значення для сучасності
- •3. Аюрведа — медицина Стародавньої Індії; витоки та внесок у сучасну науку про здоров'я людини
- •4. Відкриття цілителів Тібету та оцінка їх нащадками
- •5. Класична епоха: лікування в Греції. Його значення для сучасності
- •6. Медицина в Римі: передумови розвитку і становлення, історичний внесок у практику лікування
- •Література
- •4. Франц Александер, Шелтон Селесник Человек й его душа: познание й врачевание от древности до наших дней. — м.: Изд-во Агенства "Яхтсмен", 1995. — с. 46-79.
- •Внесок лікарів середньовіччя та епохи відродження. Сучасний етап: можливості нової стратегії оздоровлення
- •1. Досягення лікарів Середньовіччя у вирішенні проблем здоров'я людини
- •2. "Ера розуму і досліджень" (хуіі-хіх ст.): культурні передумови і основні здобутки в галузі оздоровлення людини
- •3. Кінець XX століття: проблеми, знахідки та пошуки шляхів вирішення питань здоров'я людини
- •4. Практика оздоровлення та набуття теоретичних знань у валеологічному просвітньому курсі вищої та середньої школи
- •Структурна модель людини як біоенергоінформаційної системи та її зовнішні (просторові) складові
- •1. Людина в сучасному світі
- •2. Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс її життя
- •3. Феномен людини, її природна, діяльна, предметна, мисленнєва та суспільна сутність
- •4. Людина, особистість та індивідуальність
- •5. Людина як мікрокосм
- •Відповідність чакрам пелюсток, кольорів, індексів та планів тонких світів
- •1. Біологічне і соціальне в процесі становлення людини як суспільної істоти
- •2. Взаємовплив біологічного і соціального у психічному розвитку індивіда
- •3. Взаємозв'язок біологічного і психічного в людині у прояві механізмів впливу емоцій на тілесні фукнції
- •4. Особиста позиція і роль вчителя у створенні поведінкової стратегії людини на збереження власного здоров'я
- •Зумовленість стану здоров'я дітей та дорослих географічними та кліматичними умовами україни
- •1. Сучасна еколого-географічна ситуація в Україні.
- •2. Вплив соціально-біологічних факторів на демографічний процес.
- •3. Вплив техногенних факторів на здоров'я населення.
- •Література
- •1. Антропічні порушення біосфери Землі і здоров'я людини
- •2. Здоров'я як складова особистого інтересу людини в умовах інформаційного суспільства
- •3.2. Основні показники захворюваності підлітків
- •3.3. Інвалідізація населення України і її причини
- •3.4. Професійні захворювання
- •1. Відмінність людського способу життя від тваринного
- •Елементи здорового способу життя, дія яких забезпечує оздоровлення організму (за в.Лозинським)
- •3. Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу
- •4. Роль мотивацій і установок сучасної людини у формуванні основ здорового способу життя
- •Збереження і зміцнення
- •1. Здоров'я дитини як індивідуальна і суспільна проблема
- •2. Підготовка дівчаток до материнства
- •1. Спадкова зумовленість фізичного здоров'я людини
- •2. Спадкові хвороби
- •3. Медико-генетичне консультування
- •1. Здоров'я дитини як світова проблема, шляхи її вирішення
- •2. Методи виявлення і попередження можливих аномалій розвитку дитини в ембріональному періоді
- •2.1. Пренатальний період
- •2.2. Вроджені порушення відомої генетичної етіології
- •2.3.Уроджені порушення вірогідної або можливої генетичної етіології
- •2.4. Вроджені порушення, зумовлені захворюваннями матері, ускладнені вагітністю
- •3. Токсикоз вагітності, передчасні пологи та заходи щодо їх запобігання
- •Наслідки дитячих інфекційних захворювань та їх профілактика
- •1. Характер інфекційних захворювань сучасної людини
- •2. Основні інфекційні захворювання, якими хворіють діти 2.1. Інфекції дихальних шляхів
- •2.2. Інфекції, які впливають на центральну нервову систему.
- •2.3. Інфекції, що впливають на слух
- •2.4. Інфекції, які впливають на зір
- •2.5. Інфекції, які впливають на підшлункову залозу
- •Валеологічні основи догляду за новонародженою і грудною дитиною
- •1. Значення першого року життя для формування фундаменту здоров'я дорослої людини
- •2. Особливості догляду за шкірою новонародженої і грудної дитини
- •3. Розвиток основних систем органів дитини першого року життя
- •4. Захисні функції новонародженої і грудної дитини
- •5. Деякі перехідні стани у новонароджених
- •1. Фізіологічні особливості розумової праці. Втомлення, його діагностика і профілактика
- •3. Розумова і фізична працездатність дитини та режим дня школяра
- •Розділ IV фізичне і соматичне здоров'я
- •1. Фізичне здоров'я індивіда.
- •3. Функціональні проби оцінки фізичної працездатності
- •4. Методи самооцінки деяких фізичних станів людини
- •1. Оздоровче фізичне тренування: показання і протипоказання до його використання.
- •2. Принципи, методи і засоби оздоровчого фізичного тренування
- •3. Дозування фізичного навантаження в оздоровчому тренуванні
- •Частота серцевих скорочень у залежності від фізичного стану (за м.Я.Горкіним та ін., 1973)
- •Вірогідна максимальна (пікова) частота серцевих скорочень (за к.Купером)
- •Допустима потужність фізичного навантаження залежно від рівня соматичного здоров'я людини.
- •Клініко-фізіологічна характеристика осіб за різними рівнями соматичного здоров'я.
- •4. Обсяг, кратність і структура оздоровчого тренування.
- •5. Контроль адекватності і ефективності оздоровчого тренування
- •1. Оздоровче тренування дітей і підлітків, його особливості й умови проведення
- •2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку
- •3. Фізична активність і оздоровче тренування дітей молодшого шкільного віку
- •4. Умови збільшення функціональних резервів дітей середнього і старшого шкільного віку шляхом фізичних занять
- •Контрольні показники фізичної підготовки юнаків та дівчат 15-17 років
- •1. Фізична культура і фізичне виховання.
- •3. Процедури загартовування.
- •3. Советов по физической культуро и спорту. /Сост. А. Колодний. — м.: Физкультура и спорт, 1971. — 183с.
- •Лекція № 21 біологічні ритми і здоров'я людини
- •1. Біологічні ритми в живих системах.
- •2. Класифікація ритмічних процесів
- •3. Сон як один із біоритмів людини
- •4. Біологічні основи функціональної біоритмології людського організму
- •5. Десинхроноз і можливості його профілактики
- •Застосування методу фітопрофілактики у практиці оздоровлення людського організму
- •1. Сутність фітопрофілактики, її значення у зміцненні здоров'я людини.
- •2. Біохімічна характеристика фармакологічних і цілющих : властивостей рослин.
- •3. Вітамінний склад рослин і його роль у оздоровленні людського організму
- •4.Форми лікарських засобів та принципи їх приготування
- •1. Рослини у свіжому сирому вигляді.
- •Розділ V харчування і здоров'я
- •Проблема харчування в минулому і теперішньому
- •1. Проблема харчування в минулому.
- •2. Шлях до здоров'я через правильне харчування в наші дні
- •3. Клімат і харчування.
- •1. Хімічні складові організму
- •2. Процес травлення, обмін речовин
- •3. Практичні рекомендації щодо нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту
- •2. Не пийте нічого деякий час після їжі.
- •3. Ретельно пережовуйте їжу
- •6. Вживайте їжу тільки тоді, коли відчуваєте почуття голоду.
- •Потреба організму людини в білках, жирах і вуглеводах, та їх біологічна цінність
- •1. Білки як необхідна складова частина харчування людини, їх характеристика.
- •2. Жири, їх біологічна цінність для організму людини. Холестерин.
- •3. Вуглеводи, їх характеристика та значущість для підтримання нормального рівня життєдіяльності людини.
- •1. Біологічна роль вітамінів у харчуванні людини
- •2. Основні харчові джерела вітамінів
- •3. Гіпо- і авітаміноз: причини виникнення і шляхи профілактики
- •4. Вітаміни в нашому повсякденному харчуванні
- •Мінеральні елементи та вода у харчуванні людини
- •1. Фізіологічне значення мінеральних елементів.
- •Класифікація мінеральних елементів за ознакою їх дії
- •Порівняльна характеристика продуктів харчування за ступенем реакції закислення і олужнення організму (за роботами Уокера, Поука)
- •3. Мікроелементи та способи збагачення ними організму людини.
- •4. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої
- •Література
- •Стан харчування населення україни та шляхи його поліпшення
- •1. Характеристика стану харчування жителів України
- •2. Політика українського уряду в галузі харчування
- •3. Основи раціонального харчування
- •4 Група
- •2 Група
- •1 Група
- •Потреба дітей дошкільного і шкільного віку в білках, жирах, вуглеводах, г/кг маси тіла на добу
- •Сучасні теорії харчування
- •1. Короткий огляд найбільш популярних оздоровчих дієт
- •2. Сучасні уявлення про раціональне поєднання продуктів у харчуванні
- •3. Треба дотримуватися правила: один вид білку для одного прийому їжі.
- •4. Приймати крохмалисту їжу і кислотні продукти рекомендується в різний час.
- •3. Деякі рекомендації дієтологів щодо вживання пророслої пшениці
- •Народні традиції харчування
- •1. Господарська основа харчування українців.
- •2. Традиційні страви українського народу
- •3. Вплив християнства на становлення національних традицій харчування українців
- •Народні прислів'я та загадки про їжу.
- •Розділ VI екологія та здоров'я
- •1. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- •Екологічні аспекти здоров'я людини
- •Здоров'я індивіда
- •2. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •Чинники (мутагени), які здатні спричинити зміни спадкових ознак
- •3. Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання
- •4. Профілактика онкозахворювань
- •Розділ ппоз Основна мета Ступінь розробленості і можливість практичного застосування
- •6. Народні засоби профілактики і подолання променевої хвороби
- •1. Поняття природного довкілля. Біосфера та її компоненти
- •2. Середовище життєдіяльності людини та її здоровая.
- •3. Техногенне забруднення довкілля, його види та вплив на здоров'я людини.
- •1. Характер забруднення.
- •2. Види забруднювачів.
- •3. Методи визначення якості та обсягу забруднень.
- •4. Кислотні дощі.
- •5. Тютюновий дим.
- •6. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери Землі.
- •1. Поняття про алергію і алергени. Історія вивчення алергічних хвороб.
- •2. Алергени: їх класифікація і роль у виникненні алергічних хвороб
- •3. Суть алергічних реакцій в організмі людини
- •4. Роль спадковості у виникненні алергії
- •5. Клінічні прояви алергічних захворювань
- •Розділ VII основи психічного здоров'я
- •1. Психічне здоров'я — шлях до щастя і довголіття.
- •2. Нервова система як матеріальна основа психіки людини
- •4. Стрес як неспецифічний адаптаційний процес. Психологія і концепція стресу
- •5. Індивідуальні відмінності реагування людей на стрес
- •2. Саморегуляція як біологічне явище
- •3. Структура саморегуляції діяльності
- •4.Аспекти саморегуляційноі' діяльності
- •2. Заповніть схему:
- •Література
- •1. Методи психічної саморегуляція
- •1.1. Релаксаційно-дихальна гімнастика.
- •1.2 Релаксація (розслаблення)
- •1.3. Йога
- •1.4. Аутогенне тренування
- •1.5. Медитація.
- •2. Методи психологічної корекції
- •1. Харчування і емоційна напруга
- •Взаємозалежність між характером харчування і психічними порушеннями
- •2. Роль фізичної активності у зміцненні нервової системи
- •3. Нормалізація сну
- •4. Народні засоби зняття нервово-емоційної напруги
- •Лекція № 39 позитивне мислення і здоров'я людини
- •3. Вербальні конструкти негативного мислення: шляхи визначення і заміни на позитивні альтернативи
- •Розділ VIII соціальні умови здоров'я
- •Законодавчі акти україни і світової спільноти про здоров'я
- •1. Конституція України (1986 р.) про охорону здоров'я громадян країни
- •2. Сприяння здоровому способу життя населення в Основах законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.)
- •3. Здоровая дитини в конвенції про права дитини (1989 рЛ конвенція про права дитини
- •1. Девіантна поведінка як соціальна проблема
- •2. Характерологічний аналіз видів девіацій
- •2.1 Алкоголізм
- •2.4. Токсикоманія
- •3. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки
- •Тактика "зниження поставок",
- •Профілактичні заходи
- •Людина серед людей: проблема спілкування з соціальним оточенням
- •1. Вікові особливості спілкування індивідів.
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ IX духовний світ людини та її здоров'я
- •1. Поняття "духовного". Особливості світогляду людини як валеологічна проблема
- •2. Взаємозалежність між духовним життям і фізичним здоровім
- •3. Історична еволюція концепції здоров'я
- •4. Розвиток самосвідомості людини і здоровий спосіб життя
- •1. Моральність і здоров'я
- •2. Усвідомлення моральних понять як крок до створення законів матеріального і духовного світів
- •3. Основні закони матеріального світів
- •4. Духовні закони і здоров'я людини
- •3. Священні книги про здоровая людини
- •1. Сім'я: визначення, сутність, історичний аспект.
- •2. Сучасна сім'я, її функції
- •Анкета для батьків
- •Пам 'ятка для батьків Робота учня під час виконання домашнього завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Основи геронтології
- •1. Поняття про геронтологію як науку
- •4. Зміни Функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння
- •5. Продовження життя в експерименті
- •Словник
- •Гігієнічні норми часу на організовану рухову активність дітей та школярів
- •Градації максимальної аеробної спроможності (функціональні класи) залежно від відстані, яку пробігають за 12 хв.
- •Експрес-оцінка функціонального стану організму (для дорослих)
- •Клініко-фізіологічна характеристика осіб за різними рівнями соматичного здоров'я
- •Програма оздоровчого тренування із скакалкою для осіб 30-49 років
- •Система очок для оцінки бігу
- •Розподіл тренувальних навантажень (оздоровчий біг) у двотижневому мікроциклі
- •Програма підготовчого періоду оздоровчого тренування залежно від віку (ходьба, 5 тренувальних занять на тиждень)
1. Відмінність людського способу життя від тваринного
Людина з'являється в результаті розвитку матеріального світу, природи. У своєму бутті вона нерозривно пов'язана з нею. Проте людина — це єдина істота, яка у цілісній, органічній формі містить у собі всі основні форми буття. Тому, з одного боку, вона — універсальне явище і сила природи, а з другого — це вже не природна істота. Перетворюючи природу, людина існує і розвивається як соціальна істота.
Специфіка людини виявляється в тому, що її діяльність еволюційно вбирає і містить у перетвореному вигляді біологічну життєдіяльність. Тому сутність людини можна розкрити через відмінності між способами існування тварини і людини, через сутність людської діяльності.
Численні дослідження показують, що тварини наділені властивостями, зовні аналогічними людським. Такі тварини (наприклад, примати) можуть використовувати предмети природи як знаряддя, попередньо їх обробивши. Тварини володіють емоційною реакцією, колективними діями, включаючи рольову функцію та ієрархію, їм властивий феномен індивідуального та групового лідерства, узгодженість дій забезпечується "мовою" внутрішньовидової взаємодії.
Чим вищий еволюційний рівень тварини, тим менш важливий генетичний спосіб передачі інформації, тим більше значення має для її
73
існування набутий у результаті виховання досвід. Наприклад, для того, щоб групі шимпанзе прищепити якусь нову навичку, достатньо навчити цьому лідера.
Життєдіяльність тварин також характеризується зміною ними середовищ проживання, створення у природі нових об'єктів (гребель, гнізд, мурашників і т.д.). Тваринам властиве активне вивчення довкілля, формування на базі цього умовних рефлексів. Експериментальне доведена наявність у вищих особин особливої потреби новизни, так званий "інформаційний голод".
У тварин виявлено певну здатність до формування узагальнених образів і елементарної форми розумової діяльності, наприклад, фіксувати швидкість руху об'єкта, що зникає, а потім знайти його у потрібній точці простору відповідно до траєкторії його переміщення.
Між тим, способи існування тварини і людини принципово різні. На підставі цього деякі філософські і природничо-наукові концепції стверджують, що існує нездоланна грань між ними, і заперечують еволюційне походження людини.
Сучасне природознавство переконливо довело відмінність біологічної і психічної організації людини від будь-яких інших тваринних організмів. Особливо це стосується впливу природних і соціальних факторів на її існування і розвиток.
Дослідження показують, що вплив соціальних факторів на тілесне і психічне здоров'я людини, майбутні особливості її поведінки починаються ще в період внутрішньоутробного розвитку і залежить від емоційного стану матерії, який, зокрема, обумовлюється і соціальним оточенням.
На відміну від тварин людина народжується непристосованою до середовища проживання. Вона не має генетичне заготовлених способів і механізмів взаємодії із зовнішнім середовищем. У тварин основою життєдіяльності є інстинкти (і вже тільки згодом на їх основі формуються умовно-рефлекторні механізми), тобто вони мають вроджену біологічну спеціалізацію, яка дає їм змогу активно пристосовуватися до природного середовища. Людина ж позбавлена "фундаменту інстинктів" для свого існування.
Підкреслюючи цю особливість людини, такі представники філософської антропології, як М.Шелер, А.Гелен, Г.Плесснер, Е.Ротхаккер зазначають, що за критеріями тваринного існування людина — "біологічно недостатня істота", "неспеціалізована", "недовершена"
Сутність людини і відмінність способу її існування від тварини можна розкрити через з'ясування природи і специфіки людської діяльності.
Діяльність — це "специфічна людська форма, спосіб активного ставлення до навколишнього світу, що складається з перетворення та підкорення цього світу меті людини. Для людини мета "жити" не зводиться лише до простого виживання. У тваринному світі завдання вижити означає забезпечити існування як окремих особин, так і всього біологічного виду. В основі такого механізму, влаштованого природою у тварин, лежить пошук
74
їжі, сховища, подолання небезпеки і відтворення нащадків, щоб запобігти зникненню виду.
Для людини мета "жити" полягає у задоволенні певних емоційних і духовних потреб. На це спрямована її діяльність, що полягає в бажанні й умінні творити, керувати виробництвом, займатися комерцією, досліджувати нові горизонти в науці, створювати поетичні твори, знаходити спокій духу, удосконалюватися. Людина може займати дієву позицію і у відношенні до проблем власного здоров'я, бо саме вона дає змогу реалізувати мету життя людини, досягти вершин у тій сфері людського буття, яка ототожнюється з уявленнями про щасливе і повноцінне життя.
2. Сутність здорового способу життя людини та умови його Формування ,, <,,-., /с"
Як відомо,\життя людини є фактором, який обумовлює 51% її здоров'я. \/\,
Спосіб життя — це звички, зафіксовані роками життя. Спосіб життя — це друга натура. Він — від установок, характеру, позицій свідомості. Він не випадковий, а витікає з джерел Я та з світогляду індивіда. Яка людина, такий
І СПОСІб ЙОГО ЖИТТЯ. ^ д /^,., ^
У способі життя нерідко закладені традиції сім'ї, народу. Недарма відомий спеціаліст із вивчення означеної проблеми І.Гундаров дає таке визначення способу життя індивіда: "це "зліпок" соціальних, психологічних та інших відносин, які панують у суспільстві".
Сучасна людина грамотна та інформована про те, що корисно і що шкідливо для її здоров'я, навіть занадто інформована про всілякі хвороби і засоби лікування, але, за великим рахунком, людей не вчать, як бути здоровим. Одних лише знань про елементи здорової поведінки мало — потрібна переконаність, відданість і все нові й нові досягнення, а досягнутим потрібно вважати лише те, що увійшло в культуру, побут, звичку.
Ми звертаємо мало уваги на суттєві зміни в стилі, укладі самого життя.
Тисячі поколінь наших предків жили у тісному спілкуванні з природою, жили й працювали синхронно з природними ритмами. Вставали з ранковою і лягали спати з вечірньою зорею. Кожна пора року мала свій трудовий настрій, свій режим життя. Тепер же люди живуть у ритмі виробничого циклу ("за дзвінком") однаковісінько в будь-яку пору року.
Ще порівняно не так давно все необхідне людині для життя було вочевидячки кінцевим: догорала свічка, закінчувалася вода, паливо і запаси їжі. І людина повинна була відтворювати все це. Тепер усе це здається безкінечним: вода ллється з кранів, у потрібний час починає працювати центральне опалення, завжди до послуг людини електроенергія та газ. Якщо людина була одночасно і виробником, і споживачем, то тепер ці функції чітко розділилися. Так само, очевидно, і зі здоров'ям. "Споживаючи" своє здоров'я у праці і в боротьбі з силами природи, людина добре усвідомлювала, що вона сама повинна піклуватися про його відтворення. Тепер людям здається, що здоров'я так само постійне, як електро- і водопостачання.
Потрібно зважати на те, що самі по собі досягнення науково-технічної революції не зменшать відставання адаптаційних можливостей людини від
75
змін природного і соціально-виробничого середовища існування. Чим більше будуть розвинені автоматизація виробництва і кондиціювання середовища проживання, тим менш тренованими стануть захисні сили організму. Породивши своєю виробничою діяльністю екологічну проблему, схвильована збереженням природи у планетарному масштабі людина забула, що вона — частина природи, і зовсім очевидно, що біосфера не може змінюватися у зв'язку з виробничою діяльністю. Побажання зберегти природу незайманою наївні, оскільки рівносильні закликам припинити людську діяльність. Стає все більш очевидним, що валеологія як теорія і практика формування, збереження і зміцнення здоров'я покликана забезпечити виживання людини в реальних умовах світу, що змінюється і ускладнюється. Саме ця наука має на меті створення спеціальних програм, систем навчання для ведення здорового способу життя, профілактики численних захворювань, що підстерігають сучасну людину на теренах її буття у створеному нею світі. І в цьому зв'язку доречною буде така мудрість:
"Ложка профілактичних заходів варта бочки лікувальних".
Продовжуючи роздуми про спосіб життя людини, як мірило і фактор, що обумовлює її здоров'я, відзначимо, що спосіб життя — це режим, ритм і темп життя, особливості роботи, відпочинку, спілкування. У землекопа — свій заступ, у столяра — своя сокира. Рукоятку підбирають по руці. Але є люди, які схоплюють будь-який заступ, будь-яку сокиру і швидко збивають руки до крові. Так і зі способом життя. Спосіб життя не змінюють без серйозних до того причин. Його змінюють тільки в тому випадку, якщо він приводить до хвороби. Але набагато важче щось змінити, краще формувати з дитинства такі норми поведінки, такий спосіб життя, який вів би до здоров'я. Можна визначити основні елементи здорового способу життя, сукупна дія яких забезпечує оздоровлення організму (див. схему № 4).