2.3 Способи використання вітрогенератора (вітроелектричної установки)

Способи використання вітрогенераторв поділяється на 5 основних видів:

1. Автономне використання При такому використанні необхідно збільшити потужність генератора. та калькість акумуляторних батарей, щоб у безвітренні дні не бело проблем з електропостачанням.

2. Робота паралельно з дизель генератором. Дизель - генератор встановлюють паралельно з вітрогенератором для забезпечення надійного електропостачання у безвітренні дні без збільшення потужності вітроустановки. Якщо акумуляторні батареї повністю розрядяться пристрій АВР (Автоматичного введення резерву ввімкне дизель - генератор та переключить живлення будинку від дизель-генератора.

3. Робота паралельно з електромережею. Якщо акумуляторні батареї повністю розрядяться пристрій АВР (Автоматичного введення резерву ) ввімкне живлення від електромережі. Також у даному варіанті можливий продаж електроенергії державі (тк. зв. "зелений тариф")

4. Паралельна робота з сонячними батареями (фотоелектричними елементами). Поєднання цих двох систем може зробити електропостачання будинку більш стабільним та економічним.

5. Живлення групи об’єктів. За допомогою будь-якої з запропонованих схем, можливе живлення цілої групи об’єктів.

Ці схеми не є кінцевими, можливе поєднання будь-яких варіантів з запропонованих.

Додаток 4

1. Вітрогенератори з вертикальною віссю обертання.

2. Вітрогенератор з горизонтальною віссю обертання.

Додаток 5

1. Ортогональний вітрогенератор.

2. Ортогональний вітрогенератор із горизонтальною віссю обертання .

Додаток 6

6.1 Автономне використання.

6.2 Робота паралельно з дизель генератором.

6.3 Робота паралельно с електромережею.

6.4 Паралельна робота з сонячними батареями

(фотоелектричними елементами).

6.5 Живлення групи об’єктів.

Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку вітроенергетики в Україні.

3.1 Проблеми розвитку вітроенергетики в Україні.

Енергетичні проблеми нашої країни в останні роки все більше загострюються, тут достатньо лише згадати проблеми з постачанням природного газу на початку цього року. Не краща ситуація і в електроенергетиці. Сьогодні половина всієї електроенергії в нашій країні виробляється за допомогою теплових електростанцій, які є одними з найбільших забруднювачів повітря. В той же час, нещодавно Україна ратифікувала Кіотський протокол, відповідно до якого в період з 2008 до 2012 року нашій державі дозволено викидати в атмосферу парникові гази на рівні 1989–1990 років. Сьогодні Україна залишається забруднювачем атмосфери. У перерахунку на кожну тисячу доларів вартості валового внутрішнього продукту, ми викидаємо в атмосферу приблизно 3 тонни парникових газів, тоді як більшість країн Євросоюзу — приблизно 0,2 тонни. Крім того, вартість електроенергії, що виробляється на теплових електростанціях (ТЕС) та теплоелектроцентралях (ТЕЦ), хоч і залишається однією з найдешевших у Європі, але внаслідок постійного росту цін на газ, мазут та вугілля, з кожним роком продовжує неухильно зростати.

Виходом з ситуації для України може бути розвиток відновлюваної енергетики, одним з найбільш перспективних джерел якої є вітроенергетика.

Отже проблеми, які встали на шляху української вітроенергетики. Найважливішою проблемою є фінансування вітроенергетики. Інвесторів в цій галузі немає через низьку ефективність роботи українських ВЕС. Якщо говорити про державних програмах, то їх фінансування проходить на незадовільному рівні і виконується всього лише на 3%. Другий і особливо важливою проблемою для нашої вітроенергетики є застаріла техніка. Враховуючи те, що вже існує вітротехніка, яка може ефективно експлуатуватися на майданчиках із середньорічною швидкістю, починаючи з 4,3 м / с, можна зробити висновок, що ВЕС та інші вітроенергетичні об'єкти можуть ефективно працювати практично на всій території Україні. Але чомусь ми бачимо лише гнітючі результати будівництва українських ВЕС на базі USW 56 - 100. Ліцензійна ВЕУ USW 56-100, яка вироблена в США 25 років тому і від установки якої 15 років тому відмовилися американські вітропарки і ніде більше, крім країн третього світу, вона не встановлюється. Вона показала нездатність ефективно працювати і в Україну (чого і слід було очікувати). Якими ж показниками ефективності роботи можуть «блиснути» ВЕС з ліцензійними турбінами. Простий розрахунок показує, що при вартості USW 56 - 100272 тис. грн, додаткові витрати 30% (як мінімум), щорічних витратах на експлуатацію 1% від вартості ВЕС (фактично - набагато більше) і чинному тарифі 18 коп. / кВт • год (максимальному чинному для ВЕС Україна) навіть середньорічний коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП), рівний 7%, може забезпечити повернення інвестицій лише за 42 роки. Який же інвестор, крім держави, вирішиться вкласти гроші в таку ВЕС? І чи можна на цьому тлі стверджувати про низьку ціну USW 56-100 для замовника та інвестора. Рішення про розвиток вітроенергетики на основі використання ліцензійних турбін USW 56-100 призвело до негативних наслідків:  практично згорнуті роботи зі створення вітчизняних ВЕУ;  ледь досягнувши 3-10% проектної потужності, що будуються ВЕС уже потребують заміни турбін для забезпечення економічної ефективності виробництва електроенергії;  через низьку ефективність роботи українських ВЕС не вдалося залучити до вітроенергетики жодного інвестора. Хотілося б також сказати про деякі помилкових твердженнях, що дискредитують вітроенергетику, які також виливаються в проблему розвитку вітроенергетики. Є твердження про негативну дію ВЕУ на здоров'я людини і тварин, зокрема птахів. І ось що встановлено наукою. Комісія Європейського Співтовариства доручила групі голландських консультантів дослідити питання впливу вітротурбін на життя птахів. Автори опрацювали безліч різних матеріалів по Європі і США і представили досить всебічний звіт. Основні висновки дослідження:  загибель птахів при зіткненні з ВЕУ не є суттєвою проблемою. Ця проблема менш значуща, ніж загибель птахів на транспорті, лініях електропередач;  порушення шляхів міграції перелітних птахів також не представляє істотної загрози. Уникаючи вітротурбін, птахи лише незначно змінюють свій маршрут, що не робить істотного впливу на їх життєвий цикл;  негативний вплив на розмноження птахів не є суттєвим. Також існує твердження, що ВЕУ створюють дуже небезпечний для здоров'я людей і тварин шум. Більшість сучасних ВЕУ в безпосередній близькості від місць їхнього спорудження при швидкості вітру 8 м / с утворюють шум приблизно 95-102 дБ, що відповідає рівню шуму на звичайному промисловому підприємстві. Ці та інші твердження неправдиві, і на наш погляд, обумовлені страхом перед чимось новим. Україна має непогані ресурси для розвитку вітроенергетики, але чомусь в нашій державі ця галузь зіткнулася з масою проблем. Перш за все це недостатнє фінансування і відсутність інвесторів. Але ця проблема виходить з ще більшої проблеми - низької ефективності роботи наших ВЕС. У свою чергу, низька ефективність роботи пояснюється установкою на вітчизняних вітроелектростанціях установок, що показали себе непридатними для використання ще в минулому столітті, від установки яких відмовилися розвинені країни. Чим же пояснюється ця монопольна встановлення в нашій країні - невідомо. Ще однією проблемою є небажання людей розуміти необхідність вирішення енергетичної проблеми і їх страх перед новими незвіданими рішеннями.