Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2_Informatsionnaya_funktsia_psihiki.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
14.11.2018
Размер:
474.62 Кб
Скачать

Різновиди адаптації

Габітуація

(негативна адаптація, оскільки пов’язана із зниженням чутливості)

Може бути двох видів:

  • Габітуація як повне зникнення чутливості в процесі тривалої дії постійного подразника.

  • Габітуація як зниження чутливості під впливом дії сильного подразника.

Сенсибілізація

(позитивна адаптація, оскільки пов’язана з підвищенням чутливості)

  • Виникає під впливом дії слабкого подразника.

  • Може мати компенсаторний характер, тобто підвищення чутливості будь-якого органу чуття відбувається як заміна недієздатного іншого рецептора (підвищена слухова чутливість у сліпих).

  • Може бути наслідком тренування (через специфічні вимоги професійної діяльності.)

Сприймання

  1. Психологічна природа сприймання.

  2. Властивості сприймання.

  3. Види сприймання.

  4. Принципи організації сприймання.

Психологічна природа сприймання

Сприймання – психічний пізнавальний процес цілісного відображення предметів і явищ оточуючої дійсності при їхньому безпосередньому впливі на органи чуття.

Для пояснення психологічної природи сприймання необхідно зауважити, що внаслідок сприймання формується цілісний образ предмету через відображення усієї сукупності його властивостей. Але відчуття не є сумою відчуттів перцептивний образ (тобто образ сприймання) є структурованим та складається з комплексу відчуттів.

В акті сприймання виявляється зв’язок між сенсорними процесами та свідомістю людини: в процесі сприймання кожний предмет надуває певного узагальненого значення, виступає у певному відношенні до інших предметів.

Відчуття є необхідною умовою реалізації процесу сприймання, та між цими процесами є суттєві відмінності (див. таблицю далі).

Отже, виходячи з даних наступної таблиці, можна дати наступне визначення сприймання.

Сприймання – це усвідомлений синтез різних відчуттів, що утворюється від цілісного об’єкту; цей синтез виступає у вигляді перцептивного образу даного предмету, процесу чи явища, який складається у ході активного відображення.

Відмінності процесів відчуттів і сприймання

Відчуття

Сприймання

Здатність до відчуттів дана людині та усім живим істотам від народження, тобто генетично задана здатність до визначення біологічної значущості подразника .

Здатність сприймати формується та удосконалюється в людини (а також у вищих тварин) разом з досвідом і є прижиттєвим утворенням.

Властивості зовнішнього світу, впливаючи на органи чуттів, викликають суб’єктивний ефект у вигляді відчуттів без будь-якої власної активності суб’єкта по відношенню до подразника.

Щоб деякий предмет був сприйнятий, суб’єкту необхідно виявити певну внутрішню або зовнішню активність, спрямовану на дослідження цього об’єкту з метою формування його перцептивного образу.

Відчуття знаходяться так би мовити «в самій людині» а не розуміються як властивості конкретних предметів, явищ або процесів, що відбуваються поза організму людини.

Сприймання виступають як суб’єктивно співвіднесені з предметно оформленою дійсністю, яка існує незалежно від людини.

Результатом виникнення відчуття є відповідне чуття (відчуття, світлі, кольору, солодкого, солоного, гучного, висоти, рівноваги тощо).

Результатом сприймання є перцептивний образ, який включає комплекс різних відчуттів, що приписуються свідомістю предмету, явищу процесу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]