- •Розділ 3 виборочні питання техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •3.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.5.2. Допустимі значення струмів і напруг
- •3.5.3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •3.5.4. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.5.5. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •3.5.6. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.5.7. Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.5.8. Захист від блискавки
- •3.6. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.6.1. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.7. Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт та при застосуванню підіймальної техніки
- •3.7.1. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.7.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт (рис. 3.27)
- •3.8. Безпека праці на автотранспортному підприємстві
- •3.8.1. Організація робочого місця автослюсаря
- •3.8.2. Основні вимоги техніки безпеки при роботі на верстатах
- •3.8.3. Правила безпеки при роботі на токарних верстатах
- •3.8.4. Правила безпеки при роботі на свердлильних верстатах
- •3.9. Вимоги техніки безпеки при застосуванні шкідливих речовин
- •3.9.1. Застосування етильованого бензину
- •3.9.2. Застосування антифризу та гальмівних рідин
- •3.10. Вимоги техніки безпеки до технічного стану та обладнання транспортних засобів
- •3.10.1. Загальні вимоги
- •3.10.2. Вимоги техніки безпеки при експлуатації транспортних засобів
- •Контрольні запитання
3.5. Електробезпека
Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист від людей шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Основні причини електротравматизму наведені на рис.3.8.
Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1 %, однак із загальної кількості частка смертельних випадків складає близько 40 % і займає одне з перших місць.
Електротравма – це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. Бувають місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми – уражається весь організм
Рис. 3.8. Основні причини електротравматизму
Рис.
3.9. Види електротравм
Види електротравм наведені на рис 3.9.
Електричний опік – найбільш поширена місцева електротравма. Бувають струмові та дугові.
Електричний знак – плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозолю на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами.
Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часток металу, який розплавився під дією електричної дуги.
Механічні ушкодження – ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м’язів під дією електричного струму.
Електрофтальмія – ураження очей в наслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.
Електричний удар – це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Електричний удар – спостерігається при впливі малих токів ( до декількох сотень мА і при невеликих напругах, як правило 1000В). Виділення теплової енергії при цьому мізерно і не викликає опіку. Ток діє на нервову систему й на м'язи, причому може викликати параліч уражених органів. У найгіршому разі електричний удар приведе до порушення й навіть повному припиненню діяльності легенів і серця, тобто до загибелі організму при цьому електротравми людина може і не мати. Електричні удари можуть бути умовно розділені на 4 ступені:
-
Судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості.
-
Судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але з подихом і роботою серця.
-
Втрата свідомості й порушення серцевої діяльності або подиху (або й те й інше разом).
4. Клінічна смерть, тобто відсутність подиху й кровообігу. Клінічна смерть є оборотним процесом умирання, що триває 6-8 хв.
Електричний удар, не приведший до смерті, може викликати серйозні захворювання організму, які можуть виявитися і через кілька місяців (серцево-судинні й нервові захворювання). Ток величиною кілька десятків мА при тривалому впливі (більше 15-20 с.) приводить до зупинки подиху. Але найнебезпечніша зупинка і фібриляція серця.
Зупинка серця викликається током кілька сотень мА, при тривалості часток секунди. Фібриляція серця - це безладне скорочення і розслаблення м'язових волокон серця. Серце затрачає енергію, але не робить корисної роботи, кровообіг припиняється, серце виснажується і зупиняється. Як при зупинці, так і при фібриляції серця самостійна робота серця не відновлюється. Короткочасна дія більших токовищ - порядку декількох амперів не викликає ні зупинки ні фібриляції серця. Серцевий м'яз під дією токовища різко скорочується і залишається в такому стані до відключення токовища, після чого серце продовжує працювати.