2.5. Подрібнення

Для подрібнення твердих речовин найчастіше застосовують різноманітні ступки: порцелянові, металеві, агатові. Металеві ступки використовують для грубого подрібнення, порцелянові — для більш тонкого, а агатові — для матеріалів з високою твердістю.

Дуже великі шматки спочатку подрібнюють молотком. Шматки речовин розміром з волоський горіх можна подрібнити у ступці. Речовину поміщають у ступку на ¹/₄ висоти. Розтирають обережно, щоб речовина не викидалася зі ступки. Розмір ступки необхідно вибирати відповідно до кількості речовини.

! Ступки не можна використовувати для нагрівання.

2.6. Розчинення твердих речовин

Приготування розчинів є однією з найважливіших операцій у хімічній лабораторії. Під час виготування розчинів необхідно дотримуватися таких правил:

1. Розчини для лабораторного вжитку готують на дистильованій воді.

2. Зазвичай розчинення проводять у скляному або порцеляновому стаканах, конічних колбах. Для приготування розчинів із точною концентрацією користуються мірними колбами. Якщо речовина розчиняється з великим виділенням тепла, розчин готують у тонкостінному порцеляновому або термостійкому скляному посуді.

Об'єм посудини, де буде готуватися розчин, має бути трохи більшим за необхідний об'єм. На кожну склянку з розчином потрібно наклеїти етикетку або зробити напис.

3. У посудину наливають трохи розчинника, а потім висипають речовину, перемішують і доливають розчинник у кількості, трохи меншій за ту, яка необхідна для приготування розчину. Об'єм розчину доводять до заданого тільки після повного розчинення твердої речовини. Після додавання всього розчинника розчин старанно перемішують і, у разі потреби фільтрують перед використанням.

4. До речовин, які легко гідролізують, додають речовину, що запобігає гідролізу, а потім проводять розчинення.

5. Для збільшення швидкості розчинення речовину подрібнюють, перемішують або нагрівають.

2.7. Охолодження

Для охолодження речовин в атмосфері сухого повітря після прожарювання або плавлення використовують ексикатори.

Охолодження з метою кристалізації твердої речовини здійснюють проточною водою, льодом, охолоджувальною сумішшю. Сніг або лід у вигляді шматочків розміром з горошину змішують з водою до кашоподібної маси. Для одержання низьких температур готують охолоджувальні суміші снігу або льоду із солями (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Кількість солі на 100 г снігу або льоду	Температура, °С
1	2
30 г КСl	-10,9
33 г NaCl	-21,3
52 г NH4NO3 + 55 г NaNO3	-25,8
20 г NH4СІ + 40 г NaCl	-30,0
85гМgСl2	-34,0
39,5 г NH4NCS + 44,5 г NaNO3	-37,4
123г СаС12ּ6Н2О	-40,3
143 г СаС12-6Н2О	-55,0

Порядок проведення лабораторної роботи:

1. Теоретичний етап

На цьому етапі необхідно:

• сформулювати мету роботи;

• продумати, які поняття, закони, правила, гіпотези необхідно використати для досягнення поставленої мети. У навчальній літературі, конспекті лекцій знайти відповіді на ці питання;

• на підставі проведеного теоретичного аналізу спланувати хід виконання експерименту. Для цього визначити: які реакції слід провести: які фізичні величини при цьому потрібно виміряти; які реактиви, посуд, устаткування, яку установку (прилад) необхідно використати; послідовність виконання всіх необхідних дій: у якій формі робити запис спостережень, вимірювань.

Теоретичний етап треба оформити письмово.

2. Експериментальний етап

На цьому етапі необхідно:

• відібрати необхідні для виконання роботи реактиви. устаткування і посуд;

• зібрати прилад або установку;

• провести дослід, уважно спостерігаючи за всіма явищами, які відбуваються, виміряти необхідні фізичні величини;

• зробити запис у протоколі лабораторної роботи відповідно до встановленої форми.

Оформлення роботи:

На цьому етапі необхідно:

• логічно пояснити явища, що спостерігаються, скласти рівняння хімічних реакцій у різних формах (молекулярній, іонній, термохімічній) відповідно до мети роботи;

• якщо експеримент кількісний, необхідно виконати відповідні обчислення з тією ж точністю, яка досягається під час вимірювань;

! Лабораторна робота вважається виконаною лише після її захисту перед викладачем в індивідуальному порядку.

Питання для заліку з роботи:

1. Яких правил необхідно дотримуватись під час зважування предмету на аналітичних та хіміко-технологічних вагах?

2. Охарактеризувати сутність процесу фільтрування та розчинення твердих речовин.

3. Правила поводження з реактивами та лабораторним обладнанням. Обладнання лабораторії.

4. Правила ТБ під час роботи в хімічній лабораторії.

Рекомендована література:

1. Г.А.Глинка. Общая химия. Л.: Химия, 1980 г. – 719 с.

2. Г.П.Хомченко. Посібник для вступників до ВУЗу, 1999 р. – 120 с.

3. В.В.Сухан, Г.В.Габенська. хімія, 1996 р.

4. Титов М.А. Як розв’язувати задачі по хімії? НАУ,2003 р.

5. Н.С.Романов. Загальна ат неорганічна хімія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів, Київ, 2002 р.

Додатки:

1. Таблиця-стенд “Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва”.

2. Таблиця-стенд “Розчинність солей, кислот і основ у воді”.

3. Таблиця-стенд “Електрохімічний ряд напруг металів”.

4. Таблиця-стенд “Основні назви солей, кислот і лугів”.

5. Таблиця-стенд “Назви важливих кислот”.

1. Таблиця-стенд “Правила безпеки при роботі з кислотами і лугами”.

2. Таблиця-стенд “Перша допомога при поранені”.

3. Таблиця-стенд “Вираження складу речовин”.

4. Таблиця-стенд “Назви солей”.