- •1.Поняття, принципи юридичної деонтології
- •2.Функції юридичної деонтології
- •4.Юридична діяльність та її види
- •5.Юридична професія і соціальне призначення юриста у суспільстві та правоввій державі
- •6.Система юридичної діяльності
- •7.Суддівська діяльність
- •8.Прокурорська діяльність
- •9.Слідча діяльність
- •10.Адвокатська діяльність
- •11.Нотаріальна діяльність
- •12.Діяльність юристконсульта
- •13.Поняття та риси юридичної практики
- •14.Структура та види юридичної практики
- •15.Функції юридичної практичної діяльності
- •16.Форми юридичної практичної діяльності
1.Поняття, принципи юридичної деонтології
Деонтологія, як наука виникла недавно. Існують різні види деонтології. Нині в Укр. Найбільш розроблена медична деонтологія.
Деонтологія – розділ етики, що вивчає проблеми обов’язку, сферу обов’язкового, всі форми моральних вимог та співвідношення їх.
Дослідження юридичної деонтології розпочато в колишньому радянському союзі. Багато уваги приділяли її розвиткові. Професори львівського університету Рябінович, Сокуренко, які запровадили таку дисципліну, як вступ до спеціальності. А в другій половині 80-х рр. у Харківському юридичному інституті біла запроваджена юридична деонтологія.
Юридична деонтологія – це філософсько – правова наука, про пізнання юристом сутність службового обов’язку, який створив передумови для формування норм його професійної поведінки, і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об’єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення..
1.Принципи – основні начала на яких базуються вивчення юридичної дисципліни.
Принцип самостійності – полягає в тому. Що теоретичні юр. Деонт. причетні до кожної особи зокрема. Юрист самостійно формує свою поведінку, яка спрямована на підвищення ефективності і право – охороної діяльності, що до громадян і суспільства в цілому.
2.Нормативність – професійна дія юриста підпорядкована певним правовим нормам.
3.Індивідуальність – означає,що кожна деонтологічна норма для кожного юриста – це його особиста норма, ї її не може використати ін.. юрист. Якщо така спроба матиме місце, то настануть зміни в самій нормі.
4.Неповторність – один із основних принципів. Практика показує,що в житті різні люди,навіть в подібних ситуаціях чинять по різному. На 1-й погляд дії 2-х людей видаються едентичними, але пев ні відмінності все ж таки існують
5.Нестандартні – деонтологічні норми розраховані не на ідеальні, а на несподівані нестандартні ситуації. Деонтологічні норми мають найбільшу цінність в нестандартних умовах, коли не можливо застосувати традиційний підхід
6.Миттєвості – характеризує високій ступінь кмітливості юриста,його здатність швидко і безпомилково приймати обґрунтоване правильне рішення
7.Непередбачесті - це в багатьох випадках дії юриста не запрограмовані, виникають ситуації до яких юрист не завжди готовий. І головне в професії юриста – вчасно прийняти оптимальне рішення.
8.Практичність – саме на практиці, а не під час набуття теоретичних знань, юрист формує норми своєї поведінки.
9.Конкретності – загальні рішення юриста не характеризують його особу,як професіонала. Саме характеристику професійних якостей можуть дати конкретних рішень юриста.
Кожен із названих принципів дії окремо,але також і і взаємозв’язку, підсилюючи при цьому один-одного.
У деяких правових ситуаціях спрацьовують практично всі принципи.
2.Функції юридичної деонтології
Ф-ції юридичної деонтології групувати у 3 підсистеми.
1.Ф-ції,які стосуються особи правника:
- формування у юриста усвідомлення службового обов’язку.
- конкретизація правосвідомості та правомірності дій у юриста.
- підвищення рівня правового почуття у суб’єктів права.
- виховання у юристів поваги до права.
- вироблення у правника внутрішнього переконання.
- встановлення юристом об’єктивної правової дійсності.
- сприяння вибору юристом справедливого рішення.
- виховання у правників духовної,моральної і юридичної відповідальності.
- дотримання безпеки життєдіяльності.
2.Ф-ції які відображають процес формування національного права в Укр.:
- утвердження національного духу укр.. прва.
- забезпечення панування права.
- створення необхідних передумов формування укр.. національної правової теорії.
3.Ф-ції які сприяють регулюванню суспільних відносин у державі:
- уміння визначити цінність права та держави.
- сприяння формуванню цивілізованого право рядку в Укр.
- сприяння виробленню індивідуальних норм професійної думки юриста.