312. Що таке календарний план, придбання (накопичення добрив)?

– Це план, де зазначають загальну кількість певних видів і форм добрив та черговість їх придбання.

– Це уточнена система удобрення в сівозміні з урахуванням наявності добрив у сівозміні.

– Це середня кількість добрив 9 на 1га, які вносяться щороку та за ротацію сівозміни (насиченість 1 га площі сівозміни добривами) і кількісно характеризують систему удобрення.

– Щорічно уточнені норми добрив у прийнятій системі удобрення з урахуванням родючості грунту на полі, погодних умов, фактичної наявності добрив у господарстві.

313. Які показники кількісно характеризують систему удобрення?

– Окупність 1 кг. д.р. мінеральних добрив і 1 т органічних добрив урожаєм усіх культур сівозміни (в перерахунку в зернові або кормові одиниці залежно від типу сівозміни).

– Середня кількість (на 1 га добрив), які вносять щороку та за ротацію сівозміни (насиченість площі сівозміни добривами).

– Умовно чистий дохід з 1 га та окупність витрат, пов’язаних із застосуванням добрив.

– Окупність 1 кг. д.р. мінеральних добрив урожаєм усіх культур сівозміни

314. Рівень агрономічної ефективності добрив це:

– Умовно чистий дохід з 1 га та окупність витрат, пов’язаних із застосуванням добрив.

– Окупність приростом урожаю всіх культур у сівозміні (у перерахунку на зернові або кормові одиниці) 1т органічних і 1кг д.р. мінеральних добрив (сума NPK).

– Обсяг органічних (у тоннах) і мінеральних (у кг д.р.) добрив у розрахунку на 1 га площі сівозміни.

– Обсяг органічних (у тоннах) добрив у розрахунку на 1 га площі сівозміни.

315. Високими нормами добрив:

– можна компенсувати невиконання деяких агротехнічних заходів;

– можна компенсувати неякісне виконання деяких агротехнічних заходів;

– не можна компенсувати невиконання або неякісне виконання деяких агротехнічних заходів.

– можна компенсувати несвоєчасне внесення добрив.

316. Обов’язковою умовою ефективності системи удобрення нечорноземних ґрунтів є:

– вапнування;

– гіпсування;

– внесення мікродобрив;

– внесення фосфогіпсу.

317. Роздрібне внесення азотних добрив у зоні Полісся:

– знижує їх ефективність;

– підвищує їх ефективність;

• залишає без змін їх ефективність.

• підвищує втрати азоту.

318. Ефективність застосування мікроелементів підвищується:

– на фоні внесення гною;

– на фоні внесення високих норм мінеральних добрив;

– на не вапнованих полях;

– на фоні внесення торфу.

319. У зоні Лісостепу середньорічна норма елементів живлення з органічними і мінеральними добривами в польовій сівозміні повинна становити:

– 50-100 кг/га NPK;

– 200-250 кг/га NPK;

– 400-500 кг/га NPK;

– 300-350 кг/га NPK.

320. Яка оптимальна норма внесення підстилкового гною у польовій сівозміні Лісостепу?

– 30-40 т/га.

– 60-80 т/га.

– 80-90 т/га.

– 100-110 т/га.

321. У степових районах богарного землеробства у системі удобрення має переважати:

– основне удобрення;

– позакореневе удобрення;

– рядкове удобрення;

– роздрібне внесення добрив.

322. На ґрунтах легкого гранулометричного складу добрива потрібно заробляти:

– глибше;

– мілкіше;

– глибина зароблення суттєвого значення не має;

– вносити поверхнево.

323. За поверхневого внесення найбільші втрати азоту спостерігаються:

– з аміачної селітри;

– карбаміду;

– сульфату амонію;

– карбамід-аміачної селітри (КАС).

324. Дозу внесення фосфорних добрив під картоплю для внесення у борозни можна збільшити до:

– 5-10 кг/га Р₂О₅;

– 20-30кг/га Р₂О₅;

– 40-50кг/га Р₂О₅;

– 60-70 кг/га Р₂О₅.

325. Для культур, які не люблять високі концентрації ґрунтового розчину (кукурудза, трави, льон, морква, цибуля, огірок та ін.) доза рядкового удобрення має не перевищувати:

– 10 кг/га д.р.;

– 30 кг/га д.р.;

– 50 кг/га д.р.;

– 40 кг/га д.р.

326. Балансові методи розрахунку норм добрив ґрунтуються:

– на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з грунту і добрив;

– на нормативах витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю;

– на основі бального оцінювання природної родючості грунту;

– на основі окупності добрив.

327. Нормативні методи розрахунку норм добрив ґрунтуються:

– на основі даних виносу елементів живлення врожаєм;

– на нормативах витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю;

– на основі виробничих функцій у системі грунт – рослина – добрива;

– на основі коефіцієнтів використання елементів живлення з грунту.

328. Позакореневе підживлення пшениці озимої карбаміду в період колосіння – на початку молочної стиглості зерна сприяє:

– підвищенню врожаю зерна;

– зниженню пошкодження шкідниками;

– формуванню якісного зерна та незначному підвищенню його врожаю;

– зниженню пошкодження хворобами.

329. Під пивоварні сорти ячменю на відміну від харчових норму азотних добрив:

– підвищують на 20%;

– зменшують на 30-50%;

– залишають без зміни;

– підвищують на 50%.

330. Найбільш ефективнішим під бобові культури є застосування:

– мідних добрив;

– безхлорних добрив;

– молібденових добрив;

– хлорних добрив.

331. Основним мікроелементом для кукурудзи є:

– молібден;

– марганець;

– цинк;

– мідь.

332. На формування врожаю соняшник найбільше використовує:

– азоту;

– фосфору;

– калію;

– фосфору та азоту.

333. На провапнованих полях норму калійних добрив потрібно:

–залишати без змін;

– збільшувати;

– зменшувати на 50%;

– зменшувати на 75%.

334. Яке азотне добриво краще вносити під ріпак?

– безводний аміак;

– сульфат амонію;

– хлористий амоній;

– нітрат амонію.

335. Яку концентрацію добрив у поливній воді вважають нешкідливою для рослин?

– До 0,3% (3г/л).

– До 1% (10г/л).

– До 3% (30 г/л).

– До 30% (300г/л).

336. Яка система подавання добрив у поливну систему є найбільш досконалою і точною?

– Система Вентурі.

– Система місткостей, що працюють під тиском.

– Система інжекторних насосів.

– Всі зазначені рівнозначні.

337. Приблизна доза азотних добрив для фертигації під час вирощування овочевих культур:

– 1-3 кг/га д.р. за добу;

– 10-30 кг/га за добу;

– 20-30 кг/га за добу;

– 30-50 кг/га за добу.

338. Приблизні дози фосфорних добрив для фертигації під час вирощування овочевих культур:

– 0,5-1,0 кг/га д.р. за добу;

– 5-10 кг/га д.р. за добу;

– 10-20 кг/га д.р. за добу;

– 20-30 кг/га д.р. за добу.

339. Загальноприйнято, що добрива забезпечують приріст урожаю на:

–20%;

– 50%;

– 75%;

– 90%.

340. В якій частині бульб картоплі найбільший вміст нітратів?

– Всередині бульб.

– У шкірці бульб.

• Не залежить від частини бульб.

• Ближче до периферії.

341. Збагачення вод елементами живлення, насамперед азотом і фосфором, антропогенним і природним шляхом називається:

– Денітрифікацією.

– Евтрофікацією.

– Дефляцією.

– Нітрифікацією.

342. Маса азоту, що засвоює ріпак озимий за осінній період ?

• 10–20 кг/га.

– 30–50 кг/га.

– 60–80 кг/га.

– 100–120 кг/га.

343. Врожайність пшениці озимої 40 ц/га. Приріст від добрив – 35%. Яка перспективна врожайність пшениці озимої?

– 54 ц/га.

– 42 ц/га.

– 27 ц/га.

– 14 ц/га.

344. Врожайність гороху 30 ц/га. Яка перспективна врожайність гороху, якщо приріст від добрив – 27%?

– 38 ц/га.

– 42 ц/га.

– 19 ц/га.

– 10 ц/га.

345. Рекомендована доза азоту для основного внесення під буряк кормовий 120 кг/га. Забезпеченість азотом ґрунту на цьому полі середня. Яка скоректована доза ?

– Залишиться без змін

– 130 кг/га.

– 110 кг/га.

– 100 кг/га.

346. Рекомендована доза азоту для основного внесення під буряк цукровий 110 кг/га. Забезпеченість азотом ґрунту на цьому полі підвищена. Яка скоректована доза ?

– 90 кг/га.

– Залишиться без змін.

– 150 кг/га.

– 200 кг/га.

347. Краще вносити роздрібно в різні періоди росту і розвитку рослин такі добрива:

– Гній.

– Калійні.

– Азотні.

– Комплексні.

348. Рекомендована норма мінеральних добрив під картоплю на темно-сірих ґрунтах з середнім рівнем вмісту NРК в них:

– N₅₀P₅₀K₄₀;

– N₉₀P₉₀K₉₀;

– N₁₈₀P₁₈₀K₁₈₀;

– N ₁₅₀P ₁₅₀K ₁₅₀.

349. Відповідно з біологічною класифікацією до важких металів належать елементи, атомна маса яких перевищує:

– 10;

– 20;

– 30;

– 40.

350. Норма добрив під час сівби кукурудзи:

– N₅₀P₅₀K₄₀;

– N₁₀P₁₀K₁₀;

– N₂₀P₂₀K₂₀;

– N ₉₀P ₉₀K₄₀.

351. Добрива, що небажано застосовувати під гречку:

– фосфорні;

– нітратні;

– хлорні;

– азотні.

352. Що означає термін інокуляція?

– Прищеплення бульбочкових бактерій бобовим культурам.

– Вирощування культур на зелене добриво.

– Збагачення ґрунту ґрунтовими мікроорганізмами.

– Внесення добрив у грунт.

353. Інокуляцію проводять:

– насіння сої;

– насіння гречки;

– насіння буряку цукрового;

– насіння пшениці.

354. Що означає безперевальна схема доставки і внесення добрив?

– Добрива завантажують у авторозкидачі або тракторні причепи, якими їх транспортують і розкидають на полі з наступним заробленням у грунт.

– Застосовуються в разі відстані 7–15 км від складу до поля. Добрива транспортують до поля спеціальними транспортно-перевантажувальними засобами, і перевантажують у розкидачі.

– Добрива транспортують до поля і вивантажують на спеціальні майданчики.

– Добрива транспортують до поля і розкидають.