- •1.Теоретичний і прикладні рівні наукового дослідження наки про мв. Роль та основні завдання тмв.
- •2.Проблеми науковго дефініювання міжнародних відносин як суспільного явища. Голвні причини розбіжностей у існуючих визначеннях.
- •3.Обєкт, предмет та основні функції тмв.
- •4.Поняття теорії міжнародних відносин та її місце у системі наук. Проблема теоретико-методологічної орієнтації.
- •5.Осбливості зародження і розвитку науки про міжнародні відносини як академічного напряму.
- •6.Ідеалістичний характер науки про міжнародні відносини на початку становлення та його причини. Вплив теорії ідеалізму на політику провідних держав світу у першій половині 20 ст.
- •7.Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв’язок з розвитком методологічних підходів.
- •8.Ідейні та методологічні особливості наукових дискусій у науці про міжнародні відносини.
- •9.Нормативно-ціннісні основи ідеалізму.
- •10.Нормативно-цінність основи реалізму.
- •11.Ідеалістично-реалістична природа інституціалізму.
- •12.Реалістична й ідеалістина сторони структуралізму.
- •13.Суть меркантилізму й економічного лібералізму та їх зв'язок з реалізмом й ідеалізмом.
- •14. Суть функціоналізму та його зв'язок з ідеалізмом та інституціоналізмом
- •15.Теоретичне обґрунтування імперіалізму і розвиток геополітики.
- •16.Зовнішня політика держави у теоретичній концепції л.Гумпловича
- •17.Становлення геополітики у концепціях ф.Ратцеля та р.Челлена.
- •18.Геополітична схема світу у концепціях х.Маккіндера.
- •19. Зміст теоретичної концепції а. Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •20. Особливості корекції геополітичної системи світу в концепції Спайкмена
- •21.Значення водного простору у концепціях л.Мєчнікова. Річковий, морський та океанічний етапи розвитку людства.
- •22. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імпералізму. Гобсон, Гільфердінг, Каутський, Люксембург, Ленін, Шумпетер.
- •23.Найважливіші етапи розвитку теорії ідеалізму. Спільність і відмінність філософського, теологічного, правничого та політичного ідеалізму.
- •24. Політичний ідеалізм у концепціях Дж.Бентама та і.Канта.
- •25. Теологічний ідеалізм ф. Аквінського. Критерії справедливої війни.
- •26. Теорія «демократичного миру» Канта та її зв'язок з ідеалізмом.
- •27.Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел, а.Ціммерн, р.Мур.
- •28.Основні етапи розвитку теорії політичного реалізму. Теоретичні концепції н.Макіявеллі та т.Гоббса.
- •29. Соціологічний підхід м. Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •30.Формування нового світового порядку після Другої світової війни й утвердження реалізму. Р.Нібур, е.Карр, Дж.Кеннан, г.Моргентау, г.Герц, р.Арон, г.Кісінджер.
- •31.Реалістичний зміст «дилеми безпеки» г.Герца.
- •32.Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •33.Теорія балансу сил та її вплив на політичний реалізм. Критичне переосмислення теорії балансу сил у концепції Кіссінджера і Спайкмена.
5.Осбливості зародження і розвитку науки про міжнародні відносини як академічного напряму.
Науковий інтерес до проблематики міжнародних відносин почав виникати ще на зламі IV—V ст. до н. є., коли вони вперше почали розглядатися у працях давньогрецьких істориків і філософів. Як наукова дисципліна теорія міжнародних відносин почала формуватися лише після Першої світової війни Починаючи з 1919 р., коли у Валлійському університеті (Велика Британія) була заснована перша кафедра міжнародної політики, розпочався процес інституціалізації теорії міжнародних відносин. Подібні кафедри у цей же час були засновані у Лондонській економічній школі (1923), Оксфордському університеті (1930). Важливим для становлення теорії міжнародних відносин у цей час було заснування у 1922 р. журналу International Affairs (Міжнародні справи). З цього часу пріоритет у дослідженні міжнародних відносин належав британській та особливо американській політології, значний вплив якої на розвиток сучасної теорії міжнародних відносин відчутний і досі. Поруч із цим, з 50-х років XX ст. активно розвивались французька і німецька школи теорії міжнародних відносин, які призвели до формування нових напрямків дослідження. Наприкінці 1960-х років серйозні теоретичні дослідження міжнародних відносин започатковано у Польщі, а на початку 90-х років XX ст. — у Росії.
Доробок згаданих наукових шкіл представлено насамперед у працях: Г. Морґентау "Politics among Nations" (1967), P. Apo-на "Paix et guerre entre les nations" (1962), "International Politics and Foreign Policy" (1969) за ред. Дж. Розенау, Дж. Зінґера "The Scientific Study of Foreign Policy" (1980), Б. Рассета та X. Стар-pa "World Politics" (1992), Дж. Догерті та P. Пфальцграфа "Contending Theories of International Relations" (1990), Ю. Кукулки "Problemy teorii stosunkow miedzynarodowych" (1978), Я. П'єтра-ся "Podstawy teorii stosunkow miedzynarodowych" (1986), П. Ци-ганкова "Международньїе отношения" (1996), А. Бовіна "Мир-ное сосуществование. История. Теория. Политика" (1988), Дж. Бейліса і С. Сміта "The Globalization of World Politics" (2001) тощо.
Становлення і розвиток теорії міжнародних відносин започатковано у першій половині XX ст., що можна вважати надто коротким часом для становлення науки. Це цілком пояснює брак концептуальних узагальнень та відповідного літературного підґрунтя в сучасній теорії міжнародних відносин. Попри відродження інтересу до теорії міжнародних відносин і світової політики в Україні, доводиться констатувати незначну кількість українських видань, присвячених цій проблематиці. Серед праць українських авторів виокремимо книжку А. Камінського "Вступ до міжнародних відносин". У ній, однак, лише окремі розділи стосуються теоретичних питань. Проблеми теорії міжнародних відносин висвітлені у працях В. Мадісона і В. Шахова "Політологія міжнародних відносин", С. Трояна "Вступ до теорії міжнародних відносин", М. Шепєлєва "Теорія міжнародних відносин", В. Хонина "Теория международньїх отноше-ний".
У працях відомих українських учених Л. Гайдукова, Л. Губер-ського, Б. Гуменюка, В. Крижанівського, В. Манждоли, Г. По-чепцова та інших основна увага зосереджується на окремих теоретичних аспектах, що необхідні для реалізації прикладних досліджень. Об'єктом їх наукових зацікавлень є проблеми зовнішньої політики та безпеки України, її місце у світі, специфіка її зовнішньополітичних орієнтацій, векторів та пріоритетів.