- •1.Теоретичний і прикладні рівні наукового дослідження наки про мв. Роль та основні завдання тмв.
- •2.Проблеми науковго дефініювання міжнародних відносин як суспільного явища. Голвні причини розбіжностей у існуючих визначеннях.
- •3.Обєкт, предмет та основні функції тмв.
- •4.Поняття теорії міжнародних відносин та її місце у системі наук. Проблема теоретико-методологічної орієнтації.
- •5.Осбливості зародження і розвитку науки про міжнародні відносини як академічного напряму.
- •6.Ідеалістичний характер науки про міжнародні відносини на початку становлення та його причини. Вплив теорії ідеалізму на політику провідних держав світу у першій половині 20 ст.
- •7.Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв’язок з розвитком методологічних підходів.
- •8.Ідейні та методологічні особливості наукових дискусій у науці про міжнародні відносини.
- •9.Нормативно-ціннісні основи ідеалізму.
- •10.Нормативно-цінність основи реалізму.
- •11.Ідеалістично-реалістична природа інституціалізму.
- •12.Реалістична й ідеалістина сторони структуралізму.
- •13.Суть меркантилізму й економічного лібералізму та їх зв'язок з реалізмом й ідеалізмом.
- •14. Суть функціоналізму та його зв'язок з ідеалізмом та інституціоналізмом
- •15.Теоретичне обґрунтування імперіалізму і розвиток геополітики.
- •16.Зовнішня політика держави у теоретичній концепції л.Гумпловича
- •17.Становлення геополітики у концепціях ф.Ратцеля та р.Челлена.
- •18.Геополітична схема світу у концепціях х.Маккіндера.
- •19. Зміст теоретичної концепції а. Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •20. Особливості корекції геополітичної системи світу в концепції Спайкмена
- •21.Значення водного простору у концепціях л.Мєчнікова. Річковий, морський та океанічний етапи розвитку людства.
- •22. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імпералізму. Гобсон, Гільфердінг, Каутський, Люксембург, Ленін, Шумпетер.
- •23.Найважливіші етапи розвитку теорії ідеалізму. Спільність і відмінність філософського, теологічного, правничого та політичного ідеалізму.
- •24. Політичний ідеалізм у концепціях Дж.Бентама та і.Канта.
- •25. Теологічний ідеалізм ф. Аквінського. Критерії справедливої війни.
- •26. Теорія «демократичного миру» Канта та її зв'язок з ідеалізмом.
- •27.Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел, а.Ціммерн, р.Мур.
- •28.Основні етапи розвитку теорії політичного реалізму. Теоретичні концепції н.Макіявеллі та т.Гоббса.
- •29. Соціологічний підхід м. Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •30.Формування нового світового порядку після Другої світової війни й утвердження реалізму. Р.Нібур, е.Карр, Дж.Кеннан, г.Моргентау, г.Герц, р.Арон, г.Кісінджер.
- •31.Реалістичний зміст «дилеми безпеки» г.Герца.
- •32.Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •33.Теорія балансу сил та її вплив на політичний реалізм. Критичне переосмислення теорії балансу сил у концепції Кіссінджера і Спайкмена.
3.Обєкт, предмет та основні функції тмв.
Не існує окремого об'єкта дослідження теорії міжнародних відносин, він спільний для всіх конкретних і теоретичних дисциплін про міжнародні відносини, а відмінність полягає лише в тому, що конкретні дисципліни зосереджують свою увагу на окремих елементах або виявах міжнародних відносин, а теорія — на їх загальних закономірностях;
такі проблеми наукового дослідження, що складають предмет ТМВ: – методологічні принципи й основні методи історичного дослідження; – основні напрямки історії розвитку теорії міжнародних відносин, їх концептуальні та методологічні особливості; – міжнародні відносини як загальносуспільний феномен та їх закономірності; – система міжнародних відносин та її середовище; – учасники міжнародних відносин, їх цілі та засоби; – зовнішньополітична діяльність суб’єктів міжнародних відносин та процес прийняття зовнішньополітичного рішення; – національні інтереси й міжнародна безпека; – правове та моральне регулювання міжнародних відносин; – конфлікти і співробітництво в міжнародних відносинах; – міжнародний порядок та його характерні риси.
предметом ТМВ є перш за все теоретичне узагальнення вказаних проблем, які в цілому відображають загальні закономірності, структуру, функціонування і розвиток системи міжнародних відносин.
Теорія міжнародних відносин виконує низку принципово необхідних функцій, які свідчать про доцільність її існування в системі суспільних наук. їх можна поділити на дві групи за критерієм виконання функцій — у науці (наукові) та в суспільстві (прикладні). Наукові функції відповідають двом найважливішим завданням теорії, пов'язаним з констатацією та поясненням: 1. Описова функція надзвичайно важлива з огляду на те, що теорія міжнародних відносин акумулює, з метою вступного аналізу реальності, інформацію про об'єкт дослідження і тим створює його ідеалізовану модель. Така функція надзвичайно важлива для теорії будь-якої науки, але особливо вона потрібна через відсутність конкретної наукової дисципліни, яка б вивчала міжнародні відносини на емпіричному рівні. 2. Експланаційна функція для теорії основна, позаяк вона служить виконанню її найпершого завдання — пояснення реальних процесів та явищ у функціонуванні міжнародних систем з погляду їх найважливіших закономірностей. Прикладні функції прямо пов'язані з практичним значенням теорії, оскільки свідчать не тільки про її наукову доцільність, а й про суспільну потребу в ній взагалі: 1. Прогностична функція є практичною та характеризується конструктивністю, оскільки визначає ймовірні наслідки процесів та явищ, досліджуваних теорією міжнародних відносин. Наукове передбачення ситуацій у міжнародному середовищі обов'язкове для виконання теорією інструментальної функції. 2. Інструментальна функція полягає в тому, що теорія дає змогу на підставі її наукового аналізу та прогнозу адекватно реагувати на ситуації, які вона передбачає. 3. Світоглядна функція дає можливість сформувати науково обґрунтовану систему поглядів на характер і зміст міжнародних процесів та явищ, що теоретично вивчені й узагальнені. Сучасна теорія міжнародних відносин здійснює ці функції нерівномірно, оскільки вона залишається науковою дисципліною, щодо характеру і меж дослідження якої досі триває гостра полеміка у широких наукових колах. Нечіткість уявлень про предмет дослідження відчувається в науці про міжнародні відносини не тільки на рівні її конкретних досліджень, це створює значні труднощі для розвитку її теорії та методології.