- •Дописемний етап розвитку літератури.
- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Міфологія. Типи міфів.
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Міф і казка
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Зони виникнення та функціонування літератури давнього сходу. Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •Космогонічні міфи
- •Заупокійна література давнього єгипту.
- •Землеробські міфи
- •Казки давнього єгипту
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики. Приповідки
- •Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про інанну.
- •Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
- •Жанри шумерської лірики.
- •Шумерська дидактична література.
- •Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
- •Епос про гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
- •Дидактика й афористика в аккадській літературі.
- •Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
- •Структура та жанровий склад танаху.
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Історичні умови формування текстів біблійного канону. Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу. Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •Фольклорні основи танаху. Особливості віршування.
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Тора (п’ятикнижжя мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Склад і характеристика п’ятикнижжя.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Космогонія та антропогонія книги буття.
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •Історія патріархів у книзі буття – історія завіту й обіцяння.
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Епос про вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі завіту.
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Епічні книги розділу «невиїм» («пророки»).
- •Пророки в Библии
- •Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
- •Пророки в Библии
- •Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг старого завіту. Колізія «пророк і цар».
- •Ліричні жанри танаху. Псалтир.
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Поетика «пісні над піснями».
- •Філософська притчева традиція танаху. Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Есхатологія в Старому Завіті
- •Індуїстські «веди» як два типи текстів.
- •Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Логічні та риторичні докази «бхаґават-ґіти».
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •«Рамаяна». Проблема авторства.
- •Герої «рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
- •Буддійський канон. «трипітака». Жанр сутри.
- •Китайська міфологія. Культ предків
- •Поетичний світ «ши цзин».
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •«І цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь. Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Конфуціанський канон. «лунь юй».
- •Даоський канон. «дао де цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Багатоплановість діалогів «чжуан-цзи».
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •«Історичні нотатки» («ши цзин») сима цяня.
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Лірична поезія давнього китаю.
- •Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
- •Дуалізм зороастризму. Вчення заратуштри.
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Склад і жанри авести.
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Художня своєрідність «гат».
- •Структура и расположение
- •«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
-
Дописемний етап розвитку літератури.
-
Поняття про міф. Міфічна свідомість.
-
Міфологія. Типи міфів.
-
Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
-
Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
-
Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
-
Міф і казка.
-
Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
-
Теорія первісного синкретизму О.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
-
Зони виникнення та функціонування літератури Давнього Сходу.
-
Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
-
Заупокійна література Давнього Єгипту.
-
Афористика й дидактика в давньоєгипетській літературі.
-
Казки Давнього Єгипту.
-
Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики.
-
Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
-
Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про Інанну.
-
Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
-
Жанри шумерської лірики.
-
Шумерська дидактична література.
-
Аккадська космогонічна поема «Енума Еліш».
-
Епос про Гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
-
Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
-
Дидактика й афористика в аккадській літературі.
-
Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
-
Структура та жанровий склад ТаНаХу.
-
Історичні умови формування текстів біблійного канону. ТаНаХ як синтез історичного досвіду єврейського народу.
-
Фольклорні основи ТаНаХу. Особливості віршування.
-
Тора (П’ятикнижжя Мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
-
Склад і характеристика П’ятикнижжя.
-
Космогонія та антропогонія Книги Буття.
-
Історія патріархів у Книзі Буття – історія Завіту й Обіцяння.
-
Епос про Вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі Завіту.
-
Епічні книги розділу «Невиїм» («Пророки»).
-
Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
-
Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг Старого Завіту. Колізія «пророк і цар».
-
Ліричні жанри ТаНаХу. Псалтир.
-
Поетика «Пісні над Піснями».
-
Філософська притчева традиція ТаНаХу.
-
Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі.
-
Індуїстські «Веди» як два типи текстів.
-
Особливості давньоіндійської гімнографії.
-
«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
-
Логічні та риторичні докази «Бхаґават-ґіти».
-
«Рамаяна». Проблема авторства.
-
Герої «Рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
-
Буддійський канон. «Трипітака». Жанр сутри.
-
Китайська міфологія. Культ предків.
-
Поетичний світ «Ши Цзин».
-
«І Цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь.
-
Конфуціанський канон. «Лунь юй».
-
Даоський канон. «Дао Де Цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
-
Багатоплановість діалогів «Чжуан-Цзи».
-
«Історичні нотатки» («Ши Цзин») Сима Цяня.
-
Лірична поезія Давнього Китаю.
-
Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
-
Дуалізм зороастризму. Вчення Заратуштри.
-
Склад і жанри Авести.
-
Художня своєрідність «Гат».
-
«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
-
Дописемний етап розвитку літератури.
Анти́чна літерату́ра (від лат. antiquus — стародавній) — це література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). Її письмові пам’ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою, належать до 1 тисячоліття до н.е. і початку 1 тисячоліття н.е. Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала римській.
Загальні відомості
Одночасно з античною культурою в басейні Середземного моря розвивалися інші культурні ареали, серед яких видатне місце займала стародавня Іудея. Антична й іудейська культура стали підвалинами усієї західної цивілізації і мистецтва.
Паралельно античній розвивались інші давні культури і, відповідно, літератури: давньокитайська, давньоіндійська, давньоіранська, давньоєврейська. Давньоєгипетська література переживала на той момент період розквіту.
В античній літературі сформувалися основні жанри європейської літератури в їхніх архаїчних формах і основи науки про літературу. Естетична наука античності визначила три основні літературні роди: епос, лірику і драму (Арістотель), ця класифікація зберігає своє базове значення донині.
Естетика античної літератури Міфологічність
Для античної літератури, як і для кожної літератури, що бере свій початок від родового суспільства, характерні специфічні риси, що різко відрізняють її від сучасного мистецтва і певною мірою ускладнюють розуміння.
Найдавніші форми літератури пов’язані з міфом, магією, релігійним культом, ритуалом. Пережитки цього зв’язку можна спостерігати в літературі античності аж до часів її занепаду.
Публічність
Античній літературі притаманні публічні форми побутування. Її найвищий розквіт припадає на докнижну епоху. Тому назва «література» щодо неї застосовується з певним елементом історичної умовності. Проте саме ця обставина зумовила традицію включати в літературну царину також здобутки театру. Лише наприкінці античності з’являється такий «книжний» жанр, як роман, призначений для персонального читання. Тоді ж закладаються перші традиції оформлення книжки (спочатку у вигляді сувою, а потім зшитка), включаючи ілюстрації.
[Музичність
Антична література була тісно пов’язана з музикою, що у першоджерелах, безумовно, може бути пояснено через зв’язок з магією і релігійним культом. Гомерові поеми та інші епічні твори співалися мелодійним речитативом у супроводі музичних інструментів і простих ритмічних рухів. Постановки трагедій і комедій в афінських театрах оформляли як розкішні «оперні» вистави. Ліричні вірші співалися авторами, які таким чином виступали одночасно ще й як композитори і співці. На жаль, від усієї античної музики до нас дійшло кілька роз’єднаних фрагментів. Уявлення про пізню античну музику може дати григоріанський хорал (спів).
Віршованість
Певним зв’язком з магією можна пояснити надзвичайну поширеність віршової форми, яка буквально панувала у всій античній літературі. Епос виробив традиційний неквапливий розмір гекзаметр, великою ритмічною різноманітністю відзначалися ліричні вірші, трагедії і комедії також писалися віршами. Навіть полководці й законодавці у Греції могли звертатися до народу з промовами у віршовій формі. Рими античність не знала. Наприкінці античності виникає «роман» як зразок прозового жанру.