4 Азівки щодо оформлення цифрового матеріалу

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тесті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Таблиця _____ ___________________________

номер назва таблиці

А	А (1)		А (1)
	А (2)	А (2)	А (2)	А (2)
Б
Б
Б

Буквою А позначено головку таблиці, буквою Б − її боковик (графа для заголовків

рядків). Цифрою (1) позначено заголовки граф, цифрою (2) − підзаголовки граф.

Рисунок 1 − Оформлення таблиці

Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, які відокремлюються крапкою, наприклад, таблиця 2.1 − перша таблиця у другому розділі.

Таблиці можуть мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. В кінці назви таблиці крапку не ставлять.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межи формату сторінки, то таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик замінити відповідними номерами граф чи рядків. Слово „Таблиця ___” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть „Продовження таблиці ___” з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки − з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки вказують в однині. Якщо у даній клітинці таблиці даних не подають, то в ній ставлять риску (прочерк). Приклад оформлення таблиці наведено у додатку В.

Таблиця 1.2 − Дані про виручку та сумарні податки у гривнях Приватного підприємства

„Случ”

Рік	Виручка в кварталі				Сумарні податки в кварталі
	першому	другому	третьому	четвертому	першому	другом	третьому	четвертому
2001
2002
2003
2004
2005

Рисунок 4 − Приклад оформлення таблиці

У середині розділів та підрозділів , за потреби, можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (перший рівень деталізації) або

малу літеру української абетки з дужкою, не нумеруючи. Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Малу літеру української абетки з дужкою, не нумеруючи. Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня − з абзацним відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад оформлення переліку першого рівні деталізації.

Використання математики в економіці дозволяє:

а) виділити та формально описати найбільш важливі, суттєві зв’язки економічних змінних та об’єктів;

б) методами дедукції сформулювати висновки, адекватні досліджуваному економічному об’єкту;

в) отримати нові знання про економічний об’єкт, які дозволяють прогнозувати його розвиток;

г) точно та компактно висловити положення економічної теорії, сформулювати її поняття та висновки.

Приклад оформлення переліку першого та другого рівнів деталізації.

При економетричному моделюванні необхідно [12, с. 3] виконати такі етапи:

а) аналіз економіко-статистичної інформації:

1) виявлення та корегування аномальних рівнів;

2) виявлення та вилучення сезонної компоненти;

б) попередній вибір та побудова моделей регресії:

1) виявлення наявності тренда;

2) вибір типу кривої зростання;

3) визначення параметрів обраної моделі;

в) перевірка адекватності побудованих моделей емпіричним даним та вибір з них найкращої:

1) вибір найкращої моделі;

2) обчислення статичної значущості параметрів обраної моделі;

3) визначення та аналіз коефіцієнта детермінації;

4) обчислення статистики Фішера та порівняння її значення з критичною величиною;

г) перевірка виконання умов побудови обраної моделі;

1) перевірка, що відхилення є випадковою величиною;

2) перевірка гіпотези про нормальний розподіл випадкових відхилень;

3) встановлення, що математичне сподівання випадкових відхилень дорівнює нулю;

4) перевірка гіпотези про відсутність кореляції між сусідніми значеннями відхилень;

д) використання обраної моделі для дослідження даного економічного об’єкта:

1) визначення точкового прогнозу економічного показника;

2) побудова довірчих інтервалів точкового прогнозу;

3) обчислення коефіцієнтів еластичності точкового прогнозу;

4) визначення вірогідності та точності точкового прогнозу;

5) побудова лінії регресії, зони надійності прогнозних значень та лінії еластичності.

Формули та рівняння необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки без абзацних відступів. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Якщо далі по тесту необхідно робити посилання на формулу або рівняння, їх слід нумерувати. Нумерацію формул та рівнянь необхідно здійснювати у межах розділу. При цьому номер формули або рівняння повинен складатися з номера розділу та порядкового номера формули чи рівняння, які відокремлюються крапкою, наприклад, формула (2.5) − п’ята формула другого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правому положення на рядку.

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. При цьому після формули ставлять кому, а пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта дають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають словом „де” без двокрапки.

Приклад оформлення формули.

Виявлення наявності аномальних рівнів у складі економіко-статистичної інформації за методом Ірвіна здійснюється за формулою

i=2, 3, …, n, (2.1)

де у_і – поточне значення досліджуваного економічного показника;

S_y – виправлене вибіркове середньоквадратичне відхилення значень показника, яке знаходиться за формулою

(2.2)

− вибіркове середнє значення показника

(2.3)

n – кількість спостережень.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою. Якщо речення закінчується формулою, після неї ставлять крапку.

Приклад

i=2, 3, …, n,

,

.

Усі наведені цитати, цифрові дані та інша інформація, запозичена з літературних джерел, повинні мати посилання на джерело інформації. Посилання в тексті розрахунково-пояснювальної записки на джерела запозиченої інформації слід зазначати порядковим номером за списком використаної літератури, виділеним квадратними дужками, наприклад, „... у роботі [1]..”, „... у роботах [2 − 5]…”.

При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули додатки зазначають їх номери. При посиланні слід писати: „... у розділі 2...”, „... дивись 2.1...”, „... за 3.2.1...”, „... на рисунку 1.3...”, „... у таблиці 3.2...”, „... за формулою (3.1)...”, „... у рівняннях (1.23) − (1.25)...”.

За необхідності складається перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів. Цей перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни, праворуч − їх детальну розшифровку.

Якщо у тексті часто використовуються окремі словосполучення, слід вводити їх скорочення. При цьому скорочення виділяють круглими дужками і друкують великими літерами після першого розташування даного словосполучення, наприклад, система управління базою даних (СУБД). Далі у тексті використовують це скорочення.

Додатки слід оформлювати як продовження тексту розділу на його наступних сторінках, або в кінці розрахунково-пояснювальної записки у вигляді окремої частини. Додатки розташовують у порядку появи посилань на них у тексті записки, кожний з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово „Додаток __” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Приклад оформлення номера та заголовку додатку

Додаток А

Організаційна структура Приватного підприємства „Случ”

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині розрахунково-пояснювальної

записки, наводять у тексті пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки.

Бібліографічні описи посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номер посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи на мові видання.

Приклад оформлення переліку використаних джерел