- •Передмова
- •1.1. Предмет історії держави і права україни
- •1.2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •1. Історизм
- •2. Об'єктивність
- •3. Системність
- •4. Принцип розвитку
- •5. Плюралізм
- •1.3. Історіографія історії держави і права україни
- •2.1. Витоки української державності
- •2.2. Про назву "русь"
- •2.3. Про норманську теорію
- •2.4. Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •2.5. Поширення християнства в українських землях
- •2.6. Суспільний лад
- •2.7. Державний лад
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •2.8. Суд і процес
- •2.9. Правова система
- •Розділ 3. Галицько-волинське князівство - продовження традиції русько-української державності (перша пол. XIII - друга пол. XIV ст.)
- •3.1. Загальний історичний огляд
- •3.2. Монголо-татарська навала та її наслідки
- •3.3. Суспільний лад
- •Селянство
- •Залежні
- •Боярська рада
- •Руська правда
- •Князівське законодавство
- •Магдебурзьке право
- •Церковне законодавство
- •Кревська унія та її наслідки
- •4.2. Суспільний лад Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •4.3. Магдебурзьке право
- •4.4. Виникнення українського козацтва
- •4.5. Державний лад
- •4.6. Церковне життя
- •4.7. Суд і процес
- •4.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Спадкове право
- •Шлюбні та сімейні відносини
- •Кримінальне право
- •5.2. Суспільний лад
- •Духовенство
- •Селянство
- •Міщанство
- •5.3. Запорізьке козацтво – нова соціальна верства
- •5.4. Державний лад
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •5.5. Відродження української державності
- •5.6. Суд і процес
- •5.7. Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •5.8. Основні риси права
- •Розділ 6. Українська держава та право в роки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.1. Загальний історичний огляд
- •Перші перемоги
- •Зборівський договір
- •Білоцерківський мирний договір 1651р.
- •6.2. Українсько-московський договір 1654 р.
- •6.4. Державний лад
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Податки та фінанси
- •Військо та оборона
- •Зовнішня політика
- •6.5. Судова система та процес
- •6.6. Правова система
- •Розділ 7. Українська державність під іноземною зверхністю (друга пол. XVII-XVIII ст.)
- •7.1. Загальний історичний огляд
- •7.2. Суспільний лад
- •Українська шляхта
- •Духовенство
- •Козацтво
- •Міське населення
- •7.3. Державний лад
- •Центральні органи влади і управління
- •7.4. Конституція пилипа орлика
- •7.5. Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •7.6. Формування політичного устрою південної україни
- •7.7. Суд і процес
- •7.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Спадкове право
- •Кримінальне право
- •Державні злочини
- •Розділ 8. Україна під імперською окупацією (XIX -початок XX ст.)
- •8.1. Загальний історичний огляд
- •8.2. Суспільний лад
- •Дворянство
- •Буржуазія
- •Духовенство
- •Міське населення (міські обивателі)
- •Селянство (сільські обивателі)
- •Кріпосні селяни
- •Державні селяни
- •Правове становище селян України після реформи 1861 року
- •Козацтво
- •8.3. Державний лад
- •8.4. Суд і процес
- •8.5. Правова система
- •Кодифікація права
- •Кримінальне законодавство
- •8.6. Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Національно-визвольний рух
- •Судова система
- •Правова система
- •8.7. Український націоналізм
- •9.1. Загальний історичний огляд
- •І Універсал
- •II Універсал
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •9.2. Державний лад
- •Центральна рада
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •9.3. Судова система
- •9.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Рада Народних Міністрів
- •10.1. Загальний історичний огляд
- •10.2. Державний лад
- •10.3. Судова система і правоохоронні органи
- •10.4. Правова система
- •11.1. Загальний історичний огляд
- •11.2. Державний лад
- •Місцеве управління
- •11.3. Судова система
- •11.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Розділ 12. Західноукраїнська народна республіка (1918-1923 рр.)
- •12.1. Загальний історичний огляд
- •12.2. Державний лад
- •Уряд зунр
- •Місцева влада та управління
- •12.3. Злука зунр і унр
- •Акт соборності
- •12.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Розділ 13. Формування радянської державності в україні (1917-1920 рр.)
- •13.1. Загальний історичний огляд
- •13.2. Державний лад
- •13.4. Формування основ соціалістичного права
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Земельне право
- •Трудове право
- •Кримінальне право
- •Розділ 14. Соціалістична державність і право в україні (1921-1929 рр.)
- •14.1. Загальний історичний огляд
- •14.2. Нова економічна політика в україні
- •14.3. Державний лад
- •Утворення Союзу pcp
- •Вищі органи влади і управління
- •Всеукраїнський з'їзд Рад
- •Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
- •14.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •14.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Цивільний кодекс усрр 1922 року
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне право
- •15.1. Загальний історичний огляд
- •15.2. Державний лад
- •Вищі органи влади й управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •15.3. Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •15.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне право
- •Кримінальне право
- •Кримінально-процесуальне законодавство
- •15.5. Державність і право в західноукраїнських землях
- •Східна Галичина і Західна Волинь
- •Північна Буковина
- •Закарпатська Україна
- •Карпатська Україна
- •Еволюція українського націоналізму
- •Розділ 16. Держава і право україни в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •16.1. Загальний історичний огляд
- •16.2. Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни Приєднання Західної України до Української pcp
- •Приєднання Південної Бессарабії і Північної Буковини до складу урср
- •16.3. Державний лад
- •Зміни в державному ладі урср
- •16.4. Правоохоронні органи
- •16.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне законодавство
- •Кримінальне право
- •Розділ 17. Держава і право україни в перші повоєнні роки ів період десталшізації (1945 — перша пал. 1960-х рр.)
- •17.1. Загальний історичний огляд
- •Ліквідація угкц
- •Збройний опір загонів упа і підпілля оун
- •Ідеологічна реакція
- •17.2. Державний лад
- •Виші органи влади і управління
- •Перехід Криму до України
- •Місцеві органи влади і управління
- •17.3. Правоохоронні органи
- •17.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Розділ 18. Держава і право україни в період неототалітарного режиму (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)
- •18.1. Загальний історичний огляд
- •Суспільний лад
- •Боротьба з проявами національної самосвідомості
- •Розвиток державницьких ідей у програмах опозиційних організацій
- •"Самостійники"
- •18.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •18.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Судова система
- •Нотаріат
- •Органи прокуратури
- •Органи внутрішніх справ
- •Адвокатура
- •18.4. Основні риси правової системи
- •Конституційне законодавство срср
- •Конституційна реформа
- •Адміністративне законодавство
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Житлове законодавство
- •Трудове право
- •Природноресурсове законодавство
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Виправно-трудове право
- •Розділ 19. Держава і право україни періоду перебудови (1985-1991 pp.)
- •19.1. Загальний історичний огляд
- •Релігійні стосунки
- •Громадські організації та об'єднання
- •19.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління урср
- •Місцеві органи влади і управління
- •19.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •19.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне законодавство
- •Розділ 20. Держава і право україни на сучасному етапі (1991-2007 рр.)
- •20.1. Загальний історичний огляд
- •20.2. Державний лад
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •20.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Прокуратура України
- •20.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Законодавство про охорону здоров'я і соціальний захист населення
- •Аграрне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне законодавство
- •Цивільно-процесуальне законодавство
- •Адміністративний процес
Кримінальне право
Для розвитку кримінального права 30-х років характерним було ужорсточення заходів покарання. Саме в ці роки в галузі кримінального і кримінально-процесуального права відбулися серйозні деформації, які повністю зруйнували гарантії прав особистості в кримінальному судочинстві. В цьому ракурсі перш за все назвемо постанову ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 року "Про охорону майна державних підприємств колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності", яка ввійшла в історію кримінального законодавства як Закон від 7 серпня 1932 року. Його було прийнято за ініціативою Сталіна. Юридична преса того часу, називаючи цей закон історичним, цитувала слова Л. Кагановича про те, що "такі закони живуть десятки і сотні років". Закон віл 7 серпня 1932 року розглядав будь-якого злочинця, який посягав на громадську власність, ворогом народу, а боротьбу з такими злочинами оголошував головним обов'язком кожного громадянина. Відповідно до цього законодавчого акта розкрадання соціалістичної (державної і колгоспно-кооперативної) власності каралося розстрілом, а за "пом'якшуючих обставин" — позбавленням волі на термін не менше 10 років з конфіскацією всього майна. До таких злочинців не могла застосовуватися амністія. За жменю зерна, принесеного з поля голодуючій сім'ї, колгоспник діставав термін у концтаборах. У ряді районів України справа дійшла до того, що Закон від 7 серпня 1932 року застосовувався навіть у випадках зрізання колосків одноосібниками на власному полі. У народі цей драконівський акт охрестили "законом про п'ять колосків". Широка практика застосування цього закону потягнула за собою різке зростання кількості засуджених. Тільки за неповні п'ять місяців після його прийняття було засуджено 54 645 осіб, з них 2110—до найвищої міри покарання.
Закон від 7 серпня 1932 року встановлював кримінальну відповідальність не тільки за розкрадання соціалістичної власності, а й за анти-колгоспну агітацію, насильство та загрозу насильства щодо колгоспників. Міра покарання — позбавлення волі терміном від 5 до 10 років.
Ряд нормативних актів було спрямовано на боротьбу з господарськими злочинами, приватногосподарською діяльністю та спекуляцію. Так, постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 14 лютого 1930 року в КК УСРР була внесена ст. 153-3, яка встановлювала кримінальну відповідальність за масовий або систематичний випуск промисловими підприємствами недоброякісних виробів. Постановою В У Ц В К і РНК УСРР від 25 грудня 1932 року вносилися зміни в ст. 127 КК УСРР, яка передбачала покарання за спекуляцію. За новою редакцією цієї статті спекуляція каралась позбавленням волі на термін не менше 5 років з конфіскацією всього або частини майна.
25 липня 1934 року ЦВК і РНКСРСР прийняли постанову "Про доповнення кримінальних кодексів союзних республік статтею про відповідальність за обкрадання споживача і обдурювання Радянської держави". У відповідній постанові ВУЦВК і РНК УСРР від 23 серпня 1934 року зазначалося, що обважування і обмірювання покупців карається позбавленням волі терміном до 10 років.
"Полювання на відьом", яке почалося в 30-ті роки, вимагало створення відповідних нормативних актів. 8 червня 1934 року була прийнята постанова ЦВК СРС Р про кримінальне покарання за зраду Батьківщини. Постанова містила досить широкий перелік діянь, які охоплювались цим складом злочину. До них належали: шпигунство, виказування військової чи державної таємниці, перехід на бік ворога, втеча або переліт за кордон. За ці злочини була встановлена вища міра покарання — розстріл з конфіскацією всього майна, а при пом'якшуючих обставинах — позбавлення волі терміном до 10 років з конфіскацією майна.
Кваліфікованим видом зради визнавалася зрада, здійснена військовослужбовцем. Недонесення з боку військовослужбовця про підготовку або здійснення зради каралось позбавленням волі терміном до 10 років. Уразі втечі військовослужбовця за кордон члени його сім'ї, які знали про втечу, за недонесення каралися позбавленням волі терміном від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Інші повнолітні члени сім'ї зрадника позбавлялись виборчих прав і засилались у віддалені райони Сибіру на 5 років, що грубо порушувало один з основних принципів кримінального права про відповідальність і покарання тільки за вчинення злочину.
На підставі союзного Закону від 8 червня 1934 року ВУЦВК і РНК 20 липня 1934 року прийняли постанову про доповнення КК УСРР рядом статей про зраду Батьківщині. Цю постанову було повністю включено до КК УСРР.
Постанова ЦВК СРСР від 2 жовтня 1937 року збільшила термін покарання за особливо небезпечні державні злочини з 10 до 25 років. Кримінальне законодавство встановлює відповідальність за посягання на обороноздатність країни, за незаконний випуск цінних паперів, переплавлення державної розмінної монети, підробку паспортів, порушення правил паспортної системи.