- •Програма навчального курсу
- •Викладач: Грицай о.М., кандидат філософських наук, доцент.
- •Мета вивчення курсу.
- •Основний зміст усіх розділів курсу (історії філософії, онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології).
- •Програма
- •Зміст програми.
- •Модуль і.
- •Історія філософії.
- •Змістовий модуль1.
- •Тема 1. Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства.
- •Тема 2. Стародавня філософія.
- •Змістовий модуль2.
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія хvіі – хvііі ст..
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 5. Німецька класична філософія.
- •Тема 6. Посткласична філософія.
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 7.Українська філософія.
- •Модуль іі. Онтологія. Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Буття і форми його існування.
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 9. Філософія свідомості.
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 10. Філософська теорія розвитку.
- •Структура залікового кредиту модулю іі.Онтологія
- •Модуль ііі. Гносеологія. Змістовий модуль 8.
- •Тема 11. Філософське вчення про пізнання.
- •Змістовий модуль 9.
- •Тема 12. Методологія наукового пізнання.
- •Структура залікового кредиту модулю ііі. Гносеологія.
- •Модуль IV. Соціальна філософія. Змістовий модуль 10.
- •Тема 13. Філософія суспільства.
- •Змістовий модуль 11.
- •Тема14. Суспільне виробництво та його сторони.
- •Змістовий модуль 12.
- •Тема 15. Філософські парадигми осягнення історії.
- •Структура залікового кредиту модулю IV.Соціальна філософія.
- •Модуль V. Філософська антропологія. Змістовий модуль 13.
- •Тема 16. Проблема людини в історії філософії.
- •Змістовий модуль 14.
- •Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу.
- •Структура залікового кредиту модулю V. Філософська антропологія.
- •Теми семінарських занять і основні проблеми для обговорення.
- •Модуль і.
- •Історія філософії.
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет філософії та її роль у життєдіяльності людини та суспільства
- •Тема 2. Стародавня філософія (2 години).
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження (2 години).
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія XVII – XVIII ст. (2 години).
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 години).
- •Тема 6. Посткласична (некласична) філософія (2 години).
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 7. Українська філософія (4 години).
- •Модуль іі. Онтологія. Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Буття і форми його існування (2 години).
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 9. Філософія свідомості (2 години).
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 10. Філософська теорія розвитку (2 години).
- •Модуль ііі. Гносеологія. Змістовий модуль 8.
- •Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу (2 години).
- •Змістовий модуль 9.
- •Тема 12. Методологія наукового пізнання (2 години).
- •Модуль IV. Соціальна філософія. Змістовий модуль 10.
- •Тема 13. Філософський аналіз суспільства (2 години).
- •Змістовий модуль 11.
- •Тема 14. Філософський аналіз матеріальних та духовних основ життя суспільства (2 години).
- •Змістовий модуль 12.
- •Тема 15. Філософія історії (2 години).
- •Тема 16. Проблема людини у філософії (2 години).
- •Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу (2 години).
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Vіі. Методи навчання.
- •Vііі. Методи оцінювання.
- •Іх. Розподіл балів, що присвоюються студентам.
- •Х. Методичне забезпечення.
- •Хі. Завдання для самостійної роботи. Модуль і. Історія філософії.
- •Модуль іі. Онтологія.
- •Модуль ііі. Гносеологія.
- •Модуль іv. Соціальна філософія.
- •МодульV. Філософська антропологія.
- •Хіі. Перелік питань для підсумкового контролю.
- •XIV. Література та першоджерела
Тема 4. Західноєвропейська філософія хvіі – хvііі ст..
-
Західноєвропейська філософія ХVІІ ст..
-
Західноєвропейська філософія ХVІІІ ст..
Соціально-економічні підстави нового типу філософствування. Питання методології та теорії пізнання у центрі уваги філософії. Емпіризм, раціоналізм.
Френсіс Бекон – родоначальник методології науки. Ідея великого відновлення наук: розробка індуктивного методу дослідження.
Рене Декарт про предмет філософії. Декартівський принцип сумніву – спроба обгрунтування і організації знання. Учення Декарта про метод: правила філософського методу дослідження.
Людина – центральне поняття філософії Томаса Гоббса. Зміщення проблематики у бік гносеології – головна своєрідність філософії Дж.Локка.
Раціоналістична традиція у філософії Нового часу: Б.Спіноза, Г.Лейбніц.
Система суб’єктивного ідеалізму: Дж.Берклі, Д.Юм.
Філософія Просвітництва: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.
Змістовий модуль 3.
Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст..
Тема 5. Німецька класична філософія.
-
Коперніканський переворот І.Канта у філософії.
-
Діалектичний ідеалізм І.Фіхте.
-
Концепція абсолютного духу Г.Гегеля.
-
Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.
Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.
І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Особливості докритичного та критичного станів еволюції філософської творчості Канта. Людина як “громадянин двох світів”: природа і свобода. Категоричний моральний імператив. Теоретичний і практичний розум.
Діяльно-творча основа у філософії Г.Фіхте. Суб’єктивна діалектика.
Філософія тотожності Ф.В.Шеллінга.
Філософська система і метод Г.Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля.
Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
Тема 6. Посткласична філософія.
-
Філософія К.Маркса.
-
Ірраціоналізм у філософії як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.
-
Психоаналіз З.Фрейда. Інтуїтивізм А.Бергсона.
-
Концепція істини у філософії прагматизму: Г.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї.
-
Сутність і методи філософської герменевтики: Д.Шлейєрмахер, Г.Гадамер, П.Рікьор.
-
Особливості сучасного екзистенціалізму: К’єркегор, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю.
-
Феноменологічна філософія Е.Гуссерля.
-
Аналітична філософія.
-
Основні риси посткласичної філософії. Основні ідеї філософії марксизму.
Антираціоналістична установка філософії життя. Людина як суб’єкт ведіння, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше.
Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона..
Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Феноменологія несвідомого. Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого у філософії Е.Фромма.
Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї. Учення прагматистів про істину.
Герменевика як теорія і практика тлумачення текстів.Сутність герменевтичної методології, умови трансформації її в онтологію, сутність “герменевтичного” кола (Гадамер).
Абсолютна ідея і людина у філософії С.К’єркегора. Німецький екзистенціалізм (М.Гайдеггер, К.Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А.Камю). Людина в структурі буття, сенс існування, свобода.
Феноменологія Е.Гуссерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Антропологічна філософія М.Шелера про природу та її місце у Всесвіті.
Неопозитивізм. Умови та джерела виникнення аналітичної філософії; підстави класифікації аналітичних концепцій та її основні характеристики: редукціоністські, фундаменталістські, контекстуальні. Головні ідеї Віденського гуртка (М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат).
Постпозитивізм: К.Поппер,Т.Кун,П.Фейєрабенд, І.Лакатос. Принцип фальсифікації К.Поппера.