1. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

2. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. По­рядок та умови надання правової допомоги визначаються законом.

3. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура.

Положення статті 10 Закону випливають із вимог статті 59 Конституції України, статті 11 Загальної декларації прав людини та пункту 3 «с» статті 6-1 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, підписаної Урядами держав — членів Ради Європи в Римі 4 листопада 1950 року. Гаран­туючи право громадян на отримання правової допомоги, держава не тільки забезпечує підготовку кваліфікованих юристів для надання різних видів допомоги, а й установлює з цією метою певні професійні, кваліфікаційні й інші ви­моги.

Для надання правової допомоги в Україні діє адвокату­ра, діяльність якої регламентується Законом України «Про адвокатуру». Згідно із зазначеним законом, адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єд­нанням, покликаним згідно з Конституцією України спри­яти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадян­ства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допо­могу.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту; стаж роботи за спеціальністю юрис­та або помічника адвоката не менше двох років; склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю; склав присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, держав­ному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіональ­них кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури передбачає, що здача кваліфікаційного іспиту є необхідною умовою для отримання свідоцтва на право заняття адвокат­ською діяльністю. Кваліфікаційні іспити — це перевірка теоретичних і практичних знань заявника в галузі законо­давства, історії адвокатури, вміння правильно застосову­вати теоретичні знання у практичній діяльності адвоката.

При прийнятті кваліфікаційних іспитів атестаційна палата регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комі­сії адвокатури виходить із того, що заявники відразу ж після отримання свідоцтв будуть надавати правову допо­могу фізичним та юридичним особам. Тому невміння за­явника практично застосовувати теоретичні знання, незнання ним теоретичних і практичних положень чинно­го законодавства є підставою для відмови у видачі свідоцтва. При цьому не беруться до уваги посилання заявників (із приводу незнання окремих питань, викладених в екзаме­наційних білетах) на те, що вони будуть займатися лише окремими справами чи окремими видами адвокатської ді­яльності. Атестаційна палата виходить з того, що адвокат має бути високоосвіченим фахівцем у всіх галузях права і тому виявлені ним знання повинні бути досить високими, щоб допустити його до адвокатської діяльності.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на прин­ципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності.

Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єдну­ватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори й інші адвокатські об'єднання. Але в будь-якому випадку вони повинні діяти відповідно до Закону України «Про адвокатуру» і згідно зі статутами адвокатських об'­єднань.

Відповідно до передбачених законом видів адвокатської діяльності адвокати:

• дають консультації та роз'яснення з юридичних пи­тань, усні й письмові довідки щодо законодавства;

• складають заяви, скарги й інші документи правового характеру;

• посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

• здійснюють представництво в суді, інших державних органах інтересів громадян і юридичних осіб;

- надають юридичну допомогу підприємствам, устано- имм, організаціям;

здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

• виконують свої обов'язки відповідно до кримінально- процесуального законодавства у процесі дізнання та досу- дового слідства.

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимога від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відо мостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Захисника з числа адвокатів, як правило, запрошує об­винувачений (підсудний) або за його дорученням законні представники, родичі, інші особи. Якщо захисник цими особами не був запрошений, то відповідно до статті 47 КПК України захисник має бути запрошений слідчим або судом.

Проте такий обов'язок покладається на слідчого і суд тільки в тих випадках, коли участь захисника в розгляді кримінальної справи є обов'язковою, а згідно зі статтею 45 КПК України участь захисника в розгляді кримінальної справи є обов'язковою:

• у справах осіб, які підозрюються або обвинувачують­ся у скоєнні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнан­ня особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

• у справах про злочини осіб, які внаслідок своїх фізич­них або психічних вад (німі, глухі, сліпі) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

• у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеть­ся судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'­явлення їй обвинувачення;

• коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

• при провадженні у справі про застосування примусо­вих заходів медичного характеру, — з моменту встановлен­ня факту наявності в особи душевної хвороби;

• при провадженні у справі про застосування примусо­вих заходів виховного характеру, — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у зазна-. чених випадках є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого або ви­правданого.

У перелічених випадках, а також у випадках, якщо об­винувачений (підсудний) заявив клопотання про призна­чення йому захисника, і в нього немає коштів на оплату адвоката, правова допомога надається безкоштовно.

Оскільки в коментованій статті Закону визначено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура, на практиці виникла полеміка з приводу того, чи може громадянин запросити як захисника не адвоката, а будь-якого юриста. Як зазначив Конститу­ційний Суд України у рішенні від 16 листопада 2000 року, положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що « кожен є вільним у виборі захисника своїх прав », слід розуміти як конституційне право підозрюваного, об­винуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності, з метою отримання правової допомоги вибирати за­хисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги осо­бисто чи за дорученням юридичної особи.

Оскільки до процесуального законодавства змін щодо викладеного питання не вносилося, тільки наявність у громадянина освіти в галузі права не є підставою для до­пуску його до участі у справі як захисника.

Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати роз­гляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасни­ки судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні нудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- І кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судопого засідання допускається за рішенням суду.

Л. І'озглнд сирами у закритому судовому засіданні до­пускається за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксу­ється технічними засобами в порядку, встановленому про­цесуальним законом.

Гласність судового розгляду належить до одного з осно­воположних принципів судочинства.

Відповідно до статті 20 КПК України розгляд криміналь­них справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мо­тивованою постановою (ухвалою) суду у справах про зло­чини осіб, які не досягли 16 річного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобі­гання розголошенню відомостей про інтимні сторони жит­тя осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 6 ЦПК України також передбачає, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно й відкрито, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і міс­це розгляду своєї справи.

Закритий судовий розгляд допускається в разі, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення дер­жавної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відо­мостей, що принижують їх честь і гідність. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми й інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засідан­ні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України (ВВР, 2003, № 4-44, ст. 356) (далі — ЦК України), а статтею 303 ЦК України передбачено:

Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать.

Якщо особисті папери фізичної особи стосуються осо­бистого життя іншої особи, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.

У разі смерті зазначених фізичних осіб особисті папери можуть бути використані, в тому числі шляхом опубліку­вання, лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів та сестер.

Слід мати на увазі, що це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

При розгляді справ у закритому судовому засіданні ма­ють право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — свідки, експерти, спеціалісти й пе­рекладачі. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судо­чинства.

Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно. Учасники цивільного процесу й інші особи, присутні на відкритому судовому за­сіданні, мають право робити письмові записи, а також ви­користовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Прове­дення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і на теле­баченні допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгля­ду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.

Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засо­бами встановлюється цим Кодексом.

Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

Аналогічним чином вирішені питання щодо гласності і відкритості судового процесу в статті 12 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути об­межені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів роз­гляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Кожен має право знайомитися в установленому законо­давством порядку із судовими рішеннями у будь-якій роз­глянутій у відкритому судовому засіданні справі, які на­брали законної сили. Це право може бути обмежене від­повідно до закону в інтересах нерозголошення конфіден­ційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення дер­жавної чи іншої таємниці, що охороняється законом, за­хисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших ви­падках, установлених законом.

Розгляд справи в закритому судовому засіданні прово­диться з додержанням усіх правил адміністративного судо­чинства. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — експерти, спеціа­лісти, перекладачі та свідки.

Якщо під час закритого судового засідання буде вста­новлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значущою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у від­критому судовому засіданні.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за до­помогою звукозаписувального технічного засобу.

Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Особи, присутні в залі судового засідання, можуть ви­користовувати портативні аудіотехнічні засоби. Прове­дення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і на теле­баченні допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому за­сіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно про­голошується лише резолютивна частина рішення.

Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах