Глава 2

ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДУ СУДДІ

Стаття 66. Порядок призначення на посаду судді вперше

1. Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та вклю­чає такі стадії:

1. розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведен­ня добору кандидатів на посаду судді з урахуванням про­гнозованої кількості вакантних посад судді« та опубліку­вання такого оголошення в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр»;

2. подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповід­ної заяви та документів, визначених цим Законом;

3. здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установ­леним до кандидата на посаду судді, та організація про­ведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;

4. складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;

5. направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціаль­ної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації;

6. направлення Вищою кваліфікаційною комісією суд­дів України кандидатів на посаду судді після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридич­ному вищому навчальному закладі четвертого рівня акре­дитації для проходження спеціальної підготовки у Націо­нальній школі суддів України;

7. допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

8. визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результа­тами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;

9. оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебува­ють у резерві;

10. проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення реко­мендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;

11. розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­їни питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подан­ня Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;

12. прийняття Президентом України рішення про при­значення кандидата на посаду судді.

Стаття 66 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Звертає на себе увагу те, що вперше Законом чітко ви­значені стадії здійснення призначення на посаду судді вперше, чим покладений край існуванню свавілля осіб, котрі були причетні до вирішення питань про призначення на посади суддів.

Позитивним є також притягнення до участі в прийнятті від кандидата іспиту Школи суддів України та інституту (факультету) підготовки професійних суддів, створеного Президентом України при вищому національному навчаль­ному закладі IV рівня акредитації на виявлення рівня за­гальних теоретичних знань із правознавства.

Стаття 67. Подання кандидатом на посаду судді документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Для участі у доборі кандидатів на посаду судді особа подає:

   1. письмову заяву про участь у доборі кандидатів на по­саду судді;

   2. копію паспорта громадянина України;

   3. анкету кандидата на посаду судді, що містить інфор­мацію про нього;

   4. копії дипломів про освіту, науковий ступінь або вчене звання;

   5. виписку з трудової книжки про стаж роботи в галузі права;

   6. висновок медичної установи про стан здоров'я кан­дидата (медичні установи, що надають такий висновок, а також форма висновку визначаються Вищою кваліфіка­ційною комісією суддів України за погодженням з уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я);

   7. письмову згоду на збирання, зберігання та викорис­тання інформації про кандидата з метою оцінки його го­товності до роботи на посаді судді та проведення щодо нього спеціальної перевірки.

Форма і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді затверджу­ються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та розміщуються на її офіційному веб-порталі.

Вимагати від кандидата надання документів, не перед­бачених цією частиною, забороняється.

2. Приймання документів завершується за два дні до проведення добору кандидатів. Заяви, що надійшли після зазначеного строку, не розглядаються.

3. До добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи. У разі відмови в допуску Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає вмотивоване рішення.

Статтею 67 регламентовані вимоги щодо переліку до­кументів, які подає особа, що бере участь у доборі кандида­тів на посаду судді, при цьому цей перелік є вичерпним, тобто забороняється вимагати від кандидата надання до­кументів, не передбачених цією статтею.

Затвердження форми і змісту заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, форми і змісту анкети канди­дата на посаду судді та прийняття вмотивованого рішення про відмову в допуску на участь у доборі кандидатів на по­саду судді є компетенцією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, цей процес має відкритий характер, оскіль­ки зразки документів та рішення, які приймає Вища ква­ліфікаційна комісія суддів України, розміщуються на її офіційному веб-порталі.

Стаття 67 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Стаття 68. Порядок проведення добору кандидатів на посаду судді

1. Добір кандидатів на посаду судді полягає у прохо­дженні ними анонімного тестування (іспиту) з метою ви­явлення рівня їх загальних теоретичних знань та прове­денні щодо них спеціальної перевірки відповідності їх установленим вимогам до кандидата на посаду судді. Про­ведення спеціальної перевірки здійснюється і щодо відо­мостей, поданих кандидатами особисто, у порядку, вста­новленому законом.

2. Для проведення спеціальної перевірки Вища квалі­фікаційна комісія суддів України має право збирати ін­формацію про кандидата, звертатися із запитами для отримання інформації про кандидата на посаду судді до підприємств, установ, організацій усіх форм власності. За результатами розгляду таких запитів відповідна інформа­ція подається у десятиденний строк до Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України. Ненадання такої інформації або надання її з порушенням установленого строку тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

3. Організації та громадяни мають право подавати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформацію про кандидатів на посаду судді.

4. Особи, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, допускаються до складення іс­питу.

Стаття 68 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комірії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Добір кандидатів на посаду судді полягає в тому, що особи, які відповідають установленим вимогам до кандида­та на посаду судді, допускаються до складання іспиту. Для цього передбачено проходження ними анонімного тесту­вання (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоре­тичних знань з правознавства.

Крім того, Вища кваліфікаційна комісія суддів України у разі необхідності має право на отримання в установлено­му цією статтею порядку від підприємств, установ, органі­зацій усіх форм власності інформації про кандидата на посаду судді, а організації та громадяни мають право по­давати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформацію про кандидатів на посаду судді.

Стаття 69. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді

1. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичну підготовку судді у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рів­ня акредитації та практичну підготовку в Національній школі суддів України.

2. Програма та порядок проходження спеціальної під­готовки кандидатами на посаду судді затверджуються Ви­щою кваліфікаційною комісією суддів України за пого­дженням зі спеціалізованими юридичними вищими на­вчальними закладами четвертого рівня акредитації та Національною школою суддів України.

3. Спеціальна підготовка проводиться протягом шести місяців за рахунок коштів Державного бюджету України. На період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі не менше двох третин від посадового окладу суд­ді місцевого суду загальної юрисдикції.

4. За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ установленого зразка. Матеріали щодо кандидатів, які успішно пройшли спеці­альну підготовку, направляються до Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України для складення кваліфікаційно­го іспиту.

5. У разі порушення кандидатом на посаду судді по­рядку проходження спеціальної підготовки, що призвело до його відрахування, або в разі припинення кандидатом проходження такої підготовки за власною ініціативою він повинен відшкодувати кошти, витрачені на його під­готовку.

Стаття 69 регламентує питання спеціальної підготовки кандидата на посаду судді, які зазначені у п. п. 5,6,7 час­тини 1 статті 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачають як стадії призначення на посаду судді вперше:

• направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціаль­ної підготовки в одному зі спеціалізованих навчальних закладів;

• допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за учас­тю спеціалізованих навчальних закладів;

• визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за участю спеціалізованих навчальних закладів рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами скла­дення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді.

Пунктом 4 частини 1 статті 65 цього Закону передбаче­но складення особами, які відповідають вимогам, установ­леним до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за участю Шко­ли суддів України та інституту (факультету) підготовки професійних суддів, створеного Президентом України при вищому національному навчальному закладі IV рівня акредитації (далі — спеціалізовані навчальні заклади) на виявлення рівня загальних теоретичних знань із право­знавства.

При викладених обставинах особи, які відповідають ви­могам, установленим до кандидата на посаду судді, скла­дають іспит перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за участю Школи суддів України та інституту (факультету) підготовки професійних суддів, створеного

Президентом України при вищому національному навчаль­ному закладі IV рівня акредитації на виявлення рівня за­гальних теоретичних знань із правознавства. І тільки тоді, коли ці особи склали зазначений іспит, вони направляють­ся для проходження спеціальної підготовки в одному зі спеціалізованих навчальних закладів строком на один рік, після чого складають кваліфікаційний іспит.

Стаття 69 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом, а щодо спеціальної підготовки кандидата на посаду судді вводиться в дію з 1 липня 2011 року.

Стаття 70. Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

2. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки канди­дата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата.

3. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складен­ня кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня практичних навичок та умінь у застосу­ванні закону.

4. Письмове анонімне тестування проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спеціально відведеному для цього приміщенні, хід тестування фік­сується за допомогою технічних засобів відео- та звуко­запису.

5. Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методи­ка оцінювання визначаються положенням, що затверджу­ється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

6. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

7. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніш як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.

8. Вища кваліфікаційна комісія суддів України відпо­відно до кількості набраних кандидатами на посаду судді балів за результатами складення кваліфікаційного іспиту визначає рейтинг кандидатів та зараховує їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

9. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту та місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загаль­нодоступною і розміщується на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

10. Результати кваліфікаційного іспиту можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції, яка може скасувати рі­шення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зобов'язати її провести повторний кваліфікаційний іспит кандидата на посаду судді, який подав скаргу.

Стаття 70 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Основним завданням кваліфікаційного іспиту є атесту- вання особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційний іспит полягає не у виявленні рівня за­гальних теоретичних знань із правознавства, а у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підго­товки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата.

Складання кваліфікаційного іспиту не є гарантією при­значення кандидата на посаду судді, воно є тільки підставою відповідно до кількості набраних кандидатами на посаду судді балів за результатами складення кваліфікаційного іспиту для визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів та зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів, а тому ре­зультати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту та про місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загаль­нодоступною, так як розміщується на офіційному веб- порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до статті 29-2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачено, що до Вищої ради юстиції мо­жуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної ко­місії суддів України щодо встановлення результатів квалі­фікаційного іспиту кандидатів на посаду судді.

Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути подано до Вищої ради юстиції не пізні­ше одного місяця з наступного дня після його прийняття.

Скарга на рішення може бути подана кандидатом на по­саду судді, який складав кваліфікаційний іспит і не пого­джується з його результатами.

Скарга розглядається Вищою радою юстиції протягом одного місяця з дня її надходження після перевірки, про­веденої членом Вищої ради юстиції.

У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за на­явності для цього підстав може:

1. задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, який подав скаргу, та зобов'язавши Вищу кваліфі­каційну комісію суддів України повторно провести квалі­фікаційний іспит цього кандидата;

2. залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

На засідання Вищої ради юстиції запрошується кандидат на посаду судді, який подав скаргу, та представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. їх неявка з будь- яких причин не перешкоджає розгляду скарги.

Стаття 71. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

1. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної по­сади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-порталі та публікує таке оголошення в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу.

2. В оголошенні про конкурс зазначаються найменуван­ня судів, де є вакантні посади судді, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце проведення конкурсу.

3. Кандидати на посаду судді, які перебувають у резерві та виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад судді, у встановлений строк подають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України письмові заяви.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України прово­дить конкурс на заміщення вакантних посад судді та здій­снює добір кандидатів з урахуванням результатів кваліфі­каційного іспиту і кількості набраних кандидатами балів. Кількість набраних балів є першочерговим критерієм при проведенні Вищою кваліфікаційною комісією суддів Укра­їни конкурсного добору кандидатів на зайняття вакантних посад судді. У разі набрання кандидатами однакової кіль­кості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи у галузі права.

5. За результатами конкурсного добору Вища кваліфі­каційна комісія суддів України надсилає до Вищої ради юстиції відповідно до кількості вакантних посад судді ре­комендації про призначення кандидатів суддями.

6. Відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною ко­місією суддів України рекомендації Вища рада юстиції на своєму засіданні розглядає питання про призначення кан­дидата на посаду судді та в разі прийняття позитивного рішення вносить подання Президентові України про при­значення кандидата на посаду судді.

Перш за все слід зазначити, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться дуже прозоро. Про це свідчить те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів Укра­їни не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу роз­міщує відповідну інформацію не тільки на своєму офіцій­ному веб-порталі, а й публікує таке оголошення в офіцій­ному органі Верховної Ради України газеті «Голос України» та в офіційному органі Кабінету Міністрів України газеті «Урядовий кур'єр».

Не викликає сумнівів те положення Закону, що при про­веденні конкурсного добору кандидатів на зайняття вакант­них посад судді першочерговим критерієм є кількість на­браних балів.

Сумнівною є доцільність того, що в разі набрання кан­дидатами однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи в галузі права. Наприклад, особа, яка є учасником конкурсу на заміщення вакантної посади судді, працювала керівником апарату суду п'ять років. У той же час у цьому конкурсі бере участь працівник міліції зі стажем роботи в міліції протягом п'яти років і 10 днів. Безумовно, відповідно до частини четвертої коментованої статті, перемогу в конкур­сі повинен отримати працівник міліції, але чи будуть ре­зультати конкурсу в такому разі сприяти інтересам право­суддя країни?

Стаття 71 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Стаття 72. Призначення на посаду судді

1. Призначення на посаду судді здійснюється Президен­том України на підставі подання Вищої ради юстиції про­тягом тридцяти днів з дня отримання такого подання.

Стаття 72 Закону встановлює порядок призначення на посаду судді та узгоджується з вимогами статті 128 Консти­туції України.

Згідно з принципом 12 Основних принципів незалеж­ності судових органів, прийнятих Резолюцією 40/146 ГА ООН від 13 грудня 1985 року, судді, яких призначають або обирають, мають гарантований термін повноважень до обов'язкового виходу на пенсію або закінчення терміну повноважень там, де це встановлено.

Тому в пункті 79 Висновку Венеціанської комісії щодо законопроекту про судоустрій та законопроекту про статус суддів в Україні від 16-17 березня 2007 року було зазна­чено, що встановлення випробувального терміну 5 років може підірвати незалежність суддів (необхідні зміни до Конституції).

Але поки зміни в цій частині до Конституції України не вносилися, положення статті 71 Закону відповідають по­ложенням статті 128 Конституції України про те, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України.

А ось, яким чином вирішуються ці питання в інших європейських країнах.

У конституціях Албанії (стаття 138), Вірменії (стаття 96), Бельгії (стаття 152), Греції (стаття 88), Іспанії (стаття 117), Італії (стаття 107), Латвії (стаття 84), Македонії (стат­тя 99), Молдови (Стаття 116), Нідерландів (стаття 117), Польщі (стаття 179), Португалії (стаття 216), Росії (стаття 121), Словаччини (стаття 145), Словенії (стаття 129), Фран­ції (стаття 64), Чехії (стаття 93), Естонії (стаття 147) прямо зазначено, що суддя призначається безстроково (довічно), є незмінним.

При цьому в Греції законом може бути передбачений період стажування і випробувальний термін до 3 років перед затвердженням на постійну роботу. Цікавим є положення цієї Конституції, згідно з яким судді виконують свої обов'язки до досягнення ними 65 років (судді судів, вищих за апеляційні — 67 років), при цьому днем досягнення ві­кового цензу в будь-якому випадку вважається 30 червня року відходу зі служби (стаття 88). Положення щодо 3-річ- ного випробувального терміну міститься і в Конституції Болгарії (стаття 129).

В Андоррі судді призначаються на 6 років із правом від­новлення мандата (стаття 85), у Грузії — на термін не мен­ше 10 років (стаття 86). У Румунії судді призначаються безстроково, за винятком суддів Верховного Суду, які при­значаються лише на 6 років із правом перепризначення (стаття 124).

У Хорватії, так само як і в Україні, судді спочатку при­значаються на 5 років, а в разі повторного призначення після закінчення 5-річного терміну — безстроково (стаття 120).

Найбільш специфічний порядок установлено в Молдові: судді призначаються спочатку на 5 років, потім на 10 і лише після закінчення 15 років — до досягнення граничного віку (стаття 116).

Оскільки проект Закону України «Про судоустрій і ста­тус суддів» на розгляд Верховної Ради України був внесений Президентом України, то безперечно Президент погодився на те, що призначення на посаду судді здійснюється Пре­зидентом України на підставі подання Вищої ради юстиції протягом тридцяти днів з дня отримання такого подання.

До цього очікування Указу Президента України про призначення на посаду судді могло розтягнутися на роки. Мав місце прецедент, коли такі укази Президентом Украї­ни В. А. Ющенком не видавалися майже рік, судді взагалі не призначалися, а в судах існували сотні вакансій і грома­дяни не могли отримати судовий захист своїх порушених прав.

Стаття 73. Переведення судді до іншого суду в межах п'ятирічного строку

1. Суддя у межах п'ятирічного строку може бути пере­ведений на роботу на посаді судді до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комі­сії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду.

2. Переведення судді на роботу на посаді судді до іншо­го суду здійснюється за результатами конкурсу на заміщен­ня вакантної посади судді.

3. У разі участі в конкурсі на заміщення вакантної по­сади судді в іншому суді того ж рівня і юрисдикції за ба­жанням судді можуть бути враховані результати його по­переднього кваліфікаційного іспиту.

4. За однакових результатів конкурсу перевага надаєть­ся тому кандидату, який має більший стаж роботи на по­саді судді.

5. Переведення судді у межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді до суду іншої юрисдикції здійсню­ється за результатами складення суддею кваліфікаційного іспиту відповідно до цього Закону.

6. Переведення судді у межах п'ятирічного строку здій­снюється Президентом України.

Стаття 73 Закону встановлює, що переведення судді до іншого місцевого суду у межах п'ятирічного строку здій­снюється Президентом України.

Для вирішення питання щодо переведення судді до ін­шого місцевого суду необхідні:

• письмова заява судді до Вищої кваліфікаційної комі­сії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду;

• проведення конкурсу на заміщення вакантної посади судді в іншому суді того ж рівня і юрисдикції;

— складення суддею кваліфікаційного іспиту у разі переведення судді в межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді до суду іншої юрисдикції.

Не зовсім обґрунтованою є вимога про проведення кон­курсу на заміщення вакантної посади судді при переведен­ні судді до іншого суду того ж рівня і юрисдикції, оскільки в такому випадку мова йде не про переведення судді, а про добір кандидатів на заміщення вакантної посади судді.

Доцільним було б проведення такого конкурсу на замі­щення вакантної посади судді у разі надходження до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України письмових заяв кількох суддів про рекомендування кожного з них на одну й ту ж вакантну посаду судді відповідного суду.

Глава З

РОЗГЛЯД ПИТАННЯ ПРО ОБРАННЯ НА ПОСАДУ СУДДІ БЕЗСТРОКОВО

Стаття 74. Порядок обрання на посаду судді безстроково

1. Порядок обрання на посаду судді безстроково вста­новлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

2. Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для Обрання його Верховною Ра­дою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

3. Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

   1. кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендуван­ня його для обрання на посаду судді безстроково;

   2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідом­ляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

   3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України переві­ряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

   4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі реко­мендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Верховна Рада України відповідно до подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, вста­новленому законом.

Стаття 74 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Після закінчення строку, на який суддя був призначений у порядку, передбаченому статтею 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до вимог статті 128 Конституції України, якщо відсутні визначені законом об­ставини, суддя має бути Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендований для обрання його Верхов­ною Радою України на посаду судді безстроково.

Законом змінений порядок, який діяв раніше відповідно до Закону України «Про судоустрій України», вирішення всіх питань, пов'язаних із підготовкою матеріалів для вне­сення рекомендації щодо обрання судді безстроково відне­сені до компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, причому внесені зміни до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (ВВР, 2010, № 14-15, ст. 133; 2010, № 21, ст. 223) і на цей час питання про об­рання кандидата на посаду судді безстроково включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово, без голосування, та розглядається на найближчому пленарно­му засіданні Верховної Ради без висновків комітетів Верхов­ної Ради України.

Стаття 75. Звернення кандидата на посаду судді безстроково до Вищої кваліфікаційної комісії судців України 1. Кандидат на посаду судді безстроково не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку перебування на по­саді судді звертається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про рекомендування його для обрання на посаду судці безстроково.

2. Із заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково може звернутися також кандидат, якого звіль­нено з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався до Ви­щої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про обрання його на посаду судді безстроково, протягом трьох років з часу звільнення.

3. Кандидат, час звільнення якого з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призна­чено, перевищує зазначений у частині другій цієї статті строк, може бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання на посаду судді без­строково після складення кваліфікаційного іспиту відпо­відно до вимог цього Закону.

4. Для участі у доборі кандидат на обрання суддею без­строково подає:

   1. письмову заяву про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково;

   2. копію паспорта громадянина України;

   3. анкету кандидата на посаду судді безстроково, що містить інформацію про нього;

   4. копії дипломів про освіту, науковий ступінь або вчене звання;

   5. виписку з трудової книжки про стаж роботи на по­саді судді;

   6. висновок медичної установи про стан здоров'я кан­дидата (медичні установи, що надають такий висновок, а також його форма визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я);

   7. декларацію про майновий стан;

   8. письмову згоду на збирання, зберігання та викорис­тання інформації про нього з метою оцінки його готовнос­ті до роботи на посаді судді безстроково.

Форма і зміст заяви про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, анкети кандидата на посаду судді безстроково затверджуються Вищою кваліфі­каційною комісією суддів України та розміщуються на її офіційному веб-порталі.

2. Вимагати від кандидата надання документів, не перед­бачених цією статтею, забороняється, крім випадків необ­хідності надання пояснень у зв'язку з інформацією щодо його діяльності на посаді судді.

Стаття 75 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Статтею 75 передбачені два випадки звернення канди­дата на посаду судді до Вищої кваліфікаційної комісії суд­дів України із заявою про рекомендування його для обран­ня на посаду судді безстроково;

• судді, який був призначений на п'ятирічний термін у порядку, передбаченому статтею 71, не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку перебування на посаді судді;

• кандидата, якого звільнено з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про обрання його на посаду судді безстроково, протягом трьох років з часу звільнення.

Якщо перший варіант зауважень не викликає, то другий варіант на практиці викличе масу незрозумілих ситуацій.

Безумовно, протягом трьох років із часу звільнення судді його посада не може бути вакантною, мабуть, його посада вже зайнята в результаті проведеного Вищою ква­ліфікаційною комісією конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Однак у Законі не зазначено, на яку посаду судді із за­явою про рекомендування його для обрання безстроково може претендувати кандидат, якого звільнено з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався до Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України із заявою про обрання його на посаду судді безстроково.

Стаття 76. Порядок розгляду Вищою

кваліфікаційною комісією суддів України питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідом­ляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України розгля­дає питання, пов'язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчен­ня строку перебування його на посаді судді.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстро­ково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, гро­мадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

4. Кандидат, стосовно якого розглядається питання про обрання на посаду судді безстроково, має право ознайоми­тися з інформацією щодо його діяльності, запитами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відповідями на них.

Оскільки на Вищу кваліфікаційну комісію суддів Укра­їни покладені повноваження по підготовці матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково, то Законом перед­бачений порядок розгляду Вищою кваліфікаційною комі­сією суддів України питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково.

Позитивним є те, що розгляд цього питання відбуваєть­ся відкрито, у чітко визначений строк.

Стаття 76 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Стаття 77. Прийняття рішення про

рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково 1. Рішення про рекомендування чи відмову у рекомен­дуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроко­во приймається у присутності кандидата в порядку, вста­новленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії

суддів України, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оголошується відразу після прийняття.

2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­їни про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково може бути оскаржено до Вищої ради юстиції у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».

3. У разі залишення Вищою радою юстиції рішення Ви­щої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково в силі Вища рада юстиції вносить Президен­тові України подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України при­ймає рішення про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, то це рішення є остаточним і в подальшому Вища кваліфікаційна комісія суддів України матеріали направляє до Верховної Ради України.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково може бути оскаржено до Вищої ради юстиції і у разі залишення Вищою радою юстиції рі­шення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково в силі це рішення є остаточним та під­ставою для звільнення Президентом України цього канди­дата з посади судді.

Статтею 29-2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачено, що до Вищої ради юстиції можуть бути оскар­жені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­їни щодо відмови у рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після його прийняття кан­дидатом на посаду судді, якому відмовлено у рекомендуван­ні кандидатом для обрання на посаду судді безстроково.

Скарга розглядається Вищою радою юстиції протягом одного місяця з дня її надходження після перевірки, про­веденої членом Вищої ради юстиції.

У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за на­явності для цього підстав може:

1. задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення;

2. залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

На засідання Вищої ради юстиції запрошується кандидат на посаду судді, який подав скаргу, та представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. їх неявка з будь- яких причин не перешкоджає розгляду скарги.

Стаття 77 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Стаття 78. Подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково

1. Подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­їни та прийняте нею рішення про рекомендування канди­дата для обрання на посаду судді безстроково направля­ється до Верховної Ради України не пізніш як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на по­саді судді.

2. У поданні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові кандидата, найменування та місцезнаходження суду, до якого пропонується обрати кандидата.

Стаття 78 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Відмінною ознакою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від законодавства, яке діяло раніше, є вста­новлення конкретних строків дій, пов'язаних з вирішенням питань про рекомендування кандидата для обрання на по­саду судді безстроково, у тому числі встановлення того, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна на­правити подання до Верховної Ради України про рекомен­дування кандидата для обрання на посаду судді безстроко­во не пізніш як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на посаді судді.

Стаття 79. Розгляд питання та прийняття

Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково

1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково встановлюється цим Законом та Регла­ментом Верховної Ради України.

2. Питання про обрання кандидата на посаду судді без­строково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради Укра­їни та будь-яких перевірок.

3. Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України або члена Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України, який діє за його дорученням.

4. Рішення про обрання кандидата на посаду судді без­строково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.

5. Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу судді з дня набрання чинності відповідною поста­новою Верховної Ради України.

6. У разі неодержання кандидатом на посаду судді без­строково кількості голосів, визначеної частиною четвертою цієї статті, знову проводиться голосування.

Статтею 215 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 85 та статті 128 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховна Рада обирає суддів безстроково у такому порядку:

Подання про обрання суддів безстроково вноситься до Верховної Ради Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Копії подання про обрання суддів безстроково та доданих до нього документів за дорученням Голови Верховної Ради України надаються народним депутатам не пізніше п'яти днів із дня їх надходження.

Питання про обрання кандидата на посаду судді безстро­ково включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово, без голосування, та розглядається на най­ближчому пленарному засіданні Верховної Ради без виснов­ків комітетів Верховної Ради України.

Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради по­чинається з доповіді голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за дорученням Голови Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстро­ково приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради. Голо­сування щодо обрання кандидатів на посаду судді безстро­ково може проводитися або по кожній кандидатурі на по­саду окремо або за список кандидатів. Рішення Верховної Ради України про обрання судді безстроково приймається відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У разі неодержання кандидатом на посаду судді безстро­ково необхідної кількості голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України знову проводиться голосування.

Стаття 79 цього Закону щодо порядку розгляду Верхов­ною Радою України питань та прийняття рішень про об­рання кандидата на посаду судді безстроково, переведення судді, обраного безстроково, звільнення судді, обраного безстроково, з посади, відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вводиться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 80. Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду

1. Переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здій­снюється Президентом України за письмовою заявою судді. До заяви додається довідка Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність вакантних посад у суді, до якого переводиться такий суддя.

2. Переведення судді, обраного безстроково, до суду ін­шого рівня тієї ж судової спеціалізації здійснюється Верховною Радою України з дотриманням порядку, вста­новленого цим Законом та Регламентом Верховної Ради України для обрання судді.

3. Переведення судді, обраного безстроково, до суду ін­шої спеціалізації здійснюється Верховною Радою України за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами складення суддею кваліфікаційного іс­питу відповідно до цього Закону.

Переведенням судді у повному розумінні цього терміна є переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, інші два ви­падки це не переведення, а фактичне обрання судді на по­саду судді суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації або суду іншої спеціалізації.

Стаття 80 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відпо­відно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вводиться в дію після початку діяльності Вищої кваліфі­каційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим Законом, а щодо порядку розгляду Верховною Радою України питань та прийняття рішень про обрання кандидата на посаду судді безстроково, пере­ведення судді, обраного безстроково, звільнення судді, обраного безстроково, з посади вводиться в дію після по­чатку діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим За­коном.

РОЗДІЛ V ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ СУДДІ

Глзвз 1

НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА СУДДІВ УКРАЇНИ

Стаття 81. Статус і структура Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підго­товку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

2. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

3. Національну школу суддів України очолює ректор, який призначається на посаду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Проректори Національної школи суддів України призначаються на посади Вищою кваліфі­каційною комісією суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України.

4. Працівники Національної школи суддів України за умовами оплати праці прирівнюються до державних служ­бовців.

5. Національна школа суддів України є юридичною осо­бою, має печатку із зображенням Державного Герба Укра­їни і своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України та може мати регіональні відділення.

Як уже було зазначено у пункті 5 частини 1 статті 66 За­кону України «Про судоустрій і статус суддів» як стадії призначення на посаду судді вперше передбачається на­правлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підго­товки в одному зі спеціалізованих навчальних закладів.

Таким спеціалізованим навчальним закладом є Школа суддів України, яка створюється при Вищій кваліфікацій­ній комісії суддів України.

Школа суддів України — державна установа зі спеціаль­ним статусом, основним завданням якої є забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для судової си­стеми. Крім того, хоча Школа суддів України здійснює науково-дослідну діяльність, має зовнішні ознаки вищого навчального закладу, на неї не поширюється законодавство про вищу освіту, а її працівники за умовами оплати праці прирівнюються до державних службовців.

Відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві поло­ження» Школа суддів України формується на базі Академії суддів України. Положення цього Законущодообов'язкового проходження спеціальної підготовки кандидатами на по­саду судді не поширюються на осіб, які вже мають диплом інституту (факультету) підготовки професійних суддів, створеному Президентом України при вищому національ­ному навчальному закладі четвертого рівня акредитації.

Стаття 82. Завдання Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України здійснює:

1. практичну підготовку кандидатів на посаду судді;

2. підготовку суддів:

яких призначено на посаду судді вперше;

яких обрано на посаду судді безстроково;

яких призначено на адміністративні посади в судах;

3. періодичне навчання суддів з метою підвищення рів­ня кваліфікації;

4. підготовку працівників апаратів судів;

5. проведення наукових досліджень з питань удоскона­лення судочинства;

6. вивчення міжнародного досвіду організації діяльнос­ті судів;

7. науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Відповідно до вимог статті 54 Закону суддя, призначений на посаду судді вперше, зобов'язаний проходити щорічну двотижневу підготовку у Школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, також зобов'язаний проходити двотижневу підготовку у Школі суддів України, але не щорічно, а не менше, ніж раз на три роки.

У процесі роботи виникає необхідність підготовки суд­дів, яких призначено на адміністративні посади в судах, а також періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня їх кваліфікації та підготовки працівників апаратів судів.

Це дуже не просте та об'ємне завдання Школи суддів України, а з урахуванням того, що Школа суддів України проводить наукові дослідження з питань удосконалення судочинства, вивчає міжнародний досвід організації ді­яльності судів, здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, ді­яльність Школи суддів України відіграє дуже важливу роль у системі судоустрою України.

Напевно, можна було б використовувати досить потуж­ний потенціал Школи суддів України для підвищення кваліфікації учасників судових процесів, наприклад, адво­катів та працівників відділів організації представництва обласних прокуратур, для котрих знання особливостей за­конодавства про судоустрій є конче необхідним (дивись коментар до статті 82 цього Закону).

Пункт 2 частини першої статті 82 цього Закону щодо спеціальної підготовки кандидата на посаду судді відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію з 1 липня 2011 року.

РОЗДІЛ VI ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ

ГЛЗВЗ 1

ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ДО СУДДІВ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 83. Підстави дисциплінарної відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної від­повідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

2. істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрун- товане вжиття заходів забезпечення позову;

3. невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скар­ги чи справи протягом строку, встановленого законом;

4. порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (само­відводу);

5. систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

6. розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

7. неподання або несвоєчасне подання для оприлюднен­ня декларації про майновий стан, відображення в ній за- відомо неправдивих відомостей.

   1. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

У цій статті наведено перелік підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплі­нарного провадження, при цьому звертає на себе увагу те, що зазначені в статті порушення можуть мати тільки на­вмисний характер.

Важливим є положення Закону про те, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінар­ної відповідальності судді.

Справа в тому, що нещодавно працівниками прокура­тури Одеської області (Жуковский А.Г. А судьи кто? (вос­поминания и размышления судьи)//Х.: Бурун книга, 2010. — С. 115-121) здійснювалися спроби навіть порушу­вати кримінальні справи проти суддів у випадках скасуван­ня апеляційним адміністративним судом судових рішень (наприклад, на підставі помилкового тлумачення Верхов­ним Судом України законодавства, пов'язаного з розглядом судами адміністративних позовів у галузі земельних від­носин).

Слід зазначити, що ця помилка була усунена Конститу­ційним Судом України і це дало змогу запобігти порушен­ням кримінального законодавства працівниками правоохо­ронних органів.

Стаття 84. Дисциплінарне провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження — це процедура роз­гляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо пове­дінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну від­повідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скар­ги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфіка­ційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

3. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне про­вадження, у тому числі ініціювання питання відповідаль­ності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.

4. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути по­рушено за заявою чи повідомленням, що не містять відо­мостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

На практиці, як правило, більшість звернень до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження відносно судді, викликані спробами тиску на суддю у зв'язку зі здійсненням ним правосуддя.

При викладених обставинах досить сумнівним є вимога частини другої цієї статті про те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо нена­лежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів Укра­їни відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді, оскільки це спровокує зростання кількості необґрунтованих скарг і заяв.

Стаття 85. Органи, що здійснюють

дисциплінарне провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

2. Вища рада юстиції — щодо суддів вищих спеціалізо­ваних судів та суддів Верховного Суду України.

Стаття 85 встановлює, що здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів мають тільки два органи — це Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада юстиції.

Відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві поло­ження» стаття 85 цього Закону щодо здійснення повнова- жєнь Вищою кваліфікаційною комісією суддів України вводиться в дію після початку діяльності Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим Законом (дивись коментар до статті 93).

Стаття 86. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для при­тягнення судді до дисциплінарної відповідальності, від­криття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рі­шення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

2. Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.

3. Під час здійснення перевірки член Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитува­ти суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отри­мувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

4. Орган державної влади, орган місцевого самовряду­вання, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядку­вання, об'єднань громадян, громадяни, яким направлено запит члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов'язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазна­чений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по­відомляє безпосередньо у запиті.

5. Ненадання члену Вищої кваліфікаційної комісії суд­дів України інформації, а також надання завідомо недо­стовірної інформації тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.

6. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладен­ням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисци­плінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки мате­ріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної ко­місії суддів України.

7. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комі­сія суддів України.

8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Вищої ква­ліфікаційної комісії суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами пере­вірки.

9. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на за­сіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи.

10. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які дода­ються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

11. Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді від­бувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати пере­вірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінте­ресованих осіб.

12. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ста­вити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

13. Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.

14. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне прова­дження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».

Для вирішення питання про наявність підстав для при­тягнення судді до дисциплінарної відповідальності та від­криття дисциплінарної справи щодо судді місцевого чи апеляційного суду передбачається здійснення перевірки членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Для цього члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надається досить широке коло повноважень, він має право:

• ознайомлюватися з матеріалами судових справ, роби­ти з них копії;

• опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обстави­ни вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного про­ступку;

• отримувати за письмовим запитом від органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадо­вих осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, грома­дян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

За результатами перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України складає висновок та вносить пропо­зицію про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, після чого Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

Якщо дисциплінарну справу було відкрито, вона роз­глядається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з додержанням процесуального порядку, викладеного в коментованої статті.

Порядок дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і Вищих спеціалізованих судів установлений главою 4 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

На підставі статті 37 зазначеного Закону Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідаль­

ності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спе­ціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 час­тини п'ятої статті 126 Конституції України та Вища рада юстиції може накласти на цих суддів стягнення — догану.

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання: члена Вищої ради юстиції за результатами пере­вірки повідомлень.

Згідно зі статтею 39 Закону дисциплінарне провадження у Вищій раді юстиції включає такі стадії:

1. перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2. відкриття дисциплінарного провадження;

3. розгляд дисциплінарної справи;

4. прийняття рішення.

Перевірка даних про дисциплінарний проступок здій­снюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шля­хом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.

За наслідками перевірки складається довідка з викла­денням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доціль­ність порушення дисциплінарного провадження.

За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкри­вається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний просту­пок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, — в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

і

Вища рада юстиції розглядає дисциплінарну справу на найближчому засіданні Вищої ради юстиції після надхо­дження висновку та матеріалів перевірки. Рішення в дис­циплінарній справі приймається за відсутністю особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа, шляхом таєм­ного голосування більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції і має містити назву комісії, прізвище,

ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дис­циплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та відомості, що характеризу­ють його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення. Вирішуючи питання про дис­циплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції по­винна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань пись­мові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Ви­щої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Ви­щою радою юстиції не пізніше шести місяців після вияв­лення проступку, не враховуючи часу тимчасової непраце­здатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дис­циплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого накладено дисцип­лінарне стягнення, але не раніше шести місяців з дня на­кладення стягнення.

Стаття 86 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Стаття 87. Рішення у дисциплінарній справі

стосовно судді 1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обгово­рює результати розгляду дисциплінарної справи за від­сутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і за­прошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі прийма­ється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України більшістю від загального складу Комісії.

2. При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної від­повідальності.

3. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів Укра­їни прийнято рішення про відсутність підстав для притяг­нення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.

4. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфіка­ційною комісією суддів України провадження в дисциплі­нарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступ­ку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

5. За наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього під­став.

6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­їни викладається в письмовій формі, підписується голо­вуючим і членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді дисциплінарної спра­ви, і оголошується на засіданні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:

   1. прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який при­тягається до дисциплінарної відповідальності;

   2. встановлені обставини у справі з посиланням на до­кази;

   3. мотиви, з яких ухвалено рішення;

   4. суть рішення за результатами розгляду із зазначен­ням дисциплінарного стягнення в разі його застосування;

   5. порядок і строк оскарження рішення.

7. За наявності окремої думки вона викладається членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засідан­ні не підлягає.

8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, а в разі його відсутності під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою.

Стаття 87 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішення у дисциплінарній справі приймає після обговорення резуль­татів розгляду дисциплінарної справи.

При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді особливе значення мають обставини, що впливають на мож­ливість притягнення судді до дисциплінарної відповідаль­ності, оскільки до суддів може застосовуватися тільки один вид дисциплінарного стягнення — догана ( стаття 88).

Тому, якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне стягнення до судді, як і раніше, застосо­вується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездат­ності або перебування судді у відпустці.

За наслідками дисциплінарного провадження і за на­явності для цього підстав Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питан­ня щодо внесення подання про звільнення судді з посади.

Стаття 88. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття

1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стяг­нення у виді догани.

2. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб- порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого при­тягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення.

3. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінар­ного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінар­ному стягненню, він вважається таким, який не має дис­циплінарного стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної ради суддів.

Як для притягнення судді до дисциплінарної відпові­дальності встановлені строки, так і встановлений строк дії дисциплінарного стягнення: якщо протягом року з дня на­кладення дисциплінарного стягнення суддю не буде під­дано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення, дисциплі­нарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроко­во зняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної ради суддів.

Стаття 88 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» також вводиться в дію після початку діяльності Вищої кваліфіка­ційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 89. Оскарження рішення

у дисциплінарній справі стосовно судді

1. Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржи­ти рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

2. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не піз­ніш як у триденний строк після отримання скарги надсилає її разом із матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.

4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду юстиції».

5. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.

6. Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністра­тивного позову до суду на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплі­нарної відповідальності зупиняє застосування дисциплі­нарного стягнення.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити за його вибором або до Вищої ради юстиції або до Вищого ад­міністративного суду України.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи — не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги. Скаргу на рішення Ви­щої кваліфікаційної комісії суддів України у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді чи особі, що ініціюва­ла питання про дисциплінарну відповідальність судді, та­кого рішення.

Вища рада юстиції може продовжити строк для подачі скарги, якщо визнає, що місячний строк був порушений з поважних причин.

Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а при потребі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи — не пізніше двох місяців з дня надходження скарги.

Вища рада юстиції розглядає скарги суддів чи осіб, що ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність судді, на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення суддів до дисциплінарної відпо­відальності і за наслідками розгляду приймає рішення за доповіддю члена дисциплінарної секції Вищої ради юстиції.

Після розгляду скарги судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:

1. задовольнити скаргу судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, скасу­вати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності й закрити дисциплінарне провадження;

2. задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3. залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — без зміни.

Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідаль­ність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долуча­ються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді ви­голошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'яз­ковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є під­ставою для розгляду справи за його відсутності.

Стаття 89 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповід­но до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» вво­диться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України, сформованої у порядку, вста­новленому цим Законом.