Програма навчальної дисципліни змістовий модуль і. Основи аналітичної експертизи політичної ситуації

ТЕМА №1. Концептуальні засади дисципліни

Лекція 1. Концептуальні засади дисципліни

Предмет, цілі та основні завдання навчальної дисципліни. Теоретико-гносеологічні витоки та науково-методологічна еволюція політичної аналітики. Політичне консультування, прогнозування, експертиза: об’єкт, предмет, мета. Політичний аналіз та політична аналітика: збіг та розбіжності понять. Місце експертизи в логічній послідовності розгортання аналітичного дослідження міжнародних подій.

Семінарське заняття №1 (2 год.)

1. Сучасне розуміння змісту аналітичної діяльності.

2. Політична експертиза як вид професійної діяльності.

3. Розвиток політичної експертизи як ознака демократії.

4. Базові поняття політичної аналітики та політичного аналізу.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття.

Джерела інформації : [1-3, 11-12, 17-18, 22]

ТЕМА №2. Історія формування політичної аналітики

Лекція 2 Рівні експертного аналізу міжнародних відносин

Класифікація міжнародних відносин: - на основі сфер суспільного життя і змісту відносин (економічні, політичні, культурні, ідеологічні та ін.); - на основі взаємодіючих суб’єктів (міжнародні, міжпартійні, відносини між організаціями та ін.); - на основі геополітичного критерію (глобальні, регіональні, локальні); - на основі ступня розвитку і інтенсивності (високий, середній, низький); з точки зору напруженості (стабільні та нестабільні, відносини суперництва, ворожнечі, конфліктності, війни та ін). Аналіз структурних рівнів системи міжнародних відносин (глобальний, регіональний, субрегіональний; міжнародно-ситуаційний; груповий (коаліційний); двосторонній).

Семінарське заняття №2 (2 год.)

1. Класифікація міжнародних відносин на основі сфер суспільного життя і змісту відносин.

2. Класифікація міжнародних відносин на основі взаємодіючих суб’єктів.

3. Класифікація міжнародних відносин на основі геополітичного критерію.

4. Класифікація міжнародних відносин на основі ступня розвитку і інтенсивності.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття.

Джерела інформації : [1-3, 7, 11-12, 17-18, 22, 30]

ТЕМА №3. Еволюція та розвиток методологічних підходів наукової експертизи політичних процесів

Лекція 3. Інституціональний підхід

Інституціональний підхід як один з перших методологічних підходів до аналізу політичних процесів. Предмет, об'єкт дослідження та основні методи інституціоналістів (історико-компаративний, традиційний описово-індуктивний аналіз формально-правових інститутів). Заслуги та недоліки інституціонального підходу та шляхи його подальшої трансформації.

Лекція 4. Біхевіоралістичний підхід

Біхевіоралістичний підхід як науково-методологічний напрям. Ініціатори та найактивніші послідовники біхевіоралістичного підходу. Предмет, об'єкт дослідження та методологічні принципи біхевіоралістів, їх основні критерії перевірки теорії на істинність. Заслуги та недоліки біхевіоралістичного підходу та шляхи його подальшої трансформації.

Лекція 5. Теорія раціонального вибору

Теорія раціонального вибору: людина незалежний та активний політичний актор. Методологічні посилки теорії раціонального вибору: методологічний індивідуалізм, егоїзм; раціональність, обмін діяльністю. Заслуги та недоліки теорії раціонального вибору підходу та шляхи його подальшої трансформації.

Лекція 6. Структурно-функціональний аналіз

Історіографічна основа теоретичних представлень загальної теорії систем. Концепція системного підходу австрійського фізіолога Карла Людвіга фон Берталанфі. Основні положення загальної теорії систем. Суспільство як системна структура. Засновники структурно-функціонального аналізу (Толкотт Парсонс, Девід Істон) та їх концепції.

Семінарське заняття №3 (2 год.)

1. Напрямки сучасного інституціоналізму:

- конституційні дослідження

- публічне адміністрування "public administration";

- новий інституціоналізм.

2. Характерні риси "постбіхевіорального біхевіоралізму".

3. Сучасні напрямки структурно-функціонального підходу, теорія політичної системи та новий світовий порядок.

4. Аналіз суспільних явищ в теоріях раціонального вибору та громадського вибору.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття.

Джерела інформації : [3, 8, 19, 20-21, 25, 23, 27]

ТЕМА №4. Історія формування інституту політичної експертизи

Лекція 7. Історія формування інституту політичної експертизи

Парадокс політичної експертизи. Причини розвитку політичної експертизи після Другої Світової війни. Рівні співпраці політичних експертів з фахівцями інших галузей. Функції політика та функції політичного експерта. Класифікація суб’єктів політичної аналітики.

Семінарське заняття №4 (2 год.)

1. Інститут політичної експертизи: історія та сучасний стан.

2. Особливості експертизи політичної ситуації.

3. Суб’єкти, актори та учасники взаємодії в міжнародних відносинах (навести приклади).

4. Основні фактори за якими проводиться експертні дослідження внутрішнього стану держави та її місця в ієрархічній системі міжнародних відносин.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття. Виконання домашнього індивідуального завдання.

Домашнє індивідуальне завдання №1 (2 год)

Використовуючи класифікацією суб’єктів політичної аналітики Д.Веймера та А.Вайнінга (І. Державні (розділяються на підгрупи відповідно до тих органів державної влади, на які працюють). ІІ. Великі дослідницькі інститути та університети (неприбуткові організації, що займаються академічною наукою). ІІІ. Приватні аналітичні центри (комерційні установи)) проаналізувати та класифікувати інформаційно-аналітичні центри обраної країни.

Джерела інформації : [2, 5-6, 31]

ТЕМА №5. Етапи експертного дослідження

Лекція 8. Етапи експертного дослідження

Вироблення програми дослідження. Побудову вихідної моделі прогнозованого об’єкта методами системного аналізу. Особливості, види та типізація аналізу політичної ситуації. Побудова попередніх сценаріїв. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки узгодженості думок експертів.

Семінарське заняття №5 (2 год.)

1. Роль та функції політичного експерта.

2. Методи оцінки кваліфікації експерта.

3. Поняття «узгодженості думок експертів» та методи його вимірювання.

4. Основні етапи політичного аналізу.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття. Виконання домашнього індивідуального завдання.

Домашнє індивідуальне завдання №2 (2 год)

1. Обрати тему дослідження в галузі міжнародних відносин.

2. Розробити анкети для проведення експертного опитування за зразком:

3. Провести експертне опитування.

4. Обробити результати анкетування.

5. Перевірити отримані результати на узгодженість думок експертів.

6. Зробити висновки.

Джерела інформації : [1-3, 4, 26, 28-29]

ТЕМА №6. Фабрики думки

Лекція 9. Світові фабрики думки

Історичні витоки заснування фабрик думок та їх основні покоління. Напрямки діяльності традиційних фабрик думок. Класифікація сучасних фабрик думок. Ведучі фабрики думок країн світу. Державні та недержавні аналітичні центри України. Вплив світових фабрик на міжнародну політику та міжнародні відносини.

Семінарське заняття №6 (2 год.)

1. Футурологія політики як науковий напрямок.

2. Еволюція футуро-орієнтованих підходів до опанування майбутнього в історії людської цивілізації.

3. Провідні фабрики думок світу.

4. Аналітичні центри України.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття.

Джерела інформації : [1-3, 9, 13-14, 33]

ТЕМА №7. Методи проведення та види експертизи

Лекція 10. Методи проведення та види експертизи

Огляд і класифікація основних методів експертного дослідження. Метод дискусії. Метод «Телевізійне ток-шоу». Метод «мозковий штурм». Метод «Круглий стіл». Метод «Дельфі». Метод 635. Опитування (інтерв’ю та анкетування). Порівняльний аналіз існуючих методів експертного дослідження. Сучасне бачення ролі експертизи в системі вироблення та реалізації міжнародної політики.

Семінарське заняття №7 (2 год.)

1. Формування експертної групи.

2. Процедури опитування експертів.

3. Вимоги до анкет та види анкетування.

4. Основні методів експертного дослідження.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Опрацювання конспекту лекцій, основної та додаткової літератури. Підготовка до поточного семінарського заняття.

Джерела інформації : [1, 9-10, 16]