КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра міжнародної інформації

Укладач: доцент, к. політ. н.

О.Л. Добржанська

Основи аналітичної експертизи Робоча навчальна програма дисципліни

освітньо-професійної програми спеціальності 6.030204 -

«Міжнародна інформація»

Затверджено

на засіданні кафедри

міжнародної інформації

Протокол №_____________

від "___"__________2010 р

Завідувач кафедри

____________ Рижков М.М.

Директор інституту

___________Копійка В.В.

Київ-2010

Робоча навчальна програма з дисципліни «Основи аналітичної експертизи»

Укладач: доцент, к. політ. н. Добржанська Олена Леонідівна

Лектор: доцент, к. політ. н. Добржанська Олена Леонідівна

Викладач: доцент, к. політ. н. Добржанська Олена Леонідівна

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2010 р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

Навчальна дисципліна «Основи аналітичної експертизи» є дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності «міжнародна інформація» напряму підготовки 0305 - «міжнародні відносини» і викладається в І семестрі І курсу в обсязі 72 годин (2 залікового кредиту за Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS)), з них лекцій 20 год., лабораторних 14 год., самостійна робота 38 год., форма підсумкового контролю - залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Основи аналітичної експертизи» має за мету формування у майбутніх міжнародників-аналітиків знань концептуальних підходів інституту експертного знання та розуміння його ролі у підтримці прийняття політичних рішень, а також умінь та навичок проведення експертного опитування та обробки його результатів.

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни «Основи аналітичної експертизи» є форми та методи проведення експертизи політичної ситуації.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Основи аналітичної експертизи» є практичне використання методів та моделей експертного знання для аналізу системи міжнародних відносин.

Нормативна навчальна дисципліна забезпечує набуття вмінь і навичок:

• підготувати, організувати та провести експертне дослідження;

• використовуючи сучасні аналітичні методи грамотно обробки його результати;

• спираючись на висновки політичної експертизи підготувати якісний інформаційний продукт.

Навчальна дисципліна складається з одного змістовного модуля:

І. Основи аналітичної експертизи політичної ситуації, теми 1-7.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Основи аналітичної експертизи» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система оцінювання знань студентів розроблена з метою сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених ECTS.

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Контроль знань

Оцінювання знань і умінь студентів здійснюється шляхом опитування, виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1), та семестровий (СК) контроль.

Результати кожної форми контролю оцінюються як правило за 100-бальною шкалою.

Параметри	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Шкала	60	40	100
Вагові коефіцієнти	к1 = 1	к3 = 1	-
Оцінка в балах	0 - 60	0 - 40	0 - 100

і мають наступні складові:

• поточний контроль (ЗМ1, к₁ = 0,6):

• робота на семінарських заняттях - до 35 балів (до 5 балів за кожне з 7 семінарських занять). При отриманні за результатами всіх семінарських занять менше ніж 20 балів, студент не допускається до підсумкового семестрового контролю i вважається таким, що не виконав усі види робіт, передбачених планом на семестр з цієї навчальної дисципліни;

• написання реферату: є видом опрацювання пропущеного заняття (лекції чи семінарського) та оцінюється максимально у 10 балів (до 3 балів - рівень методологічного опрацювання, до 4 балів - аналітична якість, до 2 балів - структурна чіткість та логіка викладання, до 1 балу - оформлення [приблизний обсяг 10 сторінок, у зазначений обсяг не входять список літератури і додатки; міжрядковий інтервал - 1.5; кегель шрифту - Times New Roman - № 14; перелік використаної літератури виноситься в кінець реферату, нумерація згідно порядку посилання на джерело в тексті роботи. Усі сторінки реферату повинні бути пронумеровані. Першою сторінкою вважається титульний лист але номер на першій сторінці не ставиться. На інших сторінках номер ставиться в правому верхньому куті. Таблиці, формули, рисунки і підпункти нумеруються усередині кожного розділу. Наприклад, рисунок 1.1, таблиця 2.3, формула 3.2 і т.д. При цьому слово «таблиця» пишеться без скорочень, а слово «рисунок» скорочується «рис.» (але не «мал.»). Слово «таблиця» пишеться праворуч угорі таблиці. Рядком нижче по центру пишеться її назва. Ілюстрації і таблиці варто розміщати нижче по тексту відразу після згадування або на наступній сторінці. Громіздкі таблиці і малюнки краще розміщати в додатках.) За один модуль приймається не більше двох рефератів]).

• виконання домашніх індивідуальних завдань – до 5 балів (до 2,5 балів за кожне з двох індивідуальних завдань).

• комплексний підсумковий модуль (КПМ, к₃ = 1):

• виконання тестових завдань залікового модуля – до 40 балів, проводиться на останній лекції змістового модуля.

• оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою): СК= к₁ * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к₂ * ЗМ1(Оцінка в балах)

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться національну шкалу.

Шкала відповідності

Оцінка за шкалою університету (за 100-бальною шкалою)	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
35 – 59	Не зараховано
1 – 34

Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 1 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка «не зараховано» і у студента виникає академічна заборгованість. Таким студентам, а також студентам, що не з’явилися на залік, дозволяється у місячний термін після завершення сесії ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою заступнику директору Інституту з навчальної роботи, відповідно до графіку ліквідації академічну заборгованості.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), або не має модульних оцінок, у відповідних графах залікової відомості виставляються нулі «0», а у графі заліку – відмітка про не допуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю.