1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 172 - 175

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 88.

23

Тема 7: Розвиток життя на Землі.

В історії Землі виділяють 5 ер; тривалість кожної з них – десятки і навіть сотні мільйонів років. Вік та тривалість ер і періодів визначені за допомогою «уранового годинника» тобто за розпадом радіоактивних елементів у пробах гірських порід. Цей процес відбувається зі сталою швидкістю, незалежно від жодних умов. Встановлено, що через кожні 100 млн. років за 1 кг. урану залишається 985 г. й утворюється 13 г. свинцю і 2 г. гелію. За співвідношенням мас цих елементів можна визначити вік гірської породи.Назви ер грецького походження: катархей- низче найдавнішого, архей- найдавніший, протерозой-первинне життя, палеозой- давнє життя, мезозой- середнє життя, кайнозой- нове життя.

Назви періодів походять або від географічного району, де вперше були знайдені відкладання цього віку (девон – від графства Девон в Англії, юра – від гір у Франції), або по переважаючих відкладаннях того часу кам’яно – вугільний – утворювалося кам’яне вугілля, крейдовий – утворювалася крейда.

Ера	Вік (млн..р назад)	Період продовж.	Рослинний і тваринний світ (основні арморфози)
Архей – древній (гр.) прадавній	3500		Знайдені в породах біополімери.Перші прокаріоти – бактерії і синьо –зелені водорості. Утворюється грунт. В атмосфері знижується вміст метану, аміаку, води.

24

сонячного проміння, що поглинаються хлорофілом. Це складний багатоступінчатий процес: в якому виділяють дві фази:

• світлова фаза: синтез АТФ з АДФ за рахунок енергії сонячних променів; фотосинтез води – розщеплення води під дією світла з вивільненням молекулярного кисню і утворення атомарного водню.

• темнова фаза: синтез глюкози

12H2O + 6 CO2 + 674 Ккал C2H12O2 + 6 H2O + 6 O2

Це процес від якого в кінцевій інстанції залежать усі прояви життя на Землі. (К. А. Темірязєв).

Хемосинтез – здатність деяких бактерій асимілювати вугільну кислоту, використовуючи хімічну енергію.

До них належать: нітрофікуючі, сіркобактерії, залізобактерії.

Гліколіз – це ферментативна система окиснення глюкози (енергетичний обмін).

Гліколіз:

• аеробний – підготовчий етап;

• анаеробний – процес енергетичного обміну, звільнення і використання енергії.

Серед реакцій пластичного обміну найважливіше значення має біосинтез білків. Завдяки біосинтезу білків підтримується життєдіяльність клітин. Тому, що білки виконують велику кількість функцій в клітині: захисна, рухівна, енергетична, сигнальна.

49

Тема 14: Перетворення енергії в клітині

1.Пластичний та енергетичний обмін клітин.

2. Фотосинтез

3. Хемосинтез.

4. Гліколіз білка.

5. Біосинтез білка.

Перетворення енергії в клітині:

1) Реакції синтезу (біосинтез білків, жирів, вуглеводів, АТФ). Проходять із затратою енергії , характерна для молодих організмів. Сукупність реакцій синтезу (асиміляції) створює пластичний обмін клітин.

2) Реакції розщеплення (дисиміляція, розщеплення білків, жирів, вуглеводів, АТФ).Реакції розщеплення із вивільненням енергії. Сукупність цих реакцій створює енергетичний обмін клітини.

За способом живлення:

1) Авторотрофні (бактерії, рослини). Самостійно синтезують органічну речовину з неорганічної.

2) Гетеротрофні (тварини) – споживають готову органічну речовину.

Фотосинтез (від. грец. «фотос» - світло + грец. «синтез» - сполука) – процес створення зеленими рослинами, в яких містяться, хлорофіл органічних речовин з неорганічних (вода) завдяки енергії,

48

Протерозой	2700		Перший великий горотворчий процес (перерозподіл суші і моря), розквіт бактерій, водоростей (утворення залізорудних родовищ). Поява еукаріот: зелені водорості, нижчі гриби. Поява перших багатоклітинних (медузи, кільчаті черви).
Палеозой (давнє життя)	570	Кембрій 70 Ордовік 60 Селур 30	Інтенсивні горотворчі процеси. Поява наземних рослин (хвощі, лауни). Різноманітність губок: двостулкові, головоногі молюски, кільчаті черви – членистоногі. Збільшення площі морів. Різноманітні зелені, бурі і червоні водорості. Утворення рифових коралів. Поява хордових. Сухість клімату. Розвиток своєрідних членистоногих: ракоскорпіонів, головоногих молюсків; голкошкірих, панцерних риб. Інтенсивний розвиток наземних рослин вихід на сушу членистоногих.

25

Пізній Палеозой

410

Девон 60 Карбон 65- 75 Перм 55

Континентальність клімату. З’являються пустинні і напівпустинні області. В морях хрящеві риби – наземні хребетні. Поява стегоцефалів (давні земноводні). Поява гігантських хвощів, папа ратників, плаунів. Поява перших комах. Потепління і зволоження клімату. Панування гігантських хвощів, плаунів, папоротників. Поява голонасінних. Панування гігантських комах. Перші плазуни – повністю наземні тварини. Підняття суші – задушливість клімату, похолодання. Переміщення лісів до екватора з папоротникових. Заміна на голонасінних рослин. Зникнення стегоцефалів. Розквіт плазунів (всеїдний ящір, диметродон, рибоїдний ящір).

26

• із ектодерми – шкіра, хорда, нервова трубка із якої формується спинний та головний мозок, органи чуттів;

• із ентодерми – травнева система, печінка, легені;

• із мезодерми – скелет, м’язи, кровоносна та видільна системи.

Постембріональний розвиток може бути прямим, народжені нащадки у всьому подібні з дорослими організмами (птаха, ссавці, людина), непрямим (з метаморфозом), коли новий організм з’являється на світ у вигляді личинки, яка має ряд перетворень (в амфібії, комах та інші).

Контрольні питання:

1. Що таке бластула, гаструла?

2. Що таке постембріональний період? Які типи постембріонального розвитку тварин вам відомі?

3. Назвіть групи тварин, яким притаманний прямий та непрямий розвиток.

4. Подумайте: в чому полягає біологічне значення прямого і непрямого розвитку тварин?

Література: