- •Вінницький національний медичний університет
- •Курс Медицина катастроф лекція
- •Тема 1: Організація захисту населення і території за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •1. Тема № 1: Організація захисту населення і території за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •1. Вступ
- •3. Мета, завдання і принципи Цивільного захисту населення і території за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •4. Правова основа Цивільного захисту. Закон України «Про правові засади цивільного захисту». Основні заходи у сфері Цивільного захисту. Режими функціонування Єдиної системи Цивільного захисту (єсцз)
- •4.1. Закон україни «про правові засади цивільного захисту»
- •4.2. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.3. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту:
- •5. Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, їх мета та завдання. Загальні принципи організації і структури цо України
- •5.2.Загальні принципи організації і структури цо України
- •6. Організація медичного забезпечення населення в особливий період
- •6.2. Дезактивація, дегазація, дезинфекція. Санітарна обробка людей
- •6.3. Евакуаційні заходи. Організація і планування евакуаційних заходів, їх особливості у випадку аварій, катастроф і стихійних лих
- •7. Засоби захисту населення
- •7.1. Колективні засоби захисту
- •7.2. Засоби індивідуального захисту людини ( схема 2):
- •7.2.1. Засоби захисту органів дихання.
- •7.2.2. Засоби захисту шкірних покривів
- •7.2.3. Засоби медичного захисту
- •7.2.4. Засоби психологічного захисту
6. Організація медичного забезпечення населення в особливий період
В надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу основними є медико-санітарні втрати і, в першу чергу, серед населення. Для підтвердження цього (стосовно воєнного часу) був проведений порівняльний статистичний аналіз в історичному аспекті (В.С.Компанець). Так, в Першу світову війну (1914-1918 pp.) загинуло понад 10 млн. чоловік (з них 5% - мирного населення), в Другу світову війну (1939-1945 pp.) - біля 60 млн. чоловік (48% мирного населення).
В локальній війні в Кореї (1950-1954 pp.) загинуло 9,3 млн. чоловік, тобто практично стільки, скільки в Першу світову війну. Однак число загиблих серед мирного населення зросло майже в два рази (84%). Абсолютне число загиблих у війні у В'єтнамі (1964-1975 pp.) досі не опубліковано. Відсоток загиблого мирного населення (по відношенню до невідомої абсолютної величини всіх загиблих) становив 92%.
Таким чином, число загиблих серед мирного населення в сучасних війнах наближається до 100%. Це свідчить про надзвичайну важливість надійного захисту мирного населення у війнах, про необхідність Цивільного захисту.
Основні способи захисту населення:
-
укриття населення в захисних спорудах;
-
використання засобів індивідуального захисту;
-
евакуація (відселення) населення, розосередження робочих і службовців.
6.1. Сигнали оповіщення ЦО. Оповіщення населення про виникнення надзвичайної ситуації, як і регламентоване своєчасне використання основних засобів колективного (сховища, протирадіаційні укриття та ін.) і індивідуального (протигази, респіратори, захисні костюми та ін.) захисту є важливими завданнями ЦО.
Сигнали ЦО передаються по всіх каналах зв'язку: радіотрансляційній мережі, телебаченню та іншими засобами (звуковими, світловими та ін.).
Для своєчасного попередження населення про НС як у мирний, так і воєнний час введений попереджувальний сигнал "Увага всім!". Почувши його, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати інформацію про необхідні дії населення в даній ситуації.
Практично підготовка населення і промислового персоналу ОНГ спрямована на вироблення правильних дій по сигналах оповіщення ЦО, опанування способів, засобів і режимів захисту від несприятливих факторів НС.
В мирний час діють такі сигнали ЦО:
"Аварія на атомній електростанції",
"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті",
"Землетрус",
"Повінь",
"Штормове попередження".
У воєнний час:
"Повітряна тривога",
"Відбій повітряної тривоги",
"Радіаційна небезпека",
"Хімічна тривога".
6.2. Дезактивація, дегазація, дезинфекція. Санітарна обробка людей
При застосуванні противником ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї, аваріях на AЕC, ХНО і ін. виникає необхідність проведення так званої спеціальної обробки, яка включає в себе дезактивацію, дегазацію, дезинфекцію і санітарну обробку (И.А.Семенов, 1993).
Дезактивація - це видалення РР із забруднених ними поверхонь до досягнення рівня забруднення, котре не викликає у людини променевого ураження.
Дегазація - знезараження забруднених ОР і СДЯР об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) або видалення цих речовин.
Дезинфекція - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, що зазнали зараження ними.
Санітарна обробка, як і її складові, може бути частковою (первинною) або повною (остаточною) в залежності від обстановки, наявності часу і наявних засобів (Л.К. Майдиков, 1970; И.А.Семенов, 1993; М.І.Стеблюк, 1994, та ін.).
Часткова дезактивація, дегазація, дезинфекція і санітарна обробка проводяться у вогнищі ураження, в основному, механічним способом (витрушування, обмітання, обдування, обтирання, в тому числі із застосуванням води і спеціальних засобів та ін.). Часткова санобробка (спецобробка) може проводитися багаторазово і без припинення виконання РНАВР і має тимчасовий характер.