Фізико-хімічні властивості сечі

Сеча - біологічна рідина, що виробляється нирками й виводиться з організму по сечовивідних шляхах. Кров, проходячи через ниркові клубочки, у результаті трохи підвищеного гідравлічного тиску піддається ультрафільтрації. Ультрафільтрат, або первинна сеча, по хімічному складу дуже близька до плазми крові й відрізняється від неї тільки відсутністю колоїдних часток, тобто білків, які нормально в здорової людини через стінки не проникають. Для дослідження збирають всю порцію ранкової сечі після ретельного туалету статевих органів. Мочу необхідно збирати в чистий, сухий посуд; зберігати до дослідження можна не більше 1,5 години в холодному місці. Застосування речовин, що консервують, небажано, але допускається у вигляді виключення, якщо аналіз не може бути зроблений у певний час. Кращі результати спостереження при обробці сечі тимолом.

Кольори. Нормальна сеча пофарбована в більш-менш насичені жовті кольори (від солом'яного до жовтого). Забарвлення сечі може мінятися при прийомі лікарських препаратів (амідопірину, саліцилатів й ін.) або вживання деяких харчових продуктів (буряка, чорниці). Патологічно змінене забарвлення сечі буває при гематурії (вид м'ясних помий), білірубінурії (червоні-оранжево-червоні кольори).

Прозорість. У нормальній сечі всі складові частини перебувають у розчині, тому свіжа сеча зовсім прозора. Якщо сеча виявляється мутною в момент виділення, то це обумовлено наявністю в ній великої кількості клітинних утворень, солей, бактерій, жиру.

Реакція сечі. Визначення за допомогою лакмусового паперу варто проводити одночасно двома її видами: синьої й червоної. Результати: 1) синій лакмусовий папір червоніє, червоний не змінює своїх кольорів – кисле середовище; 2) червоний лакмусовий папір – синіє, синя – не змінює своїх кольорів - лужне середовище; 3) обидва види паперу не змінюють своїх кольорів – нейтральне середовище. Сеча здорових дорослих людей при звичайному харчуванні має середні значення pН від 5,0 до 7,0. Коливання pН сечі обумовлені харчуванням; м'ясна дієта спричиняє кислу реакцію сечі, рослинна дієта - лужну.

Відносна щільність сечі залежить від концентрації розчинених у ній речовин (білка, глюкози, сечовини, солей натрію й ін.). Кожні 3 г/л на 0,001, а кожні 10 г/л глюкози збільшують цифру щільності на 0,004. Цифри щільності ранкової сечі, рівні або перевищуючі 1,018, свідчать про збереження концентраційної здатності нирок і виключають необхідність її дослідження за допомогою спеціальних проб. Дуже високі або низькі цифри щільності ранкової сечі вимагають з'ясування причин, що обумовили ці зміни.

Хімічне дослідження

Білок. Більшість якісних і кількісних методів визначення білка в сечі засновані на його коагуляції в об'ємі сечі або на границі середовищ (сечі й кислоти); якщо можливо виміряти інтенсивність коагуляції, то проба стає кількісною. Невелика кількість білка в добовій сечі виявляється й у цілком здорових осіб, однак такі невеликі концентрації не виявляються у разових порціях сучасними методами. Приблизно 70 % білків сечі здорової людини доводитися на частку уромукоїда – білка, що є продуктом ниркової тканини; таким чином, частка гломерулярного білка в сечі здорових людей є мізерно малою. Протеїнурія в нормі становить 50 – 150 мг/добу. Більшість білків сечі ідентичні сироватковим.

В деяких випадках говорять про селективність протеїнурії. Тому в цей час широке поширення одержало визначення білкових фракцій сечі. Найбільш точні методи електрофорезу в крохмальному й поліакріламідному гелі. За результатами, отриманими цими методами, можна судити про селективні протеїнурії. Білок Бенс-Джонса може виділятися із сечею при мієломній хворобі, макроглобулінемії Вальденстрема.

Глюкоза. Нормальну концентрацію в сечі до 0,2 г/л звичайними пробами не виявляють. Поява глюкози в сечі може бути результатом фізіологічної гіперглікемії (аліментарної, емоційної, лікарської). В основному поява залежить від концентрації глюкози в крові, від процесу фільтрації в клубочках і від реабсорбції в канальцях нефрону. Патологічні глюкозурії діляться на панкреатичні (діабетична глюкозурія) і позапанкреатичні (при роздратуванні ЦНС, гіпертиреозі, патології печінки, нирок). Для оцінки ступеня виразності глюкозурії необхідно розраховувати втрату глюкози із сечею за добу.

Кетонові тіла. У нормі із сечею виділяється 20 -30 мг кетонових тіл за добу. Кетонурія частіше спостерігається при діабеті, що є критерієм правильності підбору харчового режиму: якщо кількість жирів, що вводять, не відповідає кількості засвоюваних вуглеводів, то збільшується виділення кетонових тіл. При зменшенні введення вуглеводів (лікування без інсуліну) при звичайній кількості жирів починає виділятися ацетон; при лікуванні інсуліном зникнення глюкозурії досягається кращим засвоєнням вуглеводів і не супроводжується кетонурією.

Жовчні пігменти. Білірубін. Сеча здорових людей містить мінімальні кількості білірубіна, які не можуть бути виявлені якісними пробами, застосовуваними в практичній медицині. Білірубінурію спостерігають головним чином при поразках паренхіми печінки і порушенні відтоку жовчі.