16

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Некласична логіка

навчальна програма

Чернівці

2009

УДК 87.4 73

ББК

Г-29

Некласична логіка // Навчальна програма. – Чернівці: Рута, 2009

Розробники: О.С.Гасяк

Рецензенти: М.Г.Марчук, доктор філософських наук, професор;

Р.Г. Рошкулець, кандидат філософських наук, асистент;

В.М.Троянський, кандидат філософських наук, доцент.

Рекомендовано вченою радою філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Протокол № від 2009року

ISБN 966 -74 -25 -48-7

ББК

Некласична логіка

Курс II філософія	Напрям Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 4,5 М 1 + ІНДЗ Змістових модулів: 2 Загальна кількість Годин: 162 Тижневих годин:4/3	03.01 Філософія Бакалавр Спеціаліст Магістр 6.02.03.01/3.2 7. 02.03.01 /3.2 8. 02.03.01 /3.2	Вибіркові: 2 семестр Лекції: 34 год. Семінари: 34/17 год. Самостійна робота: 94/111 год. Індивідуальна робота: 30 год. Види контролю: іспит

Мета: ознайомлення з предметом, методом, структурою, і завданнями курсу, специфікою , правилами, законами, методами аналізу, природою числень та їх прикладним значенням.

Передмова

Логіка є галуззю знання, що розвивається. Розвиток логіки умовно поділяють на два етапи – традиційний і сучасний. Традиційний етап охоплює період із ІV ст. до н.е. до середини XIX століття.

Сучасний етап починається із середини XIX ст. Залежно від етапів становлення логіки, як науки, її відповідно іменують – традиційною і сучасною. Сучасну логіку ділять на класичну і некласичну. Становлення некласичної логіки розпочинається із середини ХХ ст. Предметом зазначених логік є міркування, які репрезентують вивідне знання. Методом є формалізація. Застосування мови символів уможливлює потенціал формально-логічного аналізу міркувань формальними засобами, зумовлює з’яву нових методів і способів з’ясування логічної валентності міркувань (класична і частково некласична логіки), а й розв’язання проблеми вивідності одних міркувань з інших за формальними ознаками в процесі числень на підставі логічних зв’язків між думками в структурі міркувань та правил і законів переходу від одних символічних структур до інших. Так історично склалося, що становлення сучасної логіки почалося з класичної логіки: спершу логіки висловлень, а відтак логіки предикатів, а тільки згодом з’являються логічні теорії, стали іменувались некласичними. Відсутність усталеної концепції викладання некласичної логіки як важливого розділу сучасної логіки дає підставу запропонувати таку концепцію її викладання, яке вмотивована контекстом філософських та методологічних проблем гуманітарних наук. На цьому наполягають провідні фахівці в галузі досліджень проблем некласичних логік, а також традиція наслідувати тих, хто зробив перші кроки на шляху систематизації наявного знання у серці некласичних логік. Тому структура курсу вибудовується за головними напрямками сучасної некласичної логіки: багатозначна логіка, модальна логіка (алетична, епістемна, часова, деонтична ), логіка дії та взаємодії, а також основи логічного аналізу соціальної дії.

Адаптуючи частково програму курсу некласичної логіки, розроблену О.Л. Карпенко для студентів філософського факультету КНУ імені Т.Г.Шевченком, К.: четверта хвиля, 1997 р, до умов і можливостей ФТФ ЧНУ, автор врахував результати праць з некласичної логіки як: українських так зарубіжних дослідників та методистів.

Навчальна програма розрахована на студентів, котрі навчаються з ОКР підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра напряму «філософія».

Навчальна програма побудована за вимогами КМСОНП у вузах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованого ECTS.