- •Передмова
- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- •Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- •Соціокультурні передумови виникнення культурології
- •Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- •Поліфункціональність культури
- •Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- •Бердяев н.А. О культуре
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •Основні структурні елементи релігії
- •Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та повідомлень:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- •Тема 3. Культурна динаміка
- •Поняття культурної динаміки
- •Основні концепції походження культури
- •Механізми культурної динаміки
- •Схеми культурно- історичного процесу
- •Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- •Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- •3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- •Неудовлетворенность культурой
- •Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- •Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- •Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- •Поняття “цивілізація”
- •Класичні теорії цивілізацій
- •Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- •Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання:
- •Тема 5: Культурна ідентифікація
- •Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- •Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- •Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- •С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 6: Типологія культури
- •Поняття культурної типології
- •Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- •Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- •Тема 7: Первісна культура
- •Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •Характерні риси свідомості первісної людини
- •Особливості первісного мистецтва
- •Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- •Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •Культура Давнього Єгипту
- •Цивілізація Давньої Месопотамії
- •Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- •Тема 9. Антична культура
- •Особливості становлення античної культури
- •Особливості культури Давньої Греції
- •Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •Античне мистецтво
- •Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- •Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 10. Культура Середньовіччя
- •Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •Основні субкультури середньовічного суспільства
- •Мистецтво європейського Середньовіччя
- •Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- •Хёйзинга й. Осень Средневековья
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 11. Культура Відродження
- •Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •Суперечливість Ренесансної культури
- •Мистецтво Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- •Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 12. Культура Нового часу.
- •Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •Основні мистецькі напрями Нового часу
- •Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 13. Культура Новітньої епохи
- •Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •Мистецтво Новітньої епохи
- •Мистецтво першої половини хх століття
- •Мистецтво постмодернізму
- •Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- •Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- •Тоффлер о. Футурошок
- •Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- •Мукаржовский я. Положение современного искусства
- •Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- •Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- •Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- •До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •До теми 3: Культурна динаміка
- •До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- •До теми 5: Культурна ідентифікація
- •До теми 6: Типологія культури
- •До теми 7: Первісна культура
- •До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- •До теми 9: Антична культура
- •До теми 10. Культура Середньовіччя
- •До теми 11. Культура Відродження
- •До теми 12. Культура Нового часу
- •До теми 13. Культура Новітньої епохи
- •Глосарій
- •Мистецтво
- •Розділ ііі. Історичні форми релігії
- •Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- •Виникнення та особливості первісних вірувань
- •Ранні форми релігії
- •План семінарського заняття:
- •Теми рефератів та доповідей:
- •Теми індивідуальних завдань:
- •Тема 14: Ранні національні релігії
- •Ранні національні релігії
- •Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- •Релігії народів Дворіччя
- •Релігія Давньої Греції
- •Релігійні вірування давніх римлян
- •План семінарського заняття:
- •Теми рефератів та доповідей:
- •Теми індивідуальних завдань:
- •Тема 15: Пізні національні релігії
- •Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •План семінарського заняття:
- •Теми рефератів та доповідей:
- •Теми індивідуальних завдань:
- •Тема 16: Світові релігії
- •Основні риси світових релігій
- •Буддизм
- •Виникнення та еволюція християнства
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Теми індивідуальних завдань:
- •Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Дохристиянські вірування українського народу
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Історія православної церкви в Україні
- •Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Теми індивідуальних завдань:
- •Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- •Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- •Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- •До теми 14: Ранні національні релігії
- •До теми 15: Пізні національні релігії
- •До теми 16: Світові релігії
- •До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Інтернет-ресурси
Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
В настоящее время в отношении к постмодернизму наблюдается широкий спектр противоречивых позиций – начиная от полного отрицания существования этого социокультурного явления и заканчивая попытками тотальной "постмодернизации" всего общества
Утверждение постмодернистского мировоззрения – это длительный, начавшийся в конце шестидесятых и не завершившийся до сих пор процесс. Причем процесс далеко не однозначный, разноплановый, вызывающий самые противоречивые оценки и споры, что, собственно говоря, характерно для постмодернистского сознания. В процессе создания концепции постмодернизма участвуют литераторы, философы, архитекторы, социологи, искусствоведы, и даже религиозные деятели, все они, скрещивая и противопоставляя, порой парадоксальным образом, самые различные области гуманитарных знаний, пытаются в эклектической пестроте новейшей культуры установить "сложнейший порядок хаоса". Становление постмодернистского мировоззрения можно будет считать завершенным тогда, когда его категории из теоретических конструкций, доступных интеллектуалам, превратятся в навыки мышления и умонастроения широких слоев населения. В настоящее время постмодернистский дискурс постепенно охватывает все новые области социокультурного пространства, тем не менее, значительная его часть по-прежнему остается под властью модернистских идей. В общем, в этом нет ничего плохого, и как отмечал Вольфганг Велш, постмодерн – это не антимодерн, ибо он включает в себя модерн . Но включает он его наряду с другими парадигмами, ни одна из которых не является привилегированной и все они находятся в непрекращающейся конкуренции. В этом плюрализме и заключается сама суть постмодернизма.
К сожалению, в наши дни модернистские по своему духу идеи существуют не только в сознании философов, многие реальные геополитические события указывают, что с утверждением постмодернистского образа мысли и действия далеко не все в порядке. Когда наиболее развитые страны стремятся к мировой гегемонии, навязывая свои правила игры не только экономическими, но откровенно силовыми методами, когда торжествует непримиримый исламистский фундаментализм, отрицая любые альтернативы, когда вновь растут военные бюджеты и разгораются межнациональные конфликты, говорить о том, что постмодернизм окончательно утвердился в сознании людей, становится слишком самонадеянным. Бесспорно, эти факторы нельзя сбрасывать со счета, и хотя они и идут вразрез с постмодернистским мэйнстримом, все-таки не стоит говорить, что постмодернизм умер, едва успев родиться. Попытки подчинить социально-политическую реальность единым правилам игры, как показывает практика, никогда не завершаются успехом. Реальность, будь то общество или природа, противится любым навязываемым ей ограничениям, она всегда сбрасывает с себя оковы чуждых ей предписаний, и, не укладываясь в их прокрустово ложе, все равно рано или поздно возвращается на круги своя. Постмодернизм – это неоднозначное, гетерогенное явление, имеющее как положительные, так и отрицательные стороны. Сегодняшнее состояние постмодернизма – это состояние рефлексии, цель которой выявить пропорции между конструктивными и деструктивными веяниями и обозначить пути преодоления всего негативного, что потенциально содержит постмодернизм.
Проблема равнозначности различных ценностных ориентаций выводит на другую задачу, решение которой придется искать постмодернистской философии, а именно, на поиск ориентиров, которые позволили бы прожить индивиду полноценную, содержательную жизнь, оградив его от бессмысленного блуждания в бесконечном лабиринте возможностей. Современный человек подобен покупателю в гигантском супермаркете, который так растерялся среди огромного количества прилавков, товаров, вывесок и продавцов, что позабыл где вход и не уже в силах понять где выход. Специфика эпохи постмодерна заключается в том, что она выходит на высшую точку сложности, дальше которой идти просто некуда. А если большей сложности просто уже изобрести нельзя, то, по-видимому, стремиться нужно к простоте, то есть к устоявшимся, опробованным, а главное, обозримых и соизмеримых с человеком вещам . В данном контексте речь не идет о том, что нужно отбросить все, что олицетворяет сложность нынешнего технотронного мира, и возвратиться к традиционным понятиям. Мы не можем отмахнуться от всех достижений цивилизации, результатом которых и стал наш окончательно запутавшийся мир, но, в тоже время, необходимо заново обрести простую и ясную систему ценностей. И как раз сейчас, на новом этапе развития постмодернистская мысль, оставив позади искушения тотальной деконструкции, обращается к, казалось бы, навсегда оставленным в прошлом Модерна, гуманистическим традициям. Но в возвращаемом в постмодернистской интерпретации гуманизме уже нет места универсальной этике, диктующей определенную модель поведения, скорее, упор делается на гарантированности неприкосновенности общегуманистических ценностей.
Вопрос о жизненных ориентирах в постсовременной действительности выводит нас на другую задачу: как добиться органичного сочетания новейших технологий информационного общества с духовными, гуманистическими ценностями. Очевидно, что реальность конца ХХ века настолько "виртуализировалась", что образ человека растворился в бесконечном мерцании симулякров на экранах телевизоров и мониторах компьютеров. На нынешнем уровне развития соотнесенность техники с действительностью становится все более призрачной, ее отличительной чертой становится симуляция, кажимость. Налицо процесс так называемого одухотворения, дематериализации науки и техники в том смысле, что в них возрастает роль вымышленного, воображаемого. Но не стоит видеть в этом только положительные стороны, ведь имитация действительности с помощью ультрасовременных технологий может привести вместо обогащения реальности к полной ее потере. При этом сами по себе вещи, окружающие человека, становятся ему все менее понятными: нам трудно помыслить, что происходит внутри процессора компьютера, как работает лазерный проигрыватель и находит свою волну сотовый телефон, а тем более представить бесконечность паутины информационных сетей. Но несмотря на эту непонятность, мы уже не можем обходиться без технологических новинок, особенно тех, которые обеспечивают доступ в информационное пространство. Люди конца ХХ века оказались в какой-то мере заложниками созданных ими творений, ведь если лишить их возможности пользования устройствами, так или иначе обеспечивающими получение информации (ТВ, компьютер, телефон и т.п.), то это может стать причиной сильнейшего стресса и фрустрации. Таким образом, вещи становятся посредниками между человеком и реальностью, и здесь нужно четко обозначить грань, дабы избежать Сциллы полного отказа от услуг техники и Харибды полного в ней растворения. Именно поэтому одна из главнейших задач постмодернистской философии – это анализ роли информационных технологий в современном обществе. Важность этой задачи диктуется определяющим характером информационной деятельности для данной стадии развития цивилизации. Мы считаем, что постмодернистская мысль призвана продемонстрировать, как возможно сохранить общегуманистические ценности в стремительно меняющемся мире электроники и информатики. От того, насколько она справится с этой задачей, во многом будет зависеть, станет ли постмодернизм мировоззрением будущего.
Емелин В.А. http://emeline.narod.ru/problems.htm
План семінарського заняття:
1. Основні тенденції культурного розвитку ХХ століття:
а) загальна характеристика глобальних проблем;
б) зміна ціннісних орієнтирів в умовах ринкової економіки;
в) глобалізація та її суттєві риси, різні підходи до її оцінки.
2. Феномен масової культури і її характерні риси.
3. Мистецтво ХХ століття:
а) модерністські течії;
б) постмодерністське мистецтво.
4. Діалог культур як імператив сьогодення.
Тематика рефератів та доповідей:
1. Європейська культура: досягнення та проблеми.
2. Масова культура - феномен ХХ століття.
3. Сучасна і майбутня техніка: могутність чи загроза?
4. Техногенна цивілізація: основні характеристики.
5. Техніка як феномен культури.
6. Роль інформаційних технологій в розвитку людства.
7. Модернізм і постмодернізм: наслідування чи заперечення?
8. Інформаційний вибух і травма постмодернізму.
9. Особливості мистецтва постмодернізму.
10. Розвиток кінематографу у ХХ столітті.
11. Глобальні проблеми сучасності і перспективи їх вирішення.
12. Суперечливий характер глобалізації: сподівання та побоювання.
13. С.Гантінгтон про взаємодію цивілізацій.
14. Діалог культур – імператив сьогодення.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Охарактеризуйте погляди А.Печчеї на загрози, пов’язані з ростом технічної могутності людини (за роботою “Человеческие качества”).
2. Дайте характеристку поглядам А.Швейцера щодо пріоритету духовних цінностей над матеріальними (за роботою “Культура и этика”).
3. Проаналізуйте сутність проблем, породжених швидкими темпами науково-технічного прогресу (за роботою О.Тоффлера “Футурошок”).
4. Як Ви вважаєте, що очікує людство: зближення чи зіткнення цивілізацій? Чи згодні Ви з точкою зору С.Хантінгтона?
5. Чому глобальні проблеми виникли лише в XX ст.? Обгрунтуйте свою позицію.
6. Які чинники, на Вашу думку, визначають суперечливий характер розвитку науки і техніки в ХХ столітті? Обгрунтуйте Вашу точку зору.
7. Проаналізувати, в чому полягає суперечливість і неоднозначність процесу глобалізації.
8. Чи зможе людство відмовитись від сучасних благ цивілізації і повернутись в лоно природи? Обгрунтуйте свою відповідь.
9. Проаналізуйте, як співвідносяться поняття “модернізм” та “постмодернізм”.
10. Розкрити, в чому полягає плюралізм культури постмодерну.
11. Охарактеризувати основні ознаки мистецтва постмодернізму.
12. Що, на Вашу думку, дає підстави М.Епштейну стверджувати, що ХХ століття – «цивілізація протезів» (за роботою М.Епштейна «Інформаційний вибух і травма постмодернізму»).
13. Пояснити думку М.Епштейна: «Между человеком и человечеством становится все меньше общего, так что смысла лишается сама корневая связь этих двух слов» (за роботою М.Епштейна «Інформаційний вибух і травма постмодернізму»).
14. Охарактеризувати вплив віртуального характеру культури ХХ століття на людину і суспільство (за статтею Ємеліна В.А. «Постмодернізм: проблеми і перспективи»).
15. Дати характеристику основних напрямків мистецтва другої половини ХХ століття.
14. Визначте особливості сучасного мистецтва (за роботою Яна Мукаржовського “Положение современного искусства”).
15. Обгрунтуйте ствердження, що діалог культур є необхідною умовою виживання людства.