Засоби оцінки вартості розробки ПЗ, засновані на моделі SLIM не вимагають обов'язкового використання історичної бази проектів. Тому вони можуть застосовуватися безпосередньо організацією, яка виконує проектування ПЗ. При використанні історичних баз даних потрібна участь фахівця для зіставлення реалізованих і описаних проектів з бази за проектом, що знаходяться в розробці. Залучення сторонньої організації при виконанні оцінки вартості також може бути необхідною через наявність у неї досить великої і деталізованої бази реалізованих проектів.
3.2. Cocomo. Модель Боема
Однією з найбільш відомих моделей є конструктивна модель вартості (Constructive Cost Model - COCOMO), розроблена в кінці 70х років Баррі Боемом (Barry Boehm). Побудована на основі аналізу низки проектів, виконаних, в основному, в інтересах Міністерства Оборони США, модель встановлює відповідність між розміром системи в тисячах програмних рядків і «класом» проекту, з одного боку, і трудовитратами на розробку системи, з іншого.
Істотним недоліком даної моделі є її заснування на тисячах програмних рядків, як метрики розміру програмного продукту .Однією з перших спроб відійти від даної метрики розміру ПЗ була розробка Алана Альбрехта (Alan Albrecht) в середині70-х років методу функціональних точок з метою розробки механізму передбачення зусиль, пов'язаних з розробкою програмних систем. Метод був вперше опублікований в 1979році. У 1984 році Альбрехт удосконалив свій метод і з 1986року, в якому була сформована Міжнародна Асоціаціякористувачів Функціональних Точок (International Function Point User Group - IFPUG), було опубліковано кілька ревізій методу.
Чарльз Саймон (Charles Symon) розробив інший, аналогічний,але більш логічний і використовував більш сучасну термінологію, метод функціональних точок MarkII. На відмінувід FPA IFPUG, MK II FPA використовує єдине поняття транзакції, що має вхід, обробку і вихід. MK II FPA прийнятий як національний стандарт Великобританії.
З часом модель СОСОМО виявилася застарілою в значній своїй частині. Тому на її основі була розроблена модельСОСОМО II, опублікована в 1999 році. Вона удосконалилаоригінальну модель в наступних основних напрямках:
• використання вхідних даних, доступних на ранніх етапахжиттєвого циклу системи для оцінки її складності (зокрема, використання функціональних точок); • підходи, засновані на повторному використанні, включаючиінтеграцію комерційних продуктів, повторне проектування(ре-інженерія),генерацію програм; • об'єктно-орієнтовані підходи, підтримувані розподіленим ПОпроміжного рівня; •вплив зрілості процесів розробки; • нові - циклічні та узагальнені - моделі процесів розробки.
3.2.1 COCOMO 81
COCOMO (Constructive Cost Model) - ієрархічна модель оцінювання вартості. Верхній рівень ієрархії - базова СОСОМО, він визначається простою формулою для обчислення вартості програмного проекту в залежності від розміру проекту, вираженого числом програмних рядків.Наступний рівень - проміжна СОСОМО-в цієї моделі оцінка вартості залежить від розміру програмного проекту і ряду атрибутів вартості, наприклад досвіду та кваліфікації виконавців проекту, апаратних обмежень і ступеня використання сучасних методів програмування. Найбільш точним і детальним рівнем ієрархії є детальна СОСОМО, у цій моделі оцінювання трудовитрат на програмний виріб проводиться по кожній фазі, підсистемі і модулю. Використання терміну «конструктивна» обгрунтовується поясненням впливу різних факторів на обсяг трудозатрат, необхідних на завершення кожної фази ЖЦ ПЗ. Крім того, конструктивність моделі визначається тим, що вона не тільки надає оціночні формули, але і забезпечує достовірне пояснення одержуваних з її допомогою, результатів. Базова COCOMO дозволяє оцінити основні витрати праці і терміни для найбільш поширеного типу розробок, власних розробок малих і середніх виробів в звичайних умовах. Існує декілька типів програмної розробки. Витрати для цих типів розробки оцінюються схожими за формою висловлюваннями, які проте дають істотно різні результати при однаковому розмірі програм.