6.18 Переяславська рада 8 січня 1654 р.

Які ж причини спонукали козацьку старшину сісти за стіл перегово­рів у Переяславі і обрати своїм союзником Московію?!

1. Жорстоке відношення до українців з боку Польщі в політичній, економічній, духовній сферах.

2. Постійні зради кримських татар в ході Визвольної війни.

3. Зближення з Московією були визвані.

4. Єдністю православної віри.

5. Єдиною історичною спадщиною - Київська Русь.

6. Близькістю мови і культури.

7. Слабкістю Московії у порівнянні з Османською імперією, що

давало надію на збереження Україною повнішої автономії.

7. Реальна і показна допомога тих, хто жив на кордоні з Московією.

8. Відсутність знань про життя і побут Московітів.

9 жовтня 1653 р. посольство московського царя на чолі з боярином В.Бутурліним відбуло до Переяслава для прийняття присяги на вірність царю від Війська Запорозького.

В складі посольства були окольничий І.Алферов і думний деяк Л.Лопухін. А всього в посольстві їхали понад 40 різних сановників і слу­жбовців: дев'ять стольників, три стряпчі, сім дворян, 13 піддячних і пере­кладачів. Посольство супроводжували 200 стрільців з трьома офіцерами.

Богдан Хмельницький був зайнятий війною з Польщею та похоро­нами Тимоша і прибув до Переяслава 6 січня 1654р. і 7 січня відвідав Бу-туршна.

Московський цар Олексій Михайлович (Романов) намагався вмовити Хмельницького провести переговори про перехід України під протекцію Москви біля стін Софії Київської. Такий акт став би символічним для гас­ла «збирання руських земель». Однак гетьман обрав для переговорів не Київ, а тихий козацький Переяслав.

8 січня 1654р. в Переяславі відбулася Козацька Рада, яка присягнула на вірність Московському царю. На ній були присутні Б.Хмельницький, генеральний обозний Федір Коробка, судді Самійло Зарудний і Федір Ло­бода, осавул Михайло Лученко, писар Іван Виговський. Для участі в раді прибули полтавський полковник Мартин Пушкар, миргородський - Гри­горій Лісницький, ніжинський - Іван Золотаренко, переяславський - Пав­ло Тетеря, прилуцький - Яків Воронченко, чернігівський - Степан Подо-байло, канівський - Федір Стародуб, київський - Євтихій Пішко, корсун-ський — Іван Гуляницький, черкаський - Яків Пархоменко, чигиринський - Карпо Трушено, а також наказний полковник Кальницького полку - Іван Федоренко. В раді брали участь представники переяславських, київських та інших міщан. Не прибули на раду полковник Уманського полку И.Глух, Брацлавського - М.Зеленський, Кропивненського - Ф.Джеджалш, Білоце­рківського - С.Половець і Вінницького - Іван Богун.

Митрополит С.Коссов склав присягу під тиском гетьмана дещо піз­ніше. Учасники ради стали в коло, на середину вийшов Б.Хмельницький і назвав 4 потенційних кандидатів для об'єднання: Польського короля, Кримського Хана, Турецького султана та Московського царя. Він нагадав26 присутнім про ті злигодні та нещастя, що їх зазнав український народ від поляків, турок і татар. З усіх правителів гетьман вважав найближчим до українців - московітів. «Крім його царської високої руки, спокійнішого пристановища не знайдемо. А хто з нами не погоджується, тепер куди хо­че - вільна дорога».На що учасники ради відповіли: «Волаємо під царя східного православного». Після цього Бутурлін передав Хмельницькому царську грамоту про взяття України під «монаршу» руку з обіцянкою за­хищати її від ворогів і в «ласці тримати».

Після обіду всі представники попрямували до Успенської церкви скласти присягу. Коли духовенство хотіло привести до присяги гетьмана й старшину, Б.Хмельницький зажадав від московських послів, щоб вони пе­рші склали присягу від імені царя. Боярин Бугурлін рішуче відмовився це зробити. Тоді гетьман і старшина залишили переговори, що стало причи­ною публічного скандалу. В.Бутурліну довелося двічі повторювати запев­нення, що цар охоронятиме всі права України й державний лад її буде збережено. Лише після цього гетьман і старшина погодилися на присягу

Всього на вірність московському цареві присягнуло 284 особі дом представники московського посольства побували у 117 містах і міст ках України, де присягу за їхніми даними складні 27328 осіб чоловічо'

Відмовилися присягати ряд представників козацької старшини, рема І.Богун та І.Сірко, Брацлавський, Кропив нський, Полтавський, Уманський козацькі полки. Після присяги Бугурлін вручив Хмельницько­му атрибути гетьманської влади - булаву, бунчук, хоругву (прапор), верх­ній каптан і високу боярську шапку, тобто таким чином було затверджено гетьмана. Після від'їзду Бутурліна до Москви козацька старшина з геть­маном виробила умови договору, так звані «Просительні статті» у формі петиції до царя у 23 пунктах. Петицію до Москви наприкінці березня 1654 р. відвезли спеціальні посли Хмельницького: військовий суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря. Два тижні продовжу­валися переговори із московськими боярами і було вироблено проект у вигляді козацької петиції вії пунктах, на яких стояли царські резолюції.