Висновки до розділу 2

Отже, аналіз журналістських текстів щодо засобів вираження підтексту дає можливість зробити такі висновки:

1. Мовленнєві фігури становлять більшу частину засобів створення імпліцитного смислу.

а). Алюзії (біблійні, художні, алюзії на загальновідомі вислови, авторство яких не встановлено; на відомі пісні і вірші; на прислів’я і приказки), основні функції яких – експресивна і інформативна, у газетних текстах мають уточнюючий, іронічний, сатиричний і оціночно-експресивний характер. Найбільш поширеними в журналістських матеріалах є літературні алюзії.

б). Оксюморони як риторичний засіб вираження підтексту в пресі зустрічається рідко. Така частота використання пояснюється тим, що провідними функціями є акцентуація уваги читача і зберігання інтриги, а даними властивостями володіє сам журналістський текст як цілісна структура. Частіше вживається у заголовках, ніж в основному тексті.

в). Парцеляція у газетних текстах надає синтаксичним конструкціям невимушеності та природності і сприяє їх експресивності. Вираження підтексту відбувається через паузи, створені знаками пунктуації. Основною функцією парцеляції у власне журналістських текстах є читацький домисел: реципієнт створює асоціації і через них сприймає текст як цілісний і структурний матеріал подачі інформації. Поширеним журналістським прийомом є парцеляція підрядної частини складнопідрядного речення разом із сполучником.

г). Інверсія виступає засобом вираження підтексту у газетних текстах і виконує експресивну функцію, акцентуючи увагу на вагомих частинах речення. Комунікативно вагомими частинами речення виступають, як і головні члени речення( підмет і присудок), так і підрядні (додаток і інші).

ґ). Метафора є одним із основних тропів у матеріалах журналістів. Даний засіб створення підтекстів виконує функцію експресивної оцінки для вираження емоцій автора і акцентування уваги реципієнтів для підкреслення того чи іншого явища.

д). Епітети і порівняння рідше, ніж метафора і перифраз, використовуються у газетних матеріалах для створення імпліцитних смислів. Функціями даних виражальних засобів є емоційно-експресивна. Епітети і порівняння вживаються у матеріалах переважно розважального характеру і в авторських колонках.

е) Перифраза як зображально-виражальний засіб надає журналістським текстам прецедентності, замінюючи одне слово на словосполучення, яке містить прецедентні феномени. Через фонові знання перифрази виступають елементом для створення імпліцитних смислів.

2. Фонові знання є частиною журналістського тексту, через них читач встановлює зв’язок між автором. Дані елементи становлять проміжну ланку між реципієнтом і сприйманням підтексту. Саме тому фонові знання(житейські, донаукові, літературні, художні) реалізовуються у матеріалах преси. Тісно взаємопов’язані із прецедентними феноменами

3. Прецедентні феномени(прецедентні імена, прецедентні ситуації, прецедентні вислови і власне прецедентні тексти) у друкованих матеріалах ЗМІ є складовою частиною вираження імпліцитного смислу. Прецедентні тексти широко використовуються у журналістській практиці і виконують інформативну і експресивно-оцінну функції в проаналізованих журналістських матеріалах.