Аналіз виробничого травматизму

Метою дослідження виробничого травматизму є розроблення заходів до запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цього необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причини.

Для вивчення виробничого травматизму використовують різні методи. Найпоширеніші і взаємодоповнюючі - статистичний, монографічний, економічний, ергономічний та психофізіологічний методи.

Порушення інструкцій, правил та норм техніки безпеки, пожежної безпеки на виробництві можуть призвести до травматизму, професійних захворювань. Для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві використовують кількісні і якісні показники, які засновані на вивченні первинних документів [49].

Аналіз причин виробничого травматизму дозволяє розділити їх умовно на організаційні, технічні, психофізіологічні,санітарно-гігієнічні.

Санігарно-гігіенічні причини: надмірні рівні шуму, вібрації, несприятливі метеорологічні умови, підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин, наявність різних випроміню­вань вище допустимих значень, недостатнє або нераціональ­не освітлення, порушення правил особистої гігієни та ін.

Організаційні причини: недодержання законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажів і навчання, невиконан­ня заходів щодо охорони праці, невідповідність норм сані­тарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.

Технічні причини: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту та засобів захисту, конструктивні недоліки обладнання.

Психофізіологічні причини: помилкові дії людини внаслі­док втоми, надмірної важкості і напруженості у роботі, мо­нотонності праці, хворобливого стану, необережності.

Комісія, яка створюється на підприємстві для розслідування нещасного випадку, складає акт (форма Н-1). До акту додається пояснення очевидців. Нещасні випадки, які оформленні актом Н-1 реєструються у спеціальному журналі. Протягом доби після розслідування керівник підприємства затверджує 5 примірників акту за формою Н-1. Акти надсилаються керівникові цеху, державному інспектору з нагляду за охороною праці. Акт за формою Н-1 із матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 4,5 років[48].

Кількісний показник травматизму або показник частоти нещасних випадків Кч розраховується на 1000 середньосписочної кількості працюючих:

Кч=1000Т/Р,

де Т-кількість нещасних випадків та захворювань за звітний період з втратою працездатності на 1 і більше днів;

Р- середньосписочна чисельність працюючих.

Якісний показник травматизму Кв або показник важкості нещасних випадків, що характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого:

Кв=Д/Т,

де Д - загальна кількість днів непрацездатності;

Т - загальна кількість нещасних випадків.

Ці показники використовують при проведенні статистичного аналіз виробничого травматизму.

Безпека робіт в лабораторіях мікробіологічного профілю повинна забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.00275, 12.1.008-76. ДСП № 9.9.5.035.99, цих правил та інших чинних нормативних актів.

При виконанні робіт в мікробіологічній лабораторії на працюючих можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• біологічні (мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, хламідії, гриби; гельмінти, найпростіші та ін., а також продукти їх життєдіяльності;

• макроорганізми: тварини, людина і продукти їх життєдіяльності;

• культури клітин і тканин, генетичні фрагменти, діагностичні препарати, тощо);

• хімічні (реактиви, дезінфекційні засоби, канцерогенні, подразнюючі, сенсибілізуючі, мутагенні, алергенні та інші речовини);

• механічні: виробниче обладнання (обладнання, що працює під тиском, центрифуги, лабораторне скло, ріжучий, колючий інструментарій, гострі краї, задирки та ін.);

• фізичні (електричний струм, ультрафіолетове, електромагнітне випромінювання, недостатня освітленість, відхилення вологості і температури робочої зони від встановлених норм, підвищена (занижена) рухомість повітря, підвищений вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, підвищений шум, гаряча вода та пара);

• людські (нервово-психічні, фізичні (перевантаження персоналу), акти вандалізму та ін);

• пожежонебезпека.