- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
-
Агаризоване середовище
Характер росту на середовищі
Структура колоній
Забарвлення колоній
МПА
Середній
Складчаста, зморшкувата
Кремово-біле
ГКА
Інтенсивний
Складчаста, зморшкувата
Кремово-біле
При вирощуванні штаму N. vaccinii К-8 у рідкому мінеральному поживному середовищі з гідрофільними субстратами (етанол, глюкоза) спостерігається досить інтенсивний ріст, утворюється здебільшого гомогенна
суспензія клітин, але присутні агрегати клітин, забарвлення культуральної рідини від від мутно-білого до мутно-коричневого з рожевим відтінком в залежності від умов культивування. При культивуванні на гексадекані і парафіні візуально ріст культури спостерігається дуже незначний. Культуральна рідина майже прозора.
2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
Культивування бактерій проводили на рідкому мінеральному середовищі такого складу (г/л): NaNO3 – 0,5; KH2PO4 – 0,1; MgSO4x7H2O – 0,1; CaCl22H2O – 0,1, рН 6,8–7,0.
Як джерело вуглецю та енергії використовували гліцерин – 1,5% (об’ємна частка).
У середовище вносили дріжджовий автолізат в концентрації 0,5 % (об’ємна частка), та FeSO47H2O – 0,001 г/л.
Як посівний матеріал використовували дводобову культуру, вирощену на глюкозо-картопляному агарі (ГКА), а також культуру з експоненційної фази росту (72 год культивування), вирощену на середовищі наведеного складу з 0,5% гліцерину, 0,5% дріжджового автолізату, 0,001 г/л розчину FeSO47H2O. Кількість посівного матеріалу становила 10 % від об’єму середовища.
Як попередники синтезу ПАР N. vacсinii К-8 використовували цитрат та фумарат натрію, які вносили у вигляді 10 %-х розчинів у концентрації 0,01–0,5 % (масова частка) на початку культивування та на початку стаціонарної фази росту.
Культивування бактерій здійснювали в колбах об’ємом 750 мл із 100 мл середовища на качалці (300 об/хв) при 30ºС упродовж 168 год.
2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
2.3.1. Концентрація біомаси. Біомасу визначали за оптичною густиною культуральної рідини на фотоелектрокалориметрі при довжині хвилі 540 нм, з наступним перерахунком отриманого показника на абсолютно суху вагу за калібрувальним графіком.
2.3.2. Поверхневий натяг. Вимірювання поверхневого натягу проводили на напівавтоматичному тензіометрі «Lauda TD 1C» (Німеччина).
2.3.3 Експрес-метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин. Для експрес-оцінки вмісту ПАР в культуральній рідині використовували показник, названий “умовна концентрація ПАР”. Цей показник визначають, як ступінь розведення супернатанту культуральної рідини в точці різкого зростання поверхневого натягу на кривій залежності s від логарифму показника розведення. Тобто, абсциса точки перетину дотичних до гілок кривої відповідає значенню умовної концентрації ПАР (зображено на рисунку.) Використання такого прийому для визначення вмісту ПАР в культуральній рідині описано в роботі [1], в якій даний показник названо – CMD (Critical micelle delusion). Умовна концентрація ПАР, що визначається описаним методом, виражається в безрозмірних одиницях і надалі буде позначатися як ПАР*.