- •Геолого – промислова характеристика родовища і покладу
- •Загальні відомості про родовище (орогідрографія)
- •Історія геологічної вивченості та розвідки родовища
- •Стратиграфія
- •Тектоніка
- •Нафтогазоносність
- •Колекторські властивості продуктивних відкладів (об'єктів розробки)
- •Склад і фізико-хімічні властивості природного газу. Характеристика газоконденсатних систем
- •Умови залягання природного газу. Початкові запаси газу, стабільного конденсату і супутніх компонентів
-
Склад і фізико-хімічні властивості природного газу. Характеристика газоконденсатних систем
Конденсат вигодського покладу ділянки Пасічнянського блоку має середню густину 799,4 кг/м3, молекулярну масу 147,6, вихід фракцій до 300 °С становить 55%.
Сепарований газ газоконденсатної частини вигодського покладу (св. №4) має густину 0,6727 кг/м3 при мольній долі метану 89,96% і має 8,6% гомологів, 0,91% азоту та 0,53% оксиду вуглецю. Склад вільного газу родовища наведено в таблиці 1.3.
Розкриття водоносних горизонтів після спуску експлуатаційної колони, якщо вона не була обладнана фільтром, проводилось кумулятивною перфорацією, а виклик припливу – заміною глинистого розчину на воду, зниженням рівня води, продувкою промисловим газом, аерацією або випробуванням пластів. Заміри дебітів пластів проводились в замірних ємностях, а в непереливаючих свердловинах вираховувались за відновленням рівнів. Були відібрані проби води глибинними пробовідбірниками, а при переливі свердловини – на усті. Припливи вод одержано з менілітових і еоценових відкладів Південно-Гвіздецької складки.
Таблиця 1.3 – Характеристика вільного газу вигодського покладу Південно-Гвіздецького родовища.
№ свердловини |
Дата відбору проб |
Умови відбору |
Мольна доля, % |
Густина |
Примітка |
||||||||||||||
Тиск, МПа |
Інтервал, м |
CH4 |
C2H6 |
C3H8 |
і- C4H10 |
н- C4H10 |
і- C5H12 |
н- C5H12 |
C6H14 |
CO2 |
N2 |
He |
Ar |
H2 |
абсо-лютна, кг/м3 |
відносна |
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
4 |
12.04.88 |
|
3427-3472 |
90,00 |
5,32 |
2,3 |
0,3 |
0,54 |
0,15 |
0,13 |
0,1 |
0,41 |
0,77 |
0,006 |
|
сліди |
0,7611 |
0,6316 |
dшт= 14мм |
4 |
12.04.88 |
|
3427-3472 |
89,72 |
5,62 |
2,1 |
0,27 |
0,49 |
0,14 |
0,11 |
0 |
0,49 |
1,07 |
|
|
сліди |
0,7585 |
0,6295 |
dшт= 15мм |
4 |
30.04.89 |
3,9 |
3427-3472 |
90,4 |
5,34 |
2,1 |
0,27 |
0,45 |
0,11 |
0,08 |
0,1 |
0,34 |
0,87 |
|
|
|
0,7536 |
0,6524 |
|
4 |
13.09.89 |
9,5 |
3427-3472 |
89,22 |
5,21 |
2,5 |
0,36 |
0,7 |
0,24 |
0,18 |
0,3 |
0,65 |
0,71 |
|
0,007 |
|
0,7781 |
0,6457 |
dшт= 7мм |
4 |
21.08.91 |
4,9 |
3427-3472 |
89,85 |
5,08 |
2 |
0,32 |
0,58 |
0,19 |
0,13 |
0,3 |
0,58 |
0,96 |
0,002 |
0,001 |
сліди |
0,7680 |
0,6374 |
|
4 |
29.03.92 |
5 |
3427-3472 |
89,76 |
4,82 |
2,2 |
0,32 |
0,51 |
0,15 |
0,08 |
0 |
1,11 |
1,05 |
|
|
|
0,7634 |
0,6336 |
|
4 |
14.03.93 |
4 |
3427-3472 |
89,47 |
5,05 |
2,4 |
0,41 |
0,69 |
0,19 |
0,14 |
0,1 |
0,63 |
0,88 |
|
|
|
0,7717 |
0,6404 |
|
4 |
27.04.94 |
5 |
3427-3472 |
90,79 |
4,4 |
2,2 |
0,36 |
0,56 |
0,13 |
0,11 |
0,6 |
0,02 |
0,83 |
|
|
|
0,7552 |
0,6267 |
|
4 |
12.06.98 |
1,5 |
3427-3472 |
90,41 |
4,69 |
2,1 |
0,32 |
0,59 |
0,20 |
0,16 |
0,4 |
|
1,02 |
|
|
|
0,7522 |
0,6284 |
|
|
|
|
|
89,96 |
5,06 |
2,20 |
0,33 |
0,57 |
0,17 |
0,12 |
0,21 |
0,53 |
0,91 |
0,004 |
0,004 |
|
0,7624 |
0,6362 |
|
Таблиця 1.4 – Фізико-хімічні властивості конденсату Південно-Гвіздецького родовища
Дата відбору проб |
Густи-на, кг/м3 |
Кіне-матич-на в'яз-кість нафти, при 50 ºС, мм2/с |
Від-носна моле-куляр-на маса |
Тем-пера-тура засти-гання, ºС |
Темпе-ратура почат-ку кипін-ня, ºС |
Об'ємна доля фракцій при температурі кипіння, ºС, % |
Масова доля, % |
Тем-пера-тура плав-лення пара-фіну, ºС |
Вміст солей, мг/л |
Кис-лотне число КОН, мг |
Коефі-цієнт світло-погли-нання |
Примітки |
|||||||||
100 |
150 |
200 |
250 |
300 |
350 |
ас-фаль-тенів |
силі-каге-левих |
сір-ки |
пара-фіну |
води |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
8.04.88 |
808,2 |
2,385 |
168,0 |
16 |
65 |
|
|
|
|
|
|
|
1,20 |
|
6,90 |
|
53,5 |
|
0,0310 |
|
dшт= 6мм |
8.04.88 |
776,3 |
|
145,0 |
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dшт=16мм |
2.11.88 |
775,1 |
|
147,0 |
5,0 |
45 |
16 |
38 |
54 |
70 |
78 |
88 |
|
0,60 |
|
2,50 |
|
55,5 |
|
1,3426 |
|
|
8.09.89 |
761,6 |
|
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21.08.91 |
772,3 |
|
111,0 |
|
32,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29.03.92 |
760,0 |
|
110,6 |
|
27,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23.08.94 |
807,9 |
2,300 |
|
5 |
52 |
7 |
21 |
44 |
54 |
61 |
|
|
|
|
8,04 |
4,00 |
|
448 |
|
|
|
11.06.95 |
833,4 |
12,540 |
|
15 |
50 |
14 |
35 |
46 |
57 |
62 |
|
|
|
|
8,07 |
4,00 |
|
|
|
|
|
6.10.95 |
827,7 |
2,620 |
|
17 |
60 |
7,5 |
16 |
26 |
39 |
49 |
|
|
|
|
7,03 |
4,00 |
|
|
|
|
|
12.03.98 |
825,0 |
4,250 |
|
18 |
68 |
4 |
10 |
22 |
30 |
36 |
|
|
|
|
10,01 |
2,80 |
|
382 |
|
|
|
13.06.98 |
846,0 |
6,213 |
203,8 |
32 |
64 |
7 |
20 |
29 |
35 |
44 |
57 |
0,75 |
8,40 |
0,22 |
15,80 |
|
56,5 |
|
0,1400 |
244,0 |
|
Середні значення |
799,4 |
5,051 |
147,6 |
15,4 |
48,8 |
9,3 |
23 |
37 |
48 |
55 |
73 |
0,8 |
3,40 |
0,20 |
8,30 |
3,70 |
55,2 |
415 |
0,5048 |
244,0 |
|
Місце відбору проб – свердловина 4.
Інтервал випробування – 3372-3427 м.
Гідрохімічні показники пластових вод менілітових і еоценових відкладів наведені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Гідрохімічні показники пластових вод Південно-Гвіздецької складки.
Відклади |
Мінера-лізація, г/л |
Na/Cl |
молярна доля |
HCO3 молярна доля |
Ca, молярна доля |
I мг/л |
В мг/л |
Менілі-тові |
212-293,6 |
0,73-1,05 |
0,03-5,02 |
0,02-1,87 |
2,24-9,65 |
0-16,9 |
2,66-101,2 |
Еоценові |
241,6-293 |
0,72-1,04 |
0,01-4,75 |
0,04-2,78 |
3,19-9,97 |
0-21 |
5,3-74,5 |
У палеогенових відкладах Південно-Гвіздецької складки поширені води хлоркальцієвого типу із загальною мінералізацією від 212 до 293,6 г/л, що свідчить про наявність зони застійного режиму вод, тобто сприятливих гідрогеологічних умов для збереження покладів вуглеводнів. Води менілітових шарів практично не відрізняються від вод еоценових.
Дебіти свердловин, що розкрили менілітові водоносні горизонти Південно-Гвіздецької складки, становили від 6 до 21 м3/доб, а еоценові – від 0,98 до 5,8 м3/доб. Ефективні товщини менілітових водовміщуючих порід складають від 5,6 (св. 7) до 22,4 (св. 23), а еоценових – від 2 (св. 3) до 7,2 м (св. 9).
Із мікрокомпонентів у водах досліджувались йод, бор, бром. Вміст йоду у водах менілітових відкладів становить 0-16,9; брому 2,66-101,2; B2O3 – 50-700 мг/л, а у водах еоценових відкладів – відповідно 0-21, 5,3-74,5, 30-300 мг/л. Вміст цих мікрокомпонентів згідно з даними А.А.Карцева, не сягають кондиційних значень і тому промислової цінності для видобування не мають. Спеціальних гідрохімічних досліджень на Південно-Гвіздецькому родовищі не проводилось. Гідрогеологічні умови його обумовлені особливостями геологічної будови, а також колекторськими властивостями водовміщуючих порід. Води менілітових і еоценових відкладів є високонапірними. Пластовий тиск в перших перевищує умовно гідростатичний на 13 МПа, а в других – на 15-18 МПа. Для порівняння пластові тиски водоносних горизонтів цих відкладів приведені до абсолютної відмітки – 3038,5 м, що відповідає ВНК нижньоменілітової підсвіти V ділянки Битківського блоку. Вони становлять для менілітових відкладів 48,7-51,1 МПа, а для еоценових – 50,3-52,9 МПа.
У пластових водах Південно-Гвіздецького родовища є присутні розчинені гази. Характеристика їх наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Склад газу, розчиненого в пластових водах Південно-Гвіздецького родовища
№ свер-дло-вини |
Інтервал випробування, м |
Світа, під-світа |
Глибина відбору, м |
Дата відбору проби |
Молярна доля, % |
Питома густина газу, кг/ м3 |
||||||
CH4 |
C2H6 |
C3H8 |
C4H10 |
C5H12 |
CO2 |
N2 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
1 |
2764 – 2799 |
Р2vg |
2763 |
01.03.84 |
89,2 |
4,16 |
2,56 |
0,78 |
0,18 |
0,48 |
1,89 |
0,6425 |
3 |
3450 – 3470 |
Р2vg |
3450 |
05.24.85 |
88,03 |
4,73 |
1,77 |
0,59 |
0,17 |
0,28 |
2,94 |
0,641 |
9 |
3889 – 3398 |
Р2vg |
3418 |
02.03.88 |
92,54 |
2,9 |
1,85 |
1,12 |
0,39 |
0,05 |
0 |
0,6373 |
Висока мінералізація пластових вод і їх густина, а також високі пластові тиски відповідають умовам гідродинамічної закритості надр і відсутності зв'язку з зовнішніми джерелами.