6. Колекторські властивості продуктивних відкладів (об'єктів розробки)

Для виділення колекторів і оцінки характеру насичення використовувались усі методи геофізичних досліджень свердловин, дані вивчення кернового матеріалу, шламу, висновки за результатами інтерпретації матеріалів ГДС, результати випробування і гідродинамічних досліджень свердловин.

Нафтогазонасиченими колекторами родовища є пласти і прошарки пісковиків та алевролітів, які розділені пачками щільних глинистих порід. Нафтовий поклад середньоменілітових відкладів зосереджений у піщано - аргілітовому горизонті (чергуванням пісковиків, алевролітів та аргілітів), де налічується від 1 до10 пластів-колекторів товщиною від 1,2 до 7 м. Найбільше значення ефективних товщин встановлено в межах IV ділянки Битківського блоку (св.2 – 30,6 м), на V ділянці товщини зменшуються до 5,8 м у свердловині 21, а в межах I і II ділянок колектори взагалі відсутні через заміщення їх аргілітами. На Пасічнянському блоці колектори розповсюджені переважно в прифронтальній частині I ділянки (св.16 – 11,2 м), у південно-західному напрямку товщина їх зменшується, на II ділянці блоку вони повністю відсутні.

Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою на I ділянці і нафтовий на II ділянці Пасічнянського блоку містяться у вигодських відкладах, де залягає від 3 до 5 пластів-колекторів товщиною від 1,4 до 8,0 м. На I ділянці блоку ефективні товщини підвищуються від 10 м на південно-західному крилі до 25 м у фронтальній частині складки, на II ділянці вони не перевищують 10,4 м. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою на II ділянці Пасічнянського блоку залягає у манявських відкладах, де в розрізі свердловини 10 виділяється 6 пластів-колекторів ефективною товщиною 16 м. Характер насиченості та фільтраційно-ємкісні властивості пластів-колекторів, виділених у розрізах свердловин наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Дані з товщин, насиченості та неоднорідності колекторів продуктивних відкладів.

Номер свердло-вини	Товщина колекторів, м				Коефіцієнт відкри-тої пористості, частка од		Коефіцієнт нафтонаси-ченості, частка. од	Коефіцієнти
	загальна	еффективна	нафтона-сичена	водона-сичена	нафтонас. колект.	водонас. колект.		піщанис-тості	розчлену-вання
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Вигодська світа Пасічнянський блок, І ділянка
4	26,0	26,0	26,0	–	0,103	–	0,78	0,57	7
6	33	33	33	–	–	–	–	0,63	11
Вигодська світа Пасічнянський блок, ІІ ділянка
10	10,4	10,4	10,4	–	0,085	–	0,78	0,93	3
Манявська світа Пасічнянський блок, ІІ ділянка
10	17,7	17,7	–	–	0,07	–	0,78	0,23	7

Параметр пористості прийнято за даними геофізичних досліджень, лабораторні визначення мають допоміжний характер через обмеженість кернового матеріалу і переважаючу кількість некондиційних значень. Так, у вигодських відкладах з 9 визначень по 2 свердловинах 5 взірців по свердловині 10 мають величини пористості 7% - 8,5% при середній 7,6%, у манявських – з 3 значень по 2 свердловинах наявне 1 значення по свердловині 9 величиною 11,7%.

Параметр проникності у вигодських відкладах за 4 визначеннями по свердловині 10 коливається в межах (0,13-0,22)·10^-3 мкм², у манявських за 1 визначенням по свердловині 9 – 6,92·10^-3 мкм².

Отже згідно з даними проведених досліджень і випробувань продуктивних відкладів встановлено, що по Південно-Гвіздецькому родовищі свердловинний фонд газоконденсатних свердловин складають три свердловини – 4, 6 і 10 свердловини.