1. Повноваження представників в цивільному процесі та документи, що посвідчують їх повноваження

Представник який має повноваженняна ведення справи у суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, які має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень предсавника на ведення певної процескальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяи або усної заяви , зробленої у судовому засідання. У разв відмови представника від наданих йому повноважень він не може бути у цій самій спраі представником іншої сторони.

Повноваження представників сторін та інших осіб що беруть участь у справі мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи, довіреністю юридичної особи, або документами , що посвідчують службове становище та повноваження її керівника, свідоцтвом про народження дитини, або рішенням про призначення опікуна, паклувальна чи охронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути завірена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, пребуває на стаціонарному лікуванні на службі чи за рішенням суду або місцем проживання.

Довіреність юридичної особи видається за підписом посадової особи,уповноваженої на це законом, статутом чи положенням, з прикладеннм печатки. Повноваження адвоката може посвідчуватись ордером. Оригінали документів, або копії з них засвідчені судею, прикріплюються до справи. Фізична особа може надавати повноваження предстаникові за усною заявою,. Яка заноситься до журналу судового засідання.

2. Поняття та види судових рішень, вимоги до судового рішення.

Судове рішення – акт правосуддя,я кий ухвалюється чи постановляється в процесі чи внаслідок розгляду справи, грунтується на встановлених в судовому засіданні фактах та застосуванні судом норм матеріального і процессуального права. Види: рішення викладаються у 2 формах- ухвали та рішення. Питання, повязані з рухом справив суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання ро відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених цим кодексом, вирішуються судом, шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Рішення (за правовими наслідками): рішення про присудження – зовоб*язує особу виконати певну дію на користь іншої особи; рішення про визнання – наявність або відсутність між особами певних правовідносин; перетворювальні. Судове рішення – найвищий акт правосуддя, що ухвалюється судом внаслідок розгляду справи по суті.

Судовий наказ – вид судового рішення , який являє собою письмовий акт правосуддя, щ опостановляється судом І інстанції внаслідок розгляду справ наказного провадження і містить висновок суду по суті справи. (з окремих питань).

Ухвала суду – вид судового рішення, який уявляє собою акт суду, що викладається у письмовій формі внаслідок розгляду окремих питань, які виникають в ході ЦП, пов*язані з його винекненням, ходом та завершенням. Ухвала не містить відповіді на те, чи задовольняються вимоги позивача чи завника (вийняток: ухвала по прийняття судом мироої угоди, ухвала про закриття провадження у справі у зв*язку з відмовою від позову).

Вимоги до судового рішення: законність – рішенняп овинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального та процессуального права. Порушення – скасування рішення.

Обгрунтованість – рішення ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підсверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.